Обґрунтування системи діагностики та особливості диференційованого хірургічного лікування стенотичних уражень хрибтовий артерій як основи медичної технології, що забезпечує поліпшення результатів лікування хворих з порушеннями мозкового кровообігу у ВББ.
При низкой оригинальности работы "Діагностика та хірургічне лікування стенозів хребтових артерій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема профілактики та ефективного лікування порушень мозкового кровообігу і досі не має задовільного вирішення, попри багаторічні фундаментальні та прикладні дослідження. Вивченням варіантів клінічного перебігу судинних захворювань встановлено, що із загальної кількості циркуляторних розладів у вертебро-базилярному басейні (ВББ), яка досягає 30% всіх діагностованих порушень мозкового кровообігу, транзиторні форми набувають характеру стійких в 25-30% і прогресують до стадії завершеного інсульту у 25-50 із 100 захворілих на протязі 2-5 років захворювання. В розвитку недостатності кровопостачання ВББ велике значення мають стенотичні ураження позачерепних відділів ХА; при цьому патологічні зміни цих артерій характеризуються рядом особливостей: встановлено, що звуження магістральних сегментів ХА виникають при наявності впливу на них вроджених варіантів вад розвитку та численних позасудинних факторів, які посилюються віковими та атеросклеротичними змінами. Використання в комплексній терапії недостатності мозкового кровообігу судинно-активних, антикоагулянтних та протиагрегантних засобів, препаратів нейропротекторної дії в значній мірі вичерпало свій потенціал і не призводить до суттєвого поліпшення результатів лікування (М.Є.Поліщук з співавт., 1998). Все викладене обумовлює наукову актуальність і практичну перспективність дослідження, спрямованого на створення сучасної методології хірургічного лікування стенотичних уражень ХА як провідної причини недостатності мозкового кровообігу (НМК) у ВББ на основі диференційованого використанням сучасних хірургічних технологій оперативних втручань деоклюзуючого та реконструктивного характеру.В основу роботи покладено результати клінічного дослідження 274 хворих з розвиненими клінічними ознаками НМК у ВББ, які лікувались в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова Академії медичних наук України з 1989 по 2000 рр. та Київському НПО ШМД та медицини катастроф з 1992 по 1994 рр. Серед обстежених у відділенні судинної патології головного мозку Інституту нейрохірургії АМН України було 107 жінок та 141 особа чоловічої статі у віці від 14 до 79 років, причому більшість (близько 70%) знаходилась в середній та літній вікових групах, а 89% хворих відносились до працездатної допенсійної категорії населення (табл. 26 хворих (17 чоловіків та 9 жінок) у віці 42-56 років знаходилися на лікуванні в судинному відділенні Київського НПО ШМД з приводу гострого порушення мозкового кровообігу у ВББ. В подальшому результати обстеження та лікування цієї групи аналізувались окремо та порівнювались з відповідними даними основної групи спостережень. Давність клінічних проявів захворювання коливалась від 1-6 міс до 15 років з середнім строком - 1-3 роки і більше у 51% хворих (рис.ЕЕГ 236 (*15) Зниження біоелектричної активності, дисфункція діенцефально-стовбурових структур, іритація стовбурових структурОсобливістю вогнищевих неврологічних проявів НМК у ВББ були чітко окреслені ознаки ураження стовбурово-мозочкових структур головного мозку, які в поєднанні з обтяжливими субєктивними проявами захворювання негативно впливали на якість життя більшості хворих і обумовлювали трудову інвалідизацію та побутову дезадаптацію більшості хворих (табл. Проведена ЕЕГ у 236 хворих виявила поширені зміни біострумів мозку у вигляді загального зниження біоелектричної активності і локальної патології внаслідок подразнення чи пригнічення відповідних структур мозку. Згідно результатів АГ-обстеження, переважна більшість патологічних змін локалізувалась в позачерпних відділах ХА: найбільш часто були виявлені стенотичні ураження ХА в сегментах V1 та V2, включаючи до їх числа аномальне відходження устя ХА від підключичної та місця входу в канал поперечних відростків шийних хребців (канал ХА). В результаті АГ обстеження у 26 хворих з ГПМК виявлено стенотичне ураження сегменту V1 в 20 випадках, сегменту V2 - у 6 хворих. Лише у 12 хворих було виявлено атеросклеротичне ураження ХА як причина НМК у ВББ у вигляді сегментарного стенозу устя (4 випадки), сегменту V3-V4 (5 хворих) та основної артерії (3 спостереження).1.Основною причиною порушень кровообігу у вертебро-базилярному басейні кровопостачання мозку являються стенотично-оклюзивні ураження хребтових артерій, діагностовані у 89% обстежених хворих, які викликають розвиток хронічної та прогресуючої форми дисциркуляторної енцефалопатії (82%), з превалюванням в структурі неврологічного синдрому ознак ураження стовбурово-мозочкових структур мозку (86,7%), резистентних до медикаментозного лікування у 98%, з стійкою інвалідизацією та побутовою дезадаптацією понад 75% хворих. 2.Особливість стенозу ХА полягає в його переважній локалізації в позачерепних сегментах, а також взаємодії вроджених та набутих патологічних факторів, таких як зміна довжини та мобільності, міогенні деформації сегменту V1, вертеброгенні компресії сегменту V2, рубцеві стенозування прекраніальних сегментів V3 та V4, атеросклеротичні потовщення стінки та звуження просвіту артерії. 3.Оптимальний діагност
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы