Діагностика страхів дітей - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 48
Розгляд джерел, причин виникнення та педагогічного відношення до дитячого страху. Застосування методу анкетування та ігор-ситуацій з метою діагностування окремих видів страху у дітей старшого дошкільного віку. Аналіз способів профілактики дитячих страхів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Наше стрімке життя з його неусталеністю та стресовими ситуаціями, бурхливим, невпинним потоком інформації - теле-, кіно-, відеопродукцією, насиченою різноманітними ефектами, погонями, жахами тощо; повідомлення й чутки про зростання злочинності - лягає тягарем на нерви дітей. Захистити внутрішній світ малят від негативних впливів (у тому числі й наших власних), від виникнення в них необґрунтованих страхів - спільна турбот дорослих, які мають справу з дітьми. Дбаючи про відродження української нації, необхідно вирішувати соціально-психологічні проблеми дитинства, які виникли в умовах сучасного суспільства. Дитина росте і страхи ростуть разом із нею.Намагаючись оглянути одним поглядом усе коло предметів, що збуджують у дітях страх, і привести ці предмети в який-небудь порядок, ми можемо представити таку їх класифікацію. Уява і розум можуть бути причинами дитячого страху не із самого початку життя дитини, тому що спочатку в дітей не буває ні уяви, ні розуму - це пізніші утворення, що являють уже деякий досвід; а тим часом діти відчувають з першого дня життя різні враження на органи зовнішніх почуттів. Важко вказати такий предмет, якого б не боялися маленькі діти: мухи, комарі, що пестяться кімнатні собаки і кішки, хвилі на ріці, світлові промені в напівтемній кімнаті, маски, високі капелюхи на голові, дивні рухи і сотні інших видимих предметів, форм, рухів викликають у багатьох дітях нестримний страх. З цієї великої кількості видимих предметів, що лякають дітей, потрібно особливо відзначити дві групи: предмети, що збуджують разом зі страхом відразу, і темні простори. Зорові і слухові враження часто збуджують страх, не заподіюючи в той же час ніякої шкоди дитині, так що дуже важко усвідомити, чому ж дитя боїться даного предмета.Нормальний розвиток у відносинах дітей до страшних предметів полягає в наступному: з віком число застрашливих предметів і сила їхні враження зменшуються (приблизно, назад пропорційно вікові), і страх фізичний, безпричинний, залежний безпосередньо від найпростіших і нешкідливих зорових, слухових і інших вражень, зникає, змінюючись страхом розумового і фантастичним, котрий на початку шкільного періоду розвивається досить широко, а потім, паралельно з віком, розвитком, поступовим придбанням знань і досвідченості, також скорочується. Тому що про ступінь лякливості дітей можна судити лише з тих зовнішніх знак, у яких виражається страх. Самими характерними зовнішніми знаками страху в дітей служать лементи, тремтіння тіла і блідість особи. Але часто страх позбавляє дитя здатності рухів, воно залишається нерухомим, начебто прикутим до місця. Ні лементи пасажирів, ні лементи кучерів не могли спонукати дитя зрушитися з місця; воно залишалося нерухомим доти , поки один перехожий не відтягнув його убік .А тому діти бояться багатьох зовсім нешкідливих і необразливих предметів, що вони бачать у перший раз, те, зрозуміло, ніякої підстави боятися цих предметів у дітей немає і бути не може. Отже, дитячий страх має свій початок не в досвіді, у дітях є уроджений нахил до страху, що передує досвідові й обумовлює його появу. Людина не уникла цього фатального гніта, що тяжіє над тваринами, він народився в страху, повитий острахом, виріс у трепеті. Звичайно, були щасливі племена, у яких страху було не особливо багато, життя яких була наповнена веселощами, була щаслива; але таких було мале, більше було що бояться Словом, життя утвореної людини, з колиски до могили, ще значною мірою перейнята страхом, що складає видний елемент серед його серцевих хвилювань; з покоління в покоління, у довгий ряд століть, і люди, і тварини підганялися у своєму житті страхом.На жаль, батьки і вчителі часто не помічають і не здогадуються, що дитину замучили страхи. Іншим проявом страху неуспіху є страх перед школою, вчителем, особливо страх не впоратися із завданнями. Третій блок - страхи, викликані психомоторним компонентом: досвідом невдалої дії, необережного руху, що призвели до переживання страху висоти, різких рухів, страху втратити рівновагу. Детермінанти страхів у дітей від першому рівні соціалізації - у родині традиція переважання докорів на адресу дитини над похвалою висміювання недоліків і насмішки батьків; незадоволення потреби у розумінні, прихильності і безумовній любові; невизначене ставлення рідних до дитини; фізичні покарання; приниження почуття особистої гідності у словесних покараннях; залякування; примушення їсти чи виконувати гігієнічні процедурі дефіцит позитивного спілкування з батьками; алкоголізм чи пияцтво одного з батьків; занадто суворе виховання; насильство - як норма спілкування сере членів родини; тривожність батьків; гілеропіка; мультики та казки з жахами. Стосовно чого конкретно проявляються страхи у Вашої дитини (потрібне підкресліть або допишіть): страх темряви; вигаданих істот; страх крові; страх лікарні; страх лікарів, страх уколів, страх самотності (страх не бути прийнятим у дитячий колектив, у гру); страх залишатися самому вдома; страх снів; страх школи, дитячого садка; страх покарань (фізичного

План
ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ДИТЯЧІ СТРАХИ

1.1 Предмети дитячого страху

1.2 Умови дії на дітей страшних предметів

1.3 Причини дитячого страху

РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ І ДІАГНОСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ СТРАХУ У ДІТЕЙ

РОЗДІЛ 3. ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧИХ СТРАХІВ

ЕМПІРИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?