Діагностика рухових конверсійних розладів та їх реабілітація у осіб молодого віку - Автореферат

Аналіз літератури другої половини ХХ століття показує, що відбувається значне зниження проявів конверсійних розладів, оскільки вони замінюються соматоформними порушеннями, які базуються на надцінних ідеях з елементами переживань (А.М. Автори зазначають, що прогресуюче зростання пограничних станів із розгорнутим симптомокомплексом і соматичною кореляцією призводить до їх лікування неврологами та інтерністами. Все це вимагає не тільки ретельного добору молоді призового віку, але і спеціальної підготовки медичного персоналу військових госпіталів до діагностики різних видів рухових конверсійних розладів, до реабілітації хворих військовослужбовців з метою повного відновлення їх працездатності як у складі збройних сил, так і поза військовою службою, після звільнення в запас. Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати і практично підтвердити систему реабілітації хворих з руховими конверсійними розладами, її застосування в умовах госпіталів, спрямовану на повне відновлення працездатності військовослужбовців. Виявити можливості й умови застосування з метою діагностики рухових конверсійних розладів за допомогою контактної і дистанційної термографії у хворих військовослужбовців.У дослідженні взяло участь 218 хворих з парезами і паралічами, з них 128 - з Хабаровського військового округу (Росія) і 90 - з Одеського (Україна). Найбільша кількість рухових конверсійних розладів зафіксовано в другому періоді служби (67,88%), оскільки в цей період солдати строкової служби безпосередньо зіштовхуються з труднощами життя в суворому військовому колективі (дідівщина, земляцтво, нестатутні взаємини і т. п.), а за роками - на період з 1987 р. до 1991 р. (47,88%), що обумовлено, на наш погляд, наявністю так званих «максимальних кризових явищ» у колишньому СРСР. Із загальної кількості учасників дослідження (218 військовослужбовців строкової служби) термографічні дослідження були проведені в 140 чоловік (сумарно за обома округами), які мали діагноз: функціональний (конверсійний) парез (параліч) кінцівки. Проведене дослідження дозволило встановити подібність і розходження у видах рухових конверсійних розладів за двома військовими округами: подібність виявляється в тому, що в обох військових госпіталях - Хабаровському та Одеському - перше місце займали парези і паралічі (62,60% і 71,40% відповідно); на другому - гіперкінези (12,80% і 11,15% відповідно); розходження полягають в тому, що в Хабаровському військовому госпіталі наступні місця розподілялися у такий спосіб: 3-є місце - мутизм, сурдомутизм (11,80%); 4-е - дорсопатії (6,40%); 5-е - напади (4,40%); 6-е - астазія, абазія (1,85%). Етіологічний блок - аналіз 330 історій хвороби (субєктивний, обєктивний статус, діагноз) пацієнтів з руховими конверсійними розладами дозволив виділити три основних етіологічних фактори, що вплинули на розвиток функціонального розладу: фактор органічного враження нервової системи (4,15%); спадково-конституційний фактор (28,32%); психогенний фактор (67,53%).Виділення етіологічного фактора «органічне враження центральної нервової системи (ЦНС)» обумовлено наслідками травм, нейроінфекцій, токсичного, гіпоксичного та ін. порушень нервової системи, в яких у процесі обстеження в стаціонарах виявилася скомпрометованість інтегративних церебральних систем надсегментарного рівня, насамперед, лімбіко-ретикулярного комплексу.В дисертації наведені теоретичні узагальнення з проблеми дослідження, теоретично обґрунтований і експериментально перевірений новий підхід до розвязання проблеми збереження здоровя військовослужбовців строкової служби, зокрема системи реабілітації рухових конверсійних розладів до відновлення повної працездатності і можливості продовжити службу в збройних силах. Результати аналізу історій хвороби дозволили встановити, що в рухових конверсійних розладах у хворих військовослужбовців домінують парези і паралічі (66,06%). Виявлено подібність та відмінності серед різновидів рухових конверсійних розладів за двома військовими округами: подібність виявляється в тому, що в обох військових госпіталях (Хабаровському та Одеському) перше місце займали парези і паралічі (62,60% і 71,40% відповідно); на другому - гіперкінези (12,80% і 11,15% відповідно); розходження полягають в тому, що в Хабаровському військовому госпіталі наступні місця розподілялися у такий спосіб: 3-є місце - мутизм, сурдомутизм (11,80%); 4-е - дорсопатії (6,40%); 5-е - напади (4,40%); 6-е - астазія, абазія (2,00%). Розроблена і теоретично обґрунтована система реабілітації рухових конверсійних розладів у військовослужбовців в умовах стаціонарного лікування і її застосування у військових госпіталях, що передбачає повний спектр заходів від моменту надходження хворого в стаціонар до моменту відновлення його повної працездатності. Розроблено методику застосування феназепаму як фармакологічного засобу при реабілітації рухових конверсійних розладів, яка вперше застосована в умовах військових госпіталів.

Основний зміст роботи

1. В дисертації наведені теоретичні узагальнення з проблеми дослідження, теоретично обґрунтований і експериментально перевірений новий підхід до розвязання проблеми збереження здоровя військовослужбовців строкової служби, зокрема системи реабілітації рухових конверсійних розладів до відновлення повної працездатності і можливості продовжити службу в збройних силах.

2. Результати аналізу історій хвороби дозволили встановити, що в рухових конверсійних розладах у хворих військовослужбовців домінують парези і паралічі (66,06%). Наявність гіперкінезів була у 12,12%, мутизма і сурдомутизма у 9,39%, дорсопатіїй у 6,67%, нападів у 4,24%, абазій у 1,52% спостережених.

3. Виявлено подібність та відмінності серед різновидів рухових конверсійних розладів за двома військовими округами: подібність виявляється в тому, що в обох військових госпіталях (Хабаровському та Одеському) перше місце займали парези і паралічі (62,60% і 71,40% відповідно); на другому - гіперкінези (12,80% і 11,15% відповідно); розходження полягають в тому, що в Хабаровському військовому госпіталі наступні місця розподілялися у такий спосіб: 3-є місце - мутизм, сурдомутизм (11,80%); 4-е - дорсопатії (6,40%); 5-е - напади (4,40%); 6-е - астазія, абазія (2,00%). В Одеському військовому госпіталі: 3-є місце - дорсопатії (7,15%); 4-е - мутизм, сурдомутизм (5,56%); 5-е - напади - (3,99%); 6-е - астазія, абазія (0,75%).

4. Розроблена і теоретично обґрунтована система реабілітації рухових конверсійних розладів у військовослужбовців в умовах стаціонарного лікування і її застосування у військових госпіталях, що передбачає повний спектр заходів від моменту надходження хворого в стаціонар до моменту відновлення його повної працездатності.

5. Розроблено методику застосування феназепаму як фармакологічного засобу при реабілітації рухових конверсійних розладів, яка вперше застосована в умовах військових госпіталів. В середньому доза повинна складати 0,2-0,3 мл 3% розчину феназепама; необхідно слідкувати за початком короткочасного періоду утрати свідомого контролю пацієнтом над своїми діями і вербальною практикою. Доцільним є застосування до періоду спання сугестивних методів впливу на хворого: навіювання і фіксація уваги на тому, що кінцівка «запрацювала» і після сну вона буде такою ж працездатною.

6. У комплексному підході до лікування рухових конверсійних розладів повинна приділятися увага психотерапевтичним методам і соціально-орієнтованим заходам. З психотерапевтичних методів рекомендується застосовування навіювання (сугестія); одномоментна пульспсихотерапія; методи раціональної та консервативної психотерапії; методи і прийоми психологічної деонтології (етика поведінки лікаря в присутності хворого).

До переліку соціально-орієнтованих заходів повинні входити: звільнення зі складу збройних сил; переведення в інші частини; переведення в допоміжні підрозділи, робочі команди, медичні частини (меддепо, медичний батальйон і т. п.).

7. Ефективність запропонованої системи реабілітації функціональних розладів і моделі її застосування визначалася за результатами повернення до ладу військовослужбовців строкової служби і згідно катамнестичним даним. Із загальної кількості обстежених продовжили службу в збройних силах 78,79%, звільнені - 21,21%. Всі звільнені в запас або вступили до вищих навчальних закладів і коледжів (48,58%), або влаштувалися на роботу до підприємств різної форми власності (31,42%), на сільськогосподарські підприємства (11,43%).

Практичні рекомендації: Розроблена і апробована система реабілітації рухових конверсійних розладів дозволяє на ранніх стадіях встановити діагноз, визначити ведучий етіологічний фактор, і, в залежності від останнього, призначити диференційовану терапію, що дозволяє відновити повну працездатність і можливість продовжити службу в лавах збройних сил.

Закріплення одержаних результатів здійснюється на основі впровадженого метода перспективної орієнтації.

Запропонований метод дистанційної та контактної термографії розширює можливості виявити вегетативні порушення в картині рухових розладів, документально їх зафіксувати для рішення наукових та експертних задач.

Визначено, що застосування розчину феназепама в комплексному лікуванні рухових конверсійних розладів більш ефективне, ніж при застосуванні інших бензодіазепінів і забезпечує стійку клінічну ремісію. Результати дослідження впроваджені в міській клінічній лікарні м. Одеси, а також в гарнізонних госпіталях м. Харкова, м. Одеси (Методичний посібник для командирів, офіцерів виховної роботи та лікарів «Актуальні проблеми психогігієни та психопрофілактики у військових частинах та підрозділах», Одеса, 1998 р.; Інформаційний лист УОЗ Одеської обласної держадміністрації, 13.01.2005). Одержане здобувачем деклараційний патент на корисну модель «Спосіб лікування рухових конверсійних розладів» UA №А61N1/18 бюл. №11, 15.11.2004.

1. Курако Ю.Л., Скоробреха В.З. Про рухові розлади істеричного неврозу у військовослужбовців. // Український вісник психоневрології. - Харків, 1999, т. 7, вип. 2 (20). - С. 72-74. (дисертант провів клінічні дослідження, проаналізував їх, взяв участь в підготовці статті до друку).

2. Кононенко В.В., Скоробреха В.З., Паламар О.Д. Бойова психічна травма. // Український медичний альманах. - 2001, №3 (65). - С. 99-101. (дисертант провів огляд літератури, взяв участь у підготовці до друку).

3. Скоробреха В.З. Про генез істерії. // Український медичний альманах. - 2002, т. 5, №6. - С. 127-129.

4. Верета Л.А., Скоробреха В.З., Николаева С.П. и др. О передаче вируса клещевого энцефалита с коровьим молоком. // Медицинская паразитология и паразитарные болезни, 1991, №3. - С. 54-56. (дисертантом проведені клінічні дослідження і диференційна діагностика осіб з функціональними розладами).

5. Скоробреха В.З., Курако Ю.Л. Двигательные расстройства при истерическом неврозе. // Сборник научных трудов: Актуальные проблемы патологии (новое в диагностике и лечении). - Одесса: Маяк, 1997, т. 1. - С. 93-98. (дисертантом проведений огляд літератури, проведені дослідження, взята участь в підготовці до друку).

6. Скоробреха В., Бондаренко М., Вернодубов М., Паламарь А. Актуальні проблеми психогігієни та психопрофілактики у військових частинах та підрозділах. // Методичний посібник для командирів, офіцерів виховної роботи та лікарів. - Одеса, 1998. - 106 с. (дисертантом підготовлений матеріал про клінічні прояви неврозів, взяв участь в підготовці посібника до друку).

7. Скоробреха В.З., А.И. Красноружский. Двигательные расстройства при истерическом неврозе. // Сб. научных трудов. - Хабаровск, 1989. - С. 93-100. (дисертант взяв участь в огляді літератури, підготовці та аналізі статистичних даних, взяв участь в підготовці статті до друку).

8. Скоробреха В.З., Закалинский В.Е, Бондаренко И.И., Болтенков А.И. Клинико-неврологические аспекты дифтерии ротоглотки у военнослужащих. // Актуальные проблемы патологии. Новое в диагностике и лечении; в сб. науч. трудов ОГМУ и Одесского ОВГ, т. 1. - Одесса: Маяк, 1997. - С. 93-98 (дисертант провів клінічні дослідження, взяв участь в підготовці статті до друку).

9. Скоробреха В.З. Про патоморфоз істеричного неврозу у військовослужбовців. // Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю заснування неврологічного відділення: Сучасні проблеми клінічної та військової неврології. - К., 1999, с 23-29

10. Деклараційний патент на корисну модель «Спосіб лікування рухових конверсійних розладів» UA №А61N1/18 бюл. №11, 15.11.2004

11. Курако Ю.Л., Ганчо В.П., Герцев Н.Ф., Горанский Ю.И., Жаров А.И., Лебедь Е.П., Перькова А.В., Скоробреха В.З., Стоянов А.Н., Тагибекова Ф.К. Нервные болезни. // Учебное пособие: избранные лекции. - Одесса: ОГМУ, 2000. - 244 с. (дисертант написав розділ про неврози, взяв участь у підготовці підручника до друку російською мовою).

12. Нетребко А.В., Кулибаба В.П., Скоробреха В.З. // Материалы совместной научно-практической конференции: Отдаленный период травматической болезни головного мозга. - Одесса, 1997. - С. 41. (дисертант провів діагностичну роботу з виявлення молодого поповнення з черепно-мозковою травмою, взяв участь в підготовці статті до друку).

13. Скоробреха В.З. Критерии мышечной работоспособности при заболеваниях нервной системы. // Тезисы докладов итоговой научной конференции слушателей факультета военно-медицинской академии им. С.М. Кирова. - Л., 1980. - С. 87-88.

Размещено на .ru