Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у свиноматок - Автореферат

Серед патології, яка найчастіше трапляється у свиноматок, найбільша питома вага припадає на порушення функцій органів статевої системи та молочної залози, яка коливається в межах 21-26% (А.В. встановити і вивчити параметри співпадання основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні після родів при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики, прогнозування та ефективної профілактики захворювань за даними уретограми і вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження, враховуючи біохімічні, морфологічні і гормональні показники крові та характер змін гістоструктури матки; визначити економічну ефективність застосування свиноматкам біологічно активних препаратів з метою профілактики і терапії післяродової патології та розробити конкретні пропозиції для виробництва з метою її ранньої діагностики і прогнозування; Обєктом дослідження: були - клінічні, гематологічні та морфологічні зміни органів статевої системи, що слугували прогностичним тестом встановлення післяродової патології у свиноматок. Вивчено зміну біохімічних показників, естрадіолу і прогестерону в крові свиноматок перед родами та в післяродовому періоді, зміну показників її морфологічного складу до та при використанні біостимулятора ПДЕ, аналогу простагландину F2? - естрофану та препарату «Кобактан» з метою профілактики їх післяродової патології.Уродовж 2001-2003 років в господарствах ТОВ «Ряснянське», ТОВ АФ «Успенка» Сумської області були зареєстровані у свиноматок: післяродовий ендометрит у 9,2% тварин, вульвовагініт - 7,6%, рани вульви та цервіцит у 2,4%, сальпінгіт у 4,4%, атрофія яєчників спостерігалась переважно у свиноматок, старших 4-5 опоросів і складала 2%, мастит реєстрували у 6,8% свиноматок. У свиноматок, в яких у пуерперальному періоді встановлювали запальні процеси перед родами у них виявили прояв спраги, зниження чи відсутність апетиту - у 90% тварин узимку, 96% - весною та влітку та у 94% (прояв спраги) і 100% (анорексія) восени, в той же час, як у клінічно здорових свиноматок аналогічні показники відповідно становили 4,7% (прояв спраги) і 5,3% (анорексія) взимку, 3,3% (прояв спраги) і 5,6% (анорексія) - весною, 10,6% (прояв спраги) і 8% (анорексія) влітку, 3% (прояв спраги) восени. Відстань від кореня хвоста до сідничого горба за 12 годин до опоросу у клінічно здорових тварин становила в середньому 3,94 см., а тим часом як у свиноматок з запальними процесами у пуерперальному періоді 2,49 см., що в 1,58 рази менше. Тривалість підготовчої стадії у клінічно здорових свиноматок склала восени 208,1±15,1 хв., а тим часом як у свиноматок, в яких реєстрували запальні процеси в органах статевої системи аналогічний показник становив 374,86±14,7 хв., що є вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових свиноматок (Р<0,001), взимку аналогічні показники становили відповідно 216,5±15,4 та 384,3±19,4 (Р<0,001), весною - 231,2±16,2 та 405,6±11,4 хв. У свиноматок під час 1-го опоросу інтервал між виведенням плодів у середньому складав 31,29±1,3 хв., а тим часом як у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи цей показник склав 69,4±7,6, під час 2-го опоросу відповідно 27,2±1,5 та 61,3±8,3 хв., під час 3-го опоросу - 22,95±1,7 та 59,33±9,95 хв., під час 4-го опоросу - 20,7±1,84 і 53,5±12,5 хв. та під час 5-го опоросу - 22,9±1,9 і 51,4±10,7 хв.С-реактивний білок у здорових свиноматок не виявлявся в сироватці крові до і після родів, а у сироватці крові свиноматок із запальними процесами органів статевої системи С-реактивний білок встановлювали вже за 6 годин до родів - 1 мм преципітату, а через 48-м годин після родів він досягав 2±0,1 мм. та 3±0,15 мм преципітату через 72 години. У свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи спостерігалось постійне збільшення ШОЕ з 31,0±1,2 мм/год перед родами до 49,4±3,1 мм/год. Порівнюючи показники лейкоцитограми здорових свиноматок та свиноматок із запальними процесами слід зазначити, що у здорових свиноматок відзначається вірогідно менша кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів (Р<0,001), проте кількість еозинофілів та моноцитів вірогідно вища, ніж у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи (Р<0,001). Мазки, отримані від клінічно здорових тварин відразу після родів, містили юні нейтрофіли у кількості 1,1±0,16%, а через 72 години після родів - 1,8±0,13%, а тим часом у хворих - 2,7±0,27% та 3,4±0,17% відповідно. Тривалість окремих стадій родів у свиноматок, яким застосовували ПДЕ та ПДЕ з естрофаном була вірогідно нижча від аналогічних стадій у свиноматок, яким не використовували біологічно активні препарати: так загальна тривалість родів у свиноматок перших дослідних груп склала 421,6±29,3 хв., у свиноматок, других дослідних груп вона складала 380,1±11,3 хв., а у свиноматок третіх дослідних груп роди тривали в середньому 399,2±45,6 хв.Рання діагностика, прогнозування і застосування ефективних методів профілактики післяродової патології у

Динаміка післяродової патології свиноматок у господарствах Сумської області

Уродовж 2001-2003 років в господарствах ТОВ «Ряснянське», ТОВ АФ «Успенка» Сумської області були зареєстровані у свиноматок: післяродовий ендометрит у 9,2% тварин, вульвовагініт - 7,6%, рани вульви та цервіцит у 2,4%, сальпінгіт у 4,4%, атрофія яєчників спостерігалась переважно у свиноматок, старших 4-5 опоросів і складала 2%, мастит реєстрували у 6,8% свиноматок.

Параметри клінічних, морфологічних і метаболічних показників стану організму свиноматок при фізіологічному і патологічному перебігу родів і пуерперального періоду

У свиноматок, в яких у пуерперальному періоді встановлювали запальні процеси перед родами у них виявили прояв спраги, зниження чи відсутність апетиту - у 90% тварин узимку, 96% - весною та влітку та у 94% (прояв спраги) і 100% (анорексія) восени, в той же час, як у клінічно здорових свиноматок аналогічні показники відповідно становили 4,7% (прояв спраги) і 5,3% (анорексія) взимку, 3,3% (прояв спраги) і 5,6% (анорексія) - весною, 10,6% (прояв спраги) і 8% (анорексія) влітку, 3% (прояв спраги) восени.

Крім цього, нами було зареєстровано підвищення загальної температури тіла у свиноматок із запальними процесами у пуерперальному періоді порівнянно з клінічно здоровими свиноматками: на 0,92±0,03?С проти 0,44±0,01?С взимку, на 0,96±0,08?С проти 0,33±0,03?С навесні, на 0,91±0,02?С проти 0,21±0,01?С влітку та на 0,91±0,02?С проти 0,29±0,01?С восени.

Час набряку зовнішніх статевих органів, і строки заповнення молочних пакетів та тривалість витікання піхвового слизу до опоросу були значно чіткішими у клінічно здорових свиноматок, ніж із запальними процесами в органах статевої системи.

Відстань від кореня хвоста до сідничого горба за 12 годин до опоросу у клінічно здорових тварин становила в середньому 3,94 см., а тим часом як у свиноматок з запальними процесами у пуерперальному періоді 2,49 см., що в 1,58 рази менше.

Тривалість підготовчої стадії у клінічно здорових свиноматок склала восени 208,1±15,1 хв., а тим часом як у свиноматок, в яких реєстрували запальні процеси в органах статевої системи аналогічний показник становив 374,86±14,7 хв., що є вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових свиноматок (Р<0,001), взимку аналогічні показники становили відповідно 216,5±15,4 та 384,3±19,4 (Р<0,001), весною - 231,2±16,2 та 405,6±11,4 хв. (Р<0,001), влітку - 211,7±11,2 та 398,4±25,2 хв.

Стадія виведення плодів тривала: 204,04±20,5 хв. у клінічно здорових свиноматок та 371,18±19,6 хв. у свиноматок, в яких реєстрували запальні процеси в пуерперальному періоді. Взимку аналогічні показники відповідно склали - 219,7±8,7 та 383,1±13,1 хв., 235,7±9,76 та 396,8±10,8 хв. - весною та 205,4±11,5 і 403,3±20,4 хв. влітку, 204,04±20,5 та 371,2±19,6 хв.

Стадія виділення посліду восени у клінічно здорових свиноматок склала 177,3±11,8 хв., а у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи в пуерперальному періоді послідова стадія тривала 282,0±12,0. Взимку аналогічні показники склали відповідно 192,28±16,0 та 312,82±10,9 хв., весною - 209,78±18,6 і 315,28±11,2 хв., а влітку - 178,54±13,4 і 363,28±30,6 хв.

У свиноматок під час 1-го опоросу інтервал між виведенням плодів у середньому складав 31,29±1,3 хв., а тим часом як у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи цей показник склав 69,4±7,6, під час 2-го опоросу відповідно 27,2±1,5 та 61,3±8,3 хв., під час 3-го опоросу - 22,95±1,7 та 59,33±9,95 хв., під час 4-го опоросу - 20,7±1,84 і 53,5±12,5 хв. та під час 5-го опоросу - 22,9±1,9 і 51,4±10,7 хв.

Отже, тривалість всіх стадій родів у свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи була більшою, ніж у здорових.

Біохімічні і морфологічні показники та вміст прогестерону і естрадіолу в крові

У всіх дослідних свиноматок, з ознаками післяродового ендометриту показник загального білка за 48 годин до родів, через 6, 24, 48 та 72 години після родів був вірогідно вищим, ніж у групі здорових свиноматок (Р<0,001).

Кількість серомукоїду в сироватці крові здорових свиноматок практично не змінювалися, в той же час, як у сироватці крові свиноматок із запальними процесами в органах статевої системи виявили вірогідне його збільшення вже через 72 години після родів (Р<0,002).

Рівень сіалових кислот у здорових свиноматок знижувався в перші 6 годин після родів від 222,0±19,5 до 195,0±16,2 ум. од. з наступним підвищенням до 204,0±17,78 ум. од.

Показник ?-ліпопротеїдів у здорових свиноматок збільшувались від 0,27±0,0018 оп. од. до родів та 0,3±0,012, 0,33±0,015, 0,4±0,135 і 0,39±0,155 оп. од. через 6, 24, 48 та 72 години після родів відповідно. У свиноматок з запальними процесами органів статевої системи показники ?-ліпопротеїдів були вірогідно вищі (Р<0,001) (таблиця 2).