Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем - Автореферат

Професійний відбір потрібен для професій, які відповідають принципу актуальності (К.К. В параграфі VI Програми «Поліпшення умов праці та стану здоровя шахтарів», пункті 107, на Міністерство охорони здоровя, Міністерство праці, Мінпаливенерго та Академію медичних наук покладається зобовязання розроблення медичних інструкцій та порядку проведення професійного відбору гірників для роботи у небезпечних і шкідливих умовах вугільних шахт і нормативно-методичних документів щодо створення галузевого центру і регіональних лабораторій професійного відбору. У вугільній промисловості є операторські професії, де переважають інтелектуальні компоненти діяльності, зокрема це професія оператора - підземного електрослюсаря, який займається обслуговуванням усього електромеханічного устаткування та засобів автоматизації, здійснює необхідні дії в разі відхилення від норм технологічного процесу або аварії. Тому, зважаючи на ускладненість використання прийнятих у вугільній промисловості засобів вияву здібностей до професій, які характеризуються послідовністю технологічних операцій, та необхідність особливої уваги до оцінки вищих психічних функцій, що забезпечують інтелектуальні аспекти діяльності підземного електрослюсаря, нами була обрана тема дослідження «Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем» Дослідження питань професійного відбору підземних електрослюсарів проводилися здобувачем на шахтах в/о «Стахановвугілля» ДХК «Луганськвугілля», ДХК «Краснодонвугілля» та професійно-технічних училищах Донбасу.Перший розділ «Методологічні основи професійного відбору працівників вугільної промисловості» містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці професійного відбору на навчання у системі профтехосвіти та працю у вугільній промисловості України. Аналіз існуючих у літературі підходів до проблеми успіху в праці показав, що він все більше визначається рівнем розвитку в працівника властивостей уваги, памяті й мислення (В.О. Суть методу полягає в тому, що процес праці розчленовується на окремі робочі функції, які тією або іншою мірою властиві будь-якому виду праці: функція розрахунку, що проводиться робітником перед початком робочого процесу і під час виконання роботи; функція ведення робочого процесу, тобто доцільна діяльність робітника, що безпосередньо забезпечує виготовлення продукту, функція управління обладнанням (обслуговування). Аналіз та систематизація цих вимог дозволила виділити структуру індивідуально-психологічних характеристик кандидата до навчання, які він повинний мати для успішного оволодіння професією та виконання своїх професійних обовязків. Для відбору доцільно прийняти наступні психодіагностичні методики: швидкість акусто-моторної та зорово-моторної реакції, диференційної акусто-моторної реакції, швидкість виконання І, ІІ та ІІІ завдань «Червоно-чорної таблиці», швидкість виконання методики «Переплутані лінії», обсяг короткочасної зорової памяті, коефіцієнт успішності в методиці «Встановлення закономірності», тест Бенета для вивчення технічного мислення.Аналіз методологічних аспектів організації гірничого виробництва показує, що у вугільній промисловості екстремальний характер праці обумовлює особливу актуальність ефективного використання людського фактору, дослідження якого ще не відповідають вимогам сьогоденного стану вугільної промисловості, коли розробка і впровадження нової техніки дуже обмежені. Вивчення проблеми підвищення ефективності виробництва показує, що предметом психологічного розгляду треба вважати, по-перше, підвищення якісних характеристик робочої сили і, по-друге, адекватне виявлення та використання цих характеристик. На підставі аналізу існуючих методів вивчення показників професійної значущості психологічних якостей нами запропоновано методичний комплекс визначення цих показників щодо до умов підземного гірничого виробництва, з урахуванням чинників відповідальності за результати праці і чинника операційного завантаження вищих психічних функцій. На підставі вивчення психологічних чинників нами здійснений професіографічний аналіз трудової діяльності оператора - підземного електрослюсаря і показано, що засобами, на яких ґрунтується виявлення психологічних якостей особистості працівника, є методи аналізу професійної діяльності. З усіх відомих методів аналізу трудової діяльності з метою створення психограми професії і виявлення професійно важливих психологічних якостей працівника для вугільної промисловості найбільш прийнятним є застосування аналітичного графіка трудового процесу, який побудовано за усередненими результатами хронометричних спостережень за висококваліфікованими робітниками конкретної професії в різних умовах праці.

Основний зміст роботи

Аналіз методологічних аспектів організації гірничого виробництва показує, що у вугільній промисловості екстремальний характер праці обумовлює особливу актуальність ефективного використання людського фактору, дослідження якого ще не відповідають вимогам сьогоденного стану вугільної промисловості, коли розробка і впровадження нової техніки дуже обмежені. Існуюче обладнання старіє і стає все більше аварійно загрозливим, і тому ефективність праці все більш залежить від кваліфікації персоналу, який керує, займається налагодженням і ремонтом цього обладнання.

Вивчення проблеми підвищення ефективності виробництва показує, що предметом психологічного розгляду треба вважати, по-перше, підвищення якісних характеристик робочої сили і, по-друге, адекватне виявлення та використання цих характеристик. Визначення якісних характеристик працівників є підґрунтям для звязку різних елементів виробництва і професійної діяльності людей в єдину систему психологічних чинників підвищення ефективності виробництва. Специфічні особливості підземного гірничого виробництва впливають на розвиток відповідних психічних якостей робітника. Це, зокрема, складні технологічні, екологічні і санітарно-гігієнічні умови праці і підвищена небезпека травмування людей.

На підставі аналізу існуючих методів вивчення показників професійної значущості психологічних якостей нами запропоновано методичний комплекс визначення цих показників щодо до умов підземного гірничого виробництва, з урахуванням чинників відповідальності за результати праці і чинника операційного завантаження вищих психічних функцій.

На підставі вивчення психологічних чинників нами здійснений професіографічний аналіз трудової діяльності оператора - підземного електрослюсаря і показано, що засобами, на яких ґрунтується виявлення психологічних якостей особистості працівника, є методи аналізу професійної діяльності. З усіх відомих методів аналізу трудової діяльності з метою створення психограми професії і виявлення професійно важливих психологічних якостей працівника для вугільної промисловості найбільш прийнятним є застосування аналітичного графіка трудового процесу, який побудовано за усередненими результатами хронометричних спостережень за висококваліфікованими робітниками конкретної професії в різних умовах праці.

Трудовий процес оператора - підземного електрослюсаря включає складний моніторинг виробничого процесу, аналіз аварійних ситуацій, повязаних з поломками різного обладнання, яке розміщується на значній відстані, швидку ліквідацію поломок, дотримання планів профілактичних ремонтів апаратури і механізмів. Аналітичний графік для цієї професії побудований на рівні виробничих операцій. Структура діяльності електрослюсаря вимагає постійного залучення вищих психічних функцій - памяті, мислення і уваги. Під впливом фізичного стомлення і монотонної праці більш, ніж інші функції, страждають саме ці функції. Для виявлення необхідного рівня їх розвитку розроблена шкала оцінок цих функцій за ступенем завантаження на рівні операційного аналізу трудового процесу.

Репрезентативність відбору електрослюсарів високої кваліфікації, психічні особливості яких притягуються до розрахунків критеріїв окремих професійно важливих якостей, встановлені на рівні 90-95 чоловік. Відбір окремих фахівців проведений завдяки шкалі експертних оцінок керівними особами і колегами робітника. Ці оцінки враховуються при складанні математичної моделі профпридатності. Іншим критерієм відбору постає особисте задоволення працею робітника, його висока відповідальність за результат праці. У ряд «хочу» - «можу» - «треба» - «повинен», який характеризує ієрархію мотивів діяльності особистості, перевага віддається тим, хто керується рівнем «повинен».

Критерії відбору для підземного електрослюсаря встановлені за всіма психічними функціями, які були виявлені на основі професіографічного аналізу професії: якості уваги (переключення, стійкість), памяті (довготривала, короткочасна), мислення, емоційна стійкість, швидкість реакції простої АМР і ЗМР, диференційована ЗМР.

Встановлено, що серед загальної кількості робітників у вугільній промисловості електрослюсарі складають 20%. Аналіз результатів психологічних досліджень підземних операторів-електрослюсарів показує, що до робітників, які досягли високого рівня кваліфікації, можна віднести 10% фахівців. Кількість випускників ПТУ, які пристосовувалися до шахтних умов і досягли рівня високої кваліфікації складає 15-20%, виникає необхідність упровадження критеріїв профвідбору за цією професією під час прийому на навчання та роботу.

Упровадження психологічних критеріїв профвідбору електрослюсарів дозволяє: а) підвищити якість прийому абітурієнтів на навчання за цією професією; б) давати службам зайнятості населення ґрунтовні рекомендації на перенавчання робітників на інші професії, які вимагають високого рівня розвитку вищих психічних функцій; в) розробити критерії оцінки складності праці з метою вироблення кваліфікаційних вимог до робітників різних розрядів і тарифікаційних робіт, вивчення причин травматизму і розробки рекомендацій щодо його зниження. Визначення психологічних критеріїв професійного відбору підземних електрослюсарів дозволяє сформулювати комплекс вимог до психічної сфери особистості шляхом проведення професійної консультації абітурієнтів за цією професією під час профорієнтаційної роботи, а також розробити необхідні вимоги до навчального процесу з урахуванням психологічних особливостей праці, дати рекомендації щодо організації роботи з професійної адаптації підземних електрослюсарів до особливостей праці і умов, які склалися на робочих дільницях конкретних шахт, розробити вимоги до включення того або іншого підземного електрослюсаря до складу бригади.

Комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів-підземних електрослюсарів повинен включати методики з оцінки психофізіологічного, психологічного і соціально-психологічного рівнів регуляції професійної діяльності, що дозволяє здійснювати їх системний аналіз.

1. Авєршин А.О. Аналіз праці робітників вугільних шахт з високим рівнем інтелектуальності праці та розробка критеріїв їх психолого-професійного відбору // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - Київ: «Любіть Україну». - 2000. - Т.2, Ч. 1. - С. 45-48.

2. Авєршин А.О. Психологічні проблеми професійного відбору підземних електрослюсарів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - Київ: «Любіть Україну». - 2000. - Т.2, Ч. 2. - С. 45-48.

3. Авєршин А.О. Аналіз праці та етапи розробки критеріїв психологічного професійного добору підземного електрослюсаря // Вісник ХДПУ ім Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2001. - Вип. 8. - С. 11-15.

4. Авєршин А.О. Критерії професійної придатності підземного електрослюсаря // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2002. - Вип.ХІІІ. - С. 197-201.

5. Авєршин А.О. Психологічні особливості праці на вугільному виробництві // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - Київ: «Любіть Україну». - 2001. - Т.3, Ч. 5. - С. 107-110.

6. Авєршин А.О. Профессиональная ориентация и профессиональный отбор как способы психологической помощи человеку в условиях экономического кризиса // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р. - К.: Гнозис. - 1998. - С. 288-293.

Размещено на .ru