Пам’ять як сукупність психофізіологічних процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Вікові особливості пам’яті та механізмів запам"ятовування. Мимовільна та довільна пам’ять у молодших школярів. Методика "Визначення типу пам"яті".
Память як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Память можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запамятовування, збереження і відтворення матеріалу. Уже в немовлят память виступає в своїй елементарній формі - запамятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку память включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Багато відомих психологів займалися даною темою вивчаючи пам‘ять.Спочатку дитина усвідомлює ціль пригадати, а потім і ціль запамятати, навчається виділяти і засвоювати мнемічні засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного групування матеріалу). Адже мета запамятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини наочний, конкретний зміст. Память у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запамятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також повязаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. Це, перш за все, поділ тексту на частини за змістом (до цих частин придумуються заголовки, складається план), спостереження за основними змістовими лініями, виділення змістових опорних пунктів чи слів, повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту, пригадування прочитаної частини і відтворення вслух і про себе всього матеріалу, а також раціональні прийоми заучування напамять.У молодшому шкільному віці память, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Тепер дитина повинна багато запамятовувати: заучувати матеріал буквально, вміти переказати його близько до тексту або своїми словами, а, крім того, памятати завчене і вміти відтворити його через тривалий час. Невміння дитини запамятовувати позначається на його навчальної діяльності і впливає в кінцевому підсумку на відношення до навчання і школі. У результаті виявилося, що приблизно 20% учнів змогли правильно прийняти завдання, втримати її, виконати задану ціль дії і при цьому мимоволі запамятати і відтворити зміст теоретичного матеріалу. Так, для дітей 7-8 років «характерні ситуації, коли запамятати без застосування будь-яких засобів набагато простіше, ніж запамятати, осмислюючи і організовуючи матеріал ...Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, що розвиваються в памяті. Не вміючи ще диференціювати завдання, молодші школярі виробляють у себе настанову на дослівне запамятовування й відтворення. При правильному педагогічному керівництві учні осмислено запамятовують доступний для них матеріал. Воно є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної памяті, розвивається самоконтроль, уміння помічати помилки. Учні ІІІ класу в середньому в 2,4 рази точніше запамятовують текст, порівняно з учнями І класу і в 1,5 рази точніше, ніж учні ІІ класу.У дітей молодшого шкільного віку краще запамятовується при наочності. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запамятання. Легше зберігається в памяті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в памяті з опорою на наочність.
План
Зміст
Вступ
1. Мимовільна та довільна память дітей молодшого шкільного віку.
2. Методика «Визначення типу памяті» у молодших школярів
3. Вікові особливості памяті молодших школярів
4. Вікові особливості механізмів запамятовування молодшого школяра
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
У дітей молодшого шкільного віку краще запамятовується при наочності. Продуктивність запамятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запамятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність.
Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запамятання. Легше зберігається в памяті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в памяті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запамятання продуктивніше довільного. Міцність памяті підвищується.
У дітей цього віку потрібно розвивати усі види памяті - образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами памяті.
На мою думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей - память і мислення.
Список литературы
1. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Схема індивідуального обстеження дітей молодшого шкільного віку: для шкільних психологів. Томськ, 1993.
2. Голубєва. Індивідуальні особливості памяті людини. М., «Педагогіка», 1980 р.
3. Гуревич К.М. Що таке психологічна діагностика. М., 1985.
4. Житнікова Л.М. Навчайте дітей запамятовувати. - М., 1985.
6. Ляудіс В.Я. Память у процесі розвитку. - М., 1976.
7. Немов Р.С. Психологія: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів: У 2 книгах: Книга 2: Експериментальна педагогічна психологія та психодіагностика. - Москва: Просвещение: ВЛАДОС, 1995.
8. Рогов І.С. Настільна книга практичного психолога в освіті: Навчальний посібник. - Москва: ВЛАДОС, 1996.
9. Фрідман Л.М., Пушкіна Т.М., Каплуновіч І.Я. Вивчення особистості учнів та учнівських колективів. М., 1988.
10. Яковлєва Є.Л. Діагностика та корекція уваги і памяті школярів / / Маркова А.К., Лідерса А.Г., Яковлєва Є.Л. Діагностика та корекція розумового розвитку в шкільному та дошкільному віці. - Петрозаводськ, 1992.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
