Діагностика, лікування та профілактика трубного безпліддя - Автореферат

У той же час, незважаючи на досягнення ендоскопічної хірургії, частота настання спонтанної маткової вагітності після реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах залишається невисокою та за даними різних авторів коливається від 7 до 35 % (В. И. Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що підвищення ефективності лікування ТБ вимагає не тільки вдосконалення методів реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах з використанням ендоскопічної техніки, а й пошуку нових способів профілактики та лікування спайкового процесу. Проаналізувати особливості анатомо-функціонального стану маткових труб у жінок з ТБ з різним ступенем спайкового процесу. Враховуючи дані, отримані в процесі дослідження, розробити спосіб лікування даної патології в залежності від анатомо-функціональних змін маткових труб і ступеня вираженості спайкового процесу та оптимізувати алгоритм ведення жінок з ТБ. Показано, що для обєктивного визначення функціональної спроможності маткових труб при ТБ необхідною є оцінка не тільки анатомічної прохідності маткових труб і вираженості спайкового процесу за допомогою лапароскопії, але й стану стінки маткових труб шляхом морфологічного та імуногістохімічного дослідження, що дає можливість визначити як ступінь ураження маткових труб, так і можливість відновлення їх функції.До I групи увійшли 80 жінок з ТБ, які отримували лікування запропонованим нами способом, що базується на проведенні лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з додатковим інтраопераційним призначенням антиадгезивного барєрного засобу у вигляді гелю та подальшим визначенням методу планування вагітності на підставі диференційованого врахування анатомо-функціональних змін маткових труб і ступеня вираженості спайкового процесу органів малого тазу. При цьому, до ІА та ІІА підгруп увійшли жінки з першим та другим ступенем спайкового процесу, до ІВ та ІІВ - жінки з третім ступенем спайкового процесу, а жінки з четвертим ступенем спайкового процесу були віднесені до ІС та ІІС підгруп. Аналіз результатів гістологічного дослідження зразків маткових труб жінок з ТБ, яким під час лапароскопії виконувалась сальпінгоектомія або сальпінгонеостомія з резекцією дистального відділу маткової труби, дозволив виділити морфологічні ознаки, які вказують на тяжке незворотнє ураження стінки маткової труби при ТБ, а саме: порушення архітектоніки маткової труби; виражений склероз всіх елементів стінки труби, її звуження або облітерація; сплощеність бахромчастих складок слизової оболонки та їх скорочення і зрощення між собою, виражений склероз та атрофія складок, наявність сплощеного “нефункціонуючого” епітеліального шару (навіть при збереженні частини бахромчастих складок); спустошення та облітерація судин мікроциркуляторного русла, потовщення, склероз їх стінок. Заслуговує на увагу той факт, що лише у частці зразків маткових труб від жінок з третім ступенем спайкового процесу, а саме 3 (30,0 %) жінок з ІВ та 3 (25,0 %) жінок з ІІВ підгруп, відповідно, виявлені імуногістохімічні ознаки свідчили про тяжкі незворотні зміни маткових труб і співпадали з результатами гістологічного дослідження. Заслуговує на увагу той факт, що в більшості досліджуваних зразків маткових труб від жінок з четвертим ступенем спайкового процесу, а саме 9 (81,8 %) жінок з ІС та 10 (90,9 %) жінок з ІІС підгруп, відповідно, виявлені імуногістохімічні ознаки свідчили про повну втрату функціональної активності маткової труби.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання - підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з трубним безпліддям шляхом оптимізації діагностики, лікування і профілактики трубного безпліддя (ТБ) на основі урахування анатомо-функціональних змін маткових труб та ступеня вираженості спайкового процесу. На підставі проведених досліджень виділені наступні морфологічні ознаки незворотнього ураження стінки маткової труби при ТБ, а саме: порушення архітектоніки маткової труби; склероз всіх елементів стінки труби, її облітерація; сплощеність бахромчастих складок слизової оболонки, наявність сплощеного “нефункціонуючого” епітеліального шару; спустошення та облітерація судин мікроциркуляторного русла, що свідчать про неможливість відновлення функціональної спроможності маткової труби. Морфологічними ознаками, що вказують на збережену функціональну спроможність маткових труб, є: збережений на значному протязі епітеліальний шар з наявністю секреторних та війчастих клітин, збережений просвіт маткової труби, частковий склероз бахромчастих складок слизової оболонки при збереженні покривного епітелію, незмінність ширини та розгалуження складок слизової оболонки маткової труби; помірний фіброз внутрішнього мязового шару та власної пластинки слизової оболонки. Встановлено, що поєднання слабкої або, навпаки, інтенсивної макрофагальної реакції, дифузного забарвлення на фібронектин всіх шарів стінки труби та негативної реакції на рецептор VEGF може слугувати важливим імуногістохімічним маркером н

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ