Ефективність методів до– та інтраопераційної діагностики гострого холангіту при холедохолітіазі. Оптимальні способи хірургічного втручання, їх етапи, терміни у хворих на гострий холангіт різного ступеню важкості. Методи і засоби антибактеріальної терапії.
При низкой оригинальности работы "Діагностика, лікування та профілактика гострого холангіту у хворих на холедохолітіаз", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Гострий холангіт залишається найбільш важким ускладненням доброякісних та злоякісних стенозуючих захворювань жовчних шляхів та виникає в 15 - 93,1% випадків (В.Г. Хворі з гострим холангітом складають найбільш важку та складну групу з точки зору діагностики та вибору тактики хірургічного лікування (А.А. Складність визначення лікувальної тактики у хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі підтверджується великою кількістю публікацій присвячених цій проблемі, в яких наводяться різні точки зору стосовно термінів, етапності, обєму оперативного втручання, ефективності та обґрунтованості використання мініінвазивних методик (М.П. Таким чином, на даний момент залишаються невирішені питання ранньої діагностики гострого холангіту при холедохолітіазі, тактики проведення лікувальних заходів в залежності від його форми та важкості перебігу. Тому актуальним є поглиблене вивчення даної проблеми з метою вибору оптимального діагностичного алгоритму з чіткими критеріями оцінки загального стану хворих та обєктивізації лікувальної тактики, що дозволить знизити кількість післяопераційних ускладнень, рівень летальності та покращить результати лікування досить важкої категорії хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі.Хворі на гострий холангіт при холедохолітіазі були поділені на дві групи: хворі не оперовані на жовчних шляхах 108 (78,8%) та хворі, які раніше перенесли такі операції 29 (21,2%), що в більшості випадків складали холецистектомію у відкритому - 15 (51,7%) хворих та лапароскопічному варіанті - 9 (31,0%), холецистектомію доповнену холедохолітотомією - 2 (6,9%), холедоходуоденостомією - 2 (6,9%) та ендоскопічною папілосфінктеротомією - 1 (3,4%). У 15 (88,2%) хворих було відмічено розширення позапечінкових жовчних шляхів, причому у 13 (76,4%) з них ми візуалізували зону обтурації, яка була представлена гіперехогенною тінню, у 6 (35,3%) хворих було діагностовано множинний холедохолітіаз. У всіх хворих причиною обтураційної жовтяниці та гострого холангіту був холедохолітіаз, причому у 15 (10,9%) хворих паралельно з цим було діагностовано стеноз великого дуоденального сосочку, у 4 (2,9%) - ізольований стеноз термінального відділу загальної жовчної протоки, у 2 (1,5%) - часткову рубцеву стриктуру загальної жовчної протоки. Хворі на гострий холангіт, у яких під час ендоскопічних втручань була отримана жовч, в залежності від її візуальної оцінки були поділені на 2 групи: 1 група - 33 (26%) хворих без візуальних ознак гострого холангіту; У 4 (3,1%) хворих, у яких ендоскопічні втручання технічно виконати було неможливо, а вкрай важкий загальний стан хворих не дозволив проводити оперативне лікування, виконали черезшкірну черезпечінкову холангіографію, яка у всіх випадках була завершена зовнішнім біліарним дренуванням.В дисертаційній роботі розроблено та науково обґрунтовано вирішення задачі діагностики та лікування гострого холангіту при холедохолітіазі, основою якої є клініко-лабораторна та морфологічна діагностика форм холангіту, оцінка важкості його перебігу та ефективності лікування, оптимізація діагностичної та лікувальної тактики з пріоритетним використанням мініінвазивних технологій та способів реґіонарної антибактеріальної терапії. Діагностичний моніторинг клініко-лабораторних, ультразвукових ознак, даних фіброхолангіоскопії з цитологічним дослідженням слизової оболонки жовчних шляхів та етапним бактеріологічним контролем внутрішньопротокової жовчі дозволяє в 98% випадків верифікувати діагноз, оцінити ступінь важкості його перебігу та визначити тактику лікування гострого холангіту у хворих на холедохолітіаз.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертаційній роботі розроблено та науково обґрунтовано вирішення задачі діагностики та лікування гострого холангіту при холедохолітіазі, основою якої є клініко-лабораторна та морфологічна діагностика форм холангіту, оцінка важкості його перебігу та ефективності лікування, оптимізація діагностичної та лікувальної тактики з пріоритетним використанням мініінвазивних технологій та способів реґіонарної антибактеріальної терапії.
1. Діагностичний моніторинг клініко-лабораторних, ультразвукових ознак, даних фіброхолангіоскопії з цитологічним дослідженням слизової оболонки жовчних шляхів та етапним бактеріологічним контролем внутрішньопротокової жовчі дозволяє в 98% випадків верифікувати діагноз, оцінити ступінь важкості його перебігу та визначити тактику лікування гострого холангіту у хворих на холедохолітіаз.
2. Оцінка важкості перебігу гострого холангіту при холедохолітіазі за адаптованою оціночною шкалою APACHE II з виділенням трьох груп хворих дозволяє індивідуалізувати терміни та обєм періопераційної терапії і оперативних втручань по усуненню причини захворювання та відновленню магістрального жовчевідтоку.
3. Пріоритетною в хірургічному лікуванні гострого холангіту при холедохолітіазі є двохетапна тактика: на першому етапі ендоскопічні транспапілярні втручання з відновленням жовчевідтоку, як основної умови лікування холангіту та стабілізації загального стану хворого; терміни та обєми оперативних втручань другого етапу індивідуалізовані та залежать від повноти відновлення жовчевідтоку та перебігу патологічних процесів в жовчних шляхах.
4. У випадках гнійного холангіту, біліарного сепсису та холангіогенних абсцесів печінки показано періопераційне використання направленого транспорту антибактеріальних препаратів та реґіонарної терапії антисептичними препаратами (декасан та мірамістин), що дозволяє досягти 100% стерильності вмісту холангіогенних абсцесів печінки та жовчі на 7 та 14 добу відповідно.
5. Лікування хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі на основі розробленого діагностично-лікувального алгоритму, динамічної оцінки важкості перебігу холангіту, пріоритетним використанням мініінвазивних технологій та сучасних методів протимікробної терапії дозволяє знизити рівень летальності з 3,1 до 1,4%, а частоту післяопераційних ускладнень з 26,1 до 12,6%.
Список литературы
1. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Литвин О.І., Шкарбан В.П. Тактичні та технічні помилки на етапах лікування пошкоджень жовчних проток при холецистектомії // Шпитал. хірургія. -2005.- № 2. - С. 25-29.
2. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Медвецький Є.Б., Огородник П.В., Машковський Г.Ю., Шкарбан В.П., Шкарбан П.О., Мехрабан Джафарлу Фарзолах. Комплексне лікування хворих на холангіогенні абсцеси печінки // Клін. хірургія. - 2005.- № 7. - С. 17-19.
3. Скумс А.В., Ничитайло М.Е., Литвин А.И., Шкарбан В.П., Иваницкий А.И. Хирургическая коррекция повреждения желчных протоков во время выполнения лапароскопической холецистэктомии // Клін. хірургія. - 2006. - № 8. - С. 25-29.
5. Ничитайло М.Е., Скумс А.В., Шкарбан В.П., Литвин А.И. Хирургическое лечение повреждения и стриктуры желчных протоков после холецистэктомии // Клін. хірургія. - 2007.- № 2-3. - С. 21-25.
6. Ничитайло М.Ю., Шкарбан В.П. Тактика лікування хворих на холедохолітіаз, ускладнений гострим холангітом // Клін. хірургія. - 2007. - № 11-12. - С. 76-78.
7. Деклараційний патент на винахід 62596А Україна. МПК А61В17/00. Спосіб лапароскопічного доступу до лівої долі печінки / М.Ю. Ничитайло, П.В. Огородник, В.В. Біляєв, В.П. Шкарбан, Я.П. Огородник. - Заявл. 14.04.2003; Опубл. 15.12.2003 // Бюл. №12.
8. Деклараційний патент на винахід 64501А Україна. МПК А61В17/00. Спосіб лапароскопічного доступу до елементів гепатодуоденальної звязки та головки підшлункової залози / М.Ю. Ничитайло, О.П. Кондратюк, І.І. .Булик, В.П. Шкарбан. - Заявл. 14.04.2003; Опубл. 16.02.2004 // Бюл.№ 2.
9. Пат. на корисну модель 20952 Україна. МПК А61В17/00. Спосіб лікування гнійного холангіту / М.Ю. Ничитайло, П.В. Огородник, В.П. Шкарбан. - Заявл. 13.09.2006; Опубл. 15.02.07 // Бюл. №2.
10. Пат. на корисну модель 20953 Україна. МПК А61В17/00. Спосіб лікування абсцесу печінки / М.Ю. Ничитайло; Г.Ю. Машковський, В.П. Шкарбан. - Заявл. 13.09.2006; Опубл. 15.02.07 // Бюл.№2.
11. Мошковский Г.Ю., Ничитайло М.Е., Шкарбан В.П. Холангиогенный абсцесс печени: этиологические, патогенетические аспекты, особенности эходиагностики, место чрескожных вмешательств под контролем ультразвукового исследования в их комплексном лечении // Клін. хірургія. - 2003. - № 4-5. - С. 27-28.
12. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Біляєв В.В., Шкарбан В.П., Огородник Я.П. Спосіб лапароскопічного доступу до лівої долі печінки при виконанні симультанних операцій // Укр. журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2003. - vol. 7, №3. - С. 42.
13. Скумс А.В., Галочка И.П., Литвин А.И., Шкарбан В.П. Выбор метода хирургической коррекции повреждения желчных протоков // Клін. хірургія. - 2004. - № 4-5. - С. 60-61.
14. Ничитайло М.Е., Мошковский Г.Ю., Максимов Р.В., Шкарбан В.П., Фарзолах Мехрабан Джафарлу. Пиогенный абсцесс печени и околопеченочного пространства: радикальное лечение путем чрескожного вмешательства под контролем ультразвукового исследования // Клін. хірургія. - 2004. - № 4-5. - С. 52-53.
15. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Шкарбан П.О., Огородник П.В., Захараш Ю.М. Сучасні підходи до лікування гнійного холангіту у хворих з непухлинною обструкцією жовчовивідних шляхів // Клін. хірургія. - 2004. - № 11-12. - С. 78.
16. Машковський Г.Ю., Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Шкарбан В.П. Роль сучасних антисептичних засобів в мініінвазивному лікуванні абсцесів печінки // Клін. хірургія. -2005.- № 4-5. - С. 18.
17. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Шкарбан В.П., Литвин А.И., Иваницкий А.И. Реконструктивные вмешательства по поводу повреждения и сткриктуры желчных протоков после открытой и лапароскопической холецистэктомии // Клін. хірургія. - 2005. - № 4-5. - С. 27.
18. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Машковський Г.Ю., Огородник П.В., Шкарбан П.О., Медвецький Є.Б. Мініінвазивні втручання в комплексному лікування хворих на холангіт ускладнений абсцесами печінки // Матеріали 21 зїзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - С. 331-333.
