Діагностика, лікування і реабілітація при поєднаній жіночій безплідності - Автореферат

Суттєвим гальмом щодо швидкого та точного встановлення причини безплідності в шлюбі є відсутність дотепер спеціальних стандартизованих програм обстеження, що включають необхідний набір діагностичних тестів із указівкою послідовності їхнього застосування в залежності від клінічних проявів захворювання (В.И. Чисельність факторів, що викликають його, свідчить про різномаїття патологічних процесів у репродуктивній системі;це ускладнює діагностику, особливо тоді, коли необхідно виключити другорядні та зясувати основні чинники. При цьому в кожному конкретному випадку чинником неплідності може бути не один, а декілька чинників. У літературі обговорюються окремі проблеми лапароскопічної діагностики: морфо-функціонального стану яєчників при безплідності (С.В. Дослідження з цього питання однобічні, не враховують різноманіття чинників безплідності, не вивчені найбільш характерні сполучення чинників і їхній взаємний вплив.Тридцять пацієнток після діагностичної лапароскопії одержували традиційну консервативну терапію і служили контролем (к), 90 пацієнткам основної групи проведено оперативну лапароскопію, надалі 46 з них одержали 1 етап реабілітаційної терапії (1-а підгр.), а 44 одержали 2-х етапну реабілітаційну терапію (2-а підгр.). Хворим із процесом навколо яєчників і маткових труб після одержання позитивних показників кімопертубації контрацепцію відміняли і призначали танакан, особам із супутнью гіперпролактинемією призначали бромкриптин (1,25 мг.) протягом 3-х менструальних циклів. А даними лапароскопії злуковий процес навколо матки виявлявся в вигляді рихлих спайок в 6,7% жінок контрольної групи, у 8,7% в 1-й підгр. і в 6,8% в 2-й підгр., щільні довкола маткові спайки виявлялися вдвічи частіше - відповідно у 13,3%,15,21% і 18,2% пацієнток. Нами встановлено, що в пацієнток обох підгруп у 20-31,8% були сактосальпінкси, у 53,3-65,9% маткові труби зовнішньо нормальні в кожному третьому випадку (20-28,3%) мали нерозвинений фімбріальний апарат у вигляді парафімозу, у 3,6-9,1% - фімозу, що значною мірою знижує поверхню контакту фімбрій і яєчника, погіршуючи тим самим можливість “розпізнавання “кумулюсу і призводить до порушення механізму захоплення яйцеклітини. Злуковий процес навколо яєчників мав чітку симетричність, причому рихлі спайки навколо яєчників спостерігалися майже в 2 рази частіше у хворих із первинною безплідністю, а щільні довкола-яєчникові зрощення - у хворих із вторинною безплідністю.Поєднана безплідність обумовлена сполукою морфологічних та функціональних чинників, що діагностуються на підставі клінічних, гормональних даних та лапароскопії дозволяє виявити основний і супутні чинники, скоротити час обстеження, визначити адекватну реабілітацію; У 61% хворих безплідністю виявляється злуковий процес 1-й ступеня, у 28-32% - другого ступеня, що свідчить про особливу значущість перітонеального чинника на перебіг захворювання і пояснює низьку ефективність консервативної терапії (13,3%). У 63-73% хворих виявляється латентна гіперандрогенія, у 87% - функціональна гіперпролактинемія, співвідношення ЛГ/ФСГ у 70% жінок, що дозволяє вважати виявлені зміни маркерами порушень гіпофізарно-яєчникової системи при поєднаній безплідності; При поєднаній безплідності порушення охоплюють періферійні та центральні ланки репродуктивної системи і потребують двоетапної реабілітації.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Поєднана безплідність обумовлена сполукою морфологічних та функціональних чинників, що діагностуються на підставі клінічних, гормональних даних та лапароскопії дозволяє виявити основний і супутні чинники, скоротити час обстеження, визначити адекватну реабілітацію;

2. У 61% хворих безплідністю виявляється злуковий процес 1-й ступеня, у 28-32% - другого ступеня, що свідчить про особливу значущість перітонеального чинника на перебіг захворювання і пояснює низьку ефективність консервативної терапії (13,3%). Діагностика перітонеального й інших супутніх чинників можлива лише під час лапароскопії;

3. У 63-73% хворих виявляється латентна гіперандрогенія, у 87% - функціональна гіперпролактинемія, співвідношення ЛГ/ФСГ у 70% жінок, що дозволяє вважати виявлені зміни маркерами порушень гіпофізарно- яєчникової системи при поєднаній безплідності;

4. При поєднаній безплідності порушення охоплюють періферійні та центральні ланки репродуктивної системи і потребують двоетапної реабілітації. Перший етап післяопераційної реабілітації позитивно впливає на органи- мішені, але не забезпечує повноцінної реабілітації порушених гіпофізарно- яєчникових звязків;

5. Послідовне призначення другого етапу реабілітації з використанням рослинних ноотропів та гормональної корекції призводить до формування повноцінного двофазного циклу, відновленню прохідності маткових труб, що виражається в нормалізації показників трубного, максимального і базового тиску;нормалізації фолікулоґенезу, усуненням гіперандрогенії і гіперпролактинемії, зниженням співвідношення ЛГ/ФСГ до 1,5 вірогідним підвищенням рівня прогестерону на 21-й день циклу;

6. Адекватна хірургічна корекція з використанням двоетапної реабілітації дозволяє підвищити частоту настання вагітності до 56,8% проти 13,3% при консервативному лікуванні.

Що можно рекомендувати: 1. Консервативна терапія неплідності повинна обмежитися 6 місяцями, бо відсутність ефекту свідчить про наявність гетерогенних другорядних чинників неплідності. морфологічний статевий патогенез;

2. В ґенезі поєдноної безплідності провідну роль відіграє перітонеальний чинник, діагностика якого можлива лише при лапароскопії. Це дозволяє висвітлити основний та супутні чинники і дає змогу послідовного їх усунення;

3. Після усунення анатомічних змін внутрішніх статевих органів відновлення плідності гальмують гетерогенні функціональні чинники: функціональна гіперпролактинемія, латентна гіперандрогенія, порушення вмісту гонадотропінів;

4. Реабілітація хворих з поєднаною неплідністю має проводитися в 2 етапи: перший - для створення фізіологічного репаративного процесу (ЛНТ, магнітотерапія, стимуляція маткових труб) після операції;

5. Другий етап реабілітації направлений на корекцію гормональних порушень (ОК, бромкриптин, дексаметазон), покращення кровообігу та обміну речовин в ЦНС з застосуванням рослинного препарату танакан;

6. Послідовна двохетапна реабілітація, контрольована динамічною кімопертубацією, гормональними дослідженнями та функціональними тестами підвищує ефективність лікування з 13,3% при традиційній тактиці до 56,7% при пропонованій.

1. Взаимосвязь гормональных нарушений и морфологических изменений внутренних половых органов у больных с сочетанным женским бесплодием // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №16. - С. 71-76. (Соавт.: Чайка В.К.).

2. Лапароскопия в диагностике сочетанного женского бесплодия // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. №17. - С.78-83. (Соавт.: Чайка В.К.).

3. Реабилитационная терапия при сочетанном женском бесплодии // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1998. - Т. 7, №1. - С. 10-15. (Соавт.: Чайка В.К.).

4. Влияние ртутной аэрогенной нагрузки на гематологические и биохимические показатели крови беременных женщин // Медико-социал. проблемы семьи. - 1998. Т. 3, №1. - С. 54-57. (Соавт.: Бородин А.Д., Ермаченко А.А., Бородин А.А.).

5. Кломіфенрезистентність як симптом при перітонеальній безплідності // Матеріали І науково-практичної міжнародної конференції “ Репродуктивне здоровя сімї: проблеми та шляхи їх вирішення”. Київ, 1997. - С. 53.

6. Багатофакторна безплідність у жінок: діагностика і тактика лікування // Матеріали І науково-практичної міжнародної конференції “ Репродуктивне здоровя сімї: проблеми та шляхи їх вирішення”. Київ, 1997. - С. 53.

7. Два типи ураження маткових труб при трубній безплідності // Матеріали І науково-практичної міжнародної конференції “ Репродуктивне здоровя сімї: проблеми та шляхи їх вирішення”. Київ, 1997. - С. 54.

Размещено на .ru