Діагностика, клініка та лікування патологічного мезіального зрушення бокових зубів верхньої щелепи у дітей - Автореферат

Проте, в доступній літературі нам не вдалося знайти даних про причини перетворення фізіологічного зміщення в патологічне (за винятком передчасної втрати та апроксимального карієсу тимчасових молярів), про частоту виникнення патологічного мезіального зрушення при різних аномаліях, про його вплив на формування зубощелепної системи. Підвищення ефективності лікування зубощелепних аномалій, що супроводжуються патологічним мезіальним зрушенням бокових зубів верхньої щелепи, розширення показань до безекстракційного лікування, зменшення кількості ускладнень, обумовлених лікуванням із видаленням зубів. зуб щелепа мезіальний Виявити основну діагностичну ознаку патологічного мезіального зрушення постійних молярів верхньої щелепи на основі динамічного обстеження групи дітей з ранньою втратою тимчасових зубів у різні періоди формування прикусу, групи дітей з адентією та складною ретенцією окремих постійних зубів. Визначити частоту виникнення патологічного мезіального зрушення бокових верхніх зубів при різних зубощелепних аномаліях та встановити фактори, що сприяють перетворенню фізіологічної міграції зубів на патологічну. Вперше на підставі тривалого спостереження вивчена динаміка та клінічні прояви патологічного мезіального зрушення верхніх бокових зубів при різних зубощелепних аномаліях з періоду раннього до періоду постійного прикусу; запропоновано метод діагностики та прогнозування патологічного мезіального зрушення верхніх бокових зубів у періоді раннього змінного прикусу; виявлено наявність звязку різних клінічних форм дистального прикусу з виникненням патологічного мезіального зрушення, а також суттєва роль останнього в розвитку ускладнених форм аномалій прикусу.Відповідно до задач дослідження була визначена частота виникнення патологічного мезіального зрушення бокових верхніх зубів при різних зубощелепних аномаліях у 144 дітей та досліджена динаміка захворюваності зубощелепними аномаліями у дітей з наявністю патологічного мезіального зрушення з періоду раннього змінного прикусу до періоду постійного прикусу на протязі 6 років. Діти були розподілені на три групи в залежності від періоду формування прикусу: I група - діти 6-9 років (період раннього змінного прикусу), II група - діти 9-12 років (період пізнього змінного прикусу), III група - діти 12-16 років (період постійного прикусу). Аналіз розповсюдженості аномалій прикусу у дітей в різних періодах показав, що в I групі 61,9 % дітей мали патологію прикусу, в II - патологія прикусу визначалась у 91,7 % дітей, в III - у 100 % дітей. В II групі зростала кількість аномалій прикусу, зубних рядів та окремих зубів: вкорочення БС верхнього зубного ряду виявлялось у 100 %, звуження у 97,1 %, вестибулярне розташування верхніх іклів у 91,7 % дітей (у 6 - одностороннє, у 5 - двостороннє), при цьому макродентія як причина скупченості мала місце у 4 пацієнтів (у 1 - абсолютна). Вивчення особливостей будови зубних рядів та положення верхніх постійних молярів у дітей з адентією (10) та складною ретенцією деяких постійних зубів верхньої щелепи (10 дітей) показало наявність в 100 % випадків мезіальної ротації молярів різного ступеня виразності (у дітей з адентією - 22,5±2,5°, з ретенцією - 17,5±1,9°), скорочення БС, звуження верхнього зубного ряду, котрі у 87 % пацієнтів супроводжувалися перехресним та глибоким прикусами на фоні сагітальних аномалій.У дисертації приведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування зубощелепних аномалій, які супроводжуються патологічним мезіальним зрушенням бокових зубів верхньої щелепи, розширенні можливостей безекстракційного лікування і зменшенні кількості ускладнень, обумовлених лікуванням з видаленням окремих постійних зубів. Основною діагностичною ознакою патологічного мезіального зрушення перших постійних молярів верхньої щелепи є наявність їх мезіальної ротації, що дозволяє в періоді раннього змінного прикусу прогнозувати виникнення пізнього патологічного мезіального зрушення інших постійних зубів бічного сегмента та його ускладнень. Найбільш часто патологічне мезіальне зрушення діагностується при дистальному прикусі - 81,3 %, особливо при сполученні його з глибоким - 85,4 % (64 % випадків дистального прикусу) і перехресним прикусами - 100 % (9,3 % випадків дистального прикусу). При наявності звуження верхнього зубного ряду частота виникнення мезіальної ротації перших молярів при дистальному прикусі досягає 100 %, трем, діастем - 6,4 %, що дозволяє вважати звуження верхнього зубного ряду одним з факторів перетворення фізіологічної міграції зубів в патологічну. Застосування ортодонтичного апарата власної конструкції і модифікації бюгеля Сеттліна дозволяють закінчити лікування у 70 % дітей в періоді раннього змінного прикусу і у 25 % дітей в періоді пізнього змінного прикусу на першому етапі лікування із скороченням термінів лікування та обсягу ортодонтичного втручання.

Основний зміст роботи

У дисертації приведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування зубощелепних аномалій, які супроводжуються патологічним мезіальним зрушенням бокових зубів верхньої щелепи, розширенні можливостей безекстракційного лікування і зменшенні кількості ускладнень, обумовлених лікуванням з видаленням окремих постійних зубів.

1. Основною діагностичною ознакою патологічного мезіального зрушення перших постійних молярів верхньої щелепи є наявність їх мезіальної ротації, що дозволяє в періоді раннього змінного прикусу прогнозувати виникнення пізнього патологічного мезіального зрушення інших постійних зубів бічного сегмента та його ускладнень. Виявлено 3 ступеня мезіального зрушення перших постійних молярів в залежності від величини їхньої ротації та скорочення бічних сегментів верхньої щелепи.

2. Найбільш часто патологічне мезіальне зрушення діагностується при дистальному прикусі - 81,3 %, особливо при сполученні його з глибоким - 85,4 % (64 % випадків дистального прикусу) і перехресним прикусами - 100 % (9,3 % випадків дистального прикусу). При наявності звуження верхнього зубного ряду частота виникнення мезіальної ротації перших молярів при дистальному прикусі досягає 100 %, трем, діастем - 6,4 %, що дозволяє вважати звуження верхнього зубного ряду одним з факторів перетворення фізіологічної міграції зубів в патологічну.

3. Наявність мезіальної ротації перших постійних молярів у періоді раннього змінного прикусу при правильному співвідношенні тимчасових іклів приводить до формування дистальної оклюзії в 82,4 %, вестибулярного прорізування іклів у 64,7 %, виникнення скупченості фронтальних зубів у 35,3 % спостережень у період постійного прикусу.

4. Розроблена двоетапна схема лікування зубощелепних аномалій, що супроводжуються патологічним мезіальним зрушенням, яка дозволяє досягти позитивного результату лікування без видалення постійних зубів у 78,6 % спостережень дистального прикусу, ускладненого вестибулярним положенням іклів. Застосування ортодонтичного апарата власної конструкції і модифікації бюгеля Сеттліна дозволяють закінчити лікування у 70 % дітей в періоді раннього змінного прикусу і у 25 % дітей в періоді пізнього змінного прикусу на першому етапі лікування із скороченням термінів лікування та обсягу ортодонтичного втручання.

5. Запропоновано схему лікування ретенції окремих постійних зубів III ступеня, що дозволяє досягти повного клінічного ефекту у всіх випадках без видалення комплектних зубів у періоді постійного прикусу. Одним з основних етапів даної схеми є створення місця для ретинованого зуба шляхом усунення мезіальної ротації і патологічного зрушення перших молярів, які діагностувалися у 100 % пацієнтів.

6. При горизонтальному типі росту щелеп скелетне мезіальне зрушення бокових зубів верхньої щелепи виражене значно більше, ніж при вертикальному, що розширює можливості дисталізації молярів при лікуванні дистального прикусу. Виражений вертикальний тип росту (?NSL-NL ? 40) є протипоказанням до безекстракційного лікування внаслідок погіршення естетики обличчя зі збільшенням висоти нижньої треті, посилення задньої ротації нижньої щелепи, що виникають при дисталізації молярів у цих пацієнтів.

Практичні рекомендації

1. Для ранньої діагностики патологічного мезіального зрушення бокових верхніх зубів доцільно застосовувати метод визначення ступеня мезіальної ротації молярів у період раннього змінного прикусу за допомогою ортодонтичного вимірювального пристрою. Для профілактики розвитку пізнього патологічного мезіального зрушення при виявленні мезіальної ротації молярів необхідно встановити причини її виникнення з метою їх усунення, а саме: раннє видалення, або апроксимальний карієс тимчасових молярів, довготривале порушення носового дихання, звуження верхнього зубного ряду.

2. Для попередження формування ускладнених форм аномалій прикусу, виникнення аномалій окремих зубів у періоді постійного прикусу при наявності патологічного мезіального зрушення верхніх зубів застосовувати в період раннього і пізнього змінного прикусу запропонований ортодонтичний апарат для дисталізації і деротації молярів, у період пізнього змінного прикусу і постійного прикусу - модифікацію піднебінного бюгеля Сеттліна.

3. При лікуванні дітей із зубощелепними аномаліями в період постійного прикусу діагностувати наявність мезіальної ротації молярів і її ступінь з метою усунення патологічного мезіального зрушення і використання резерву місця для безекстракційного лікування. Проводити деротацію і дисталізацію молярів за допомогою піднебінного бюгеля Сеттліна, лицьової дуги, чотирьохпетельного бюгеля.

4. При плануванні лікування дистального прикусу враховувати тип росту щелеп з розширенням показань до безекстракційного лікування при горизонтальному типі росту. При вираженому вертикальному типі росту слід з обережністю підходити до прогнозу результату лікування, навіть при видаленні зубів, внаслідок несприятливих естетичних змін обличчя в цих пацієнтів.

1. Губанова О.И. Частота возникновения патологического мезиального сдвига первых постоянных моляров верхней челюсти при некоторых аномалиях зубных рядов и отдельных зубов у детей // Вісник стоматології. - 2001. - № 5. - С. 112-113.

2. Губанова О.И. Безэкстракционное лечение дистальной окклюзии, осложненной вестибулярным положением клыков верхней челюсти // Вісник стоматології. - 2000. - № 2. - С. 43-46.

3. Суржанский С.К., Губанова О.И. Распространенность мезиальной ротации первых постоянных моляров верхней челюсти при различных зубочелюстных аномалиях у детей // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т.4, № 2. - С. 182-186.

4. Губанова О.И. Особенности лечения дистального прикуса при различных типах роста челюстей // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 1. - С. 49-52.

5. Деклараційний патент України № 36900 А, МКВ А 61С 7/00. Ортодонтичний апарат: Декларац. пат. № 36900 А Україна, МКВ А 61С 7/00 / О.І. Губанова. - № 2000021018; Заявл. 22.02.2000; Опубл. 16.04.2001; Бюл. № 3.

6. Губанова О.И. Влияние типа роста челюстей на исход аппаратурно-хирургического лечения дистального прикуса // Вопросы реконструктивной стоматологии. - Донецк: ООО "Лебедь", 2002. - Выпуск 3. - С. 17-21.

7. Губанова О.И. Аппаратурно-хирургическое лечение сложных случаев ретенции постоянных зубов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії". - Полтава, 2000. - С. 32-33.

8. Губанова О. І. Вплив мезіальної ротації перших постійних молярів верхньої щелепи на формування оклюзії у дітей // Матеріали І міжнародної конференції "Актуальні проблеми ортодонтії". - Львів, 2000. - С. 12-14.

9. Губанова О.И. Миграция верхних боковых зубов в период сменного прикуса // Тезисы I Республ. конф. "Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия". - Киев, 1998. - С. 229-230.

10. Губанова О.И. Упрощенная математическая модель для изучения механизма мезиального сдвига боковых зубов // Материалы научно-практ. конференции "Морфофункциональные и клинические аспекты проблем стоматологии". - Донецк, 1993. - Ч.1. - С. 66.

11. Губанова О.И. Влияние раннего удаления молочных зубов на выраженность мезиального сдвига боковых зубов // Тезисы нучн. конф. "Вклад молодых ученых-медиков в решение проблем качества оказания медицинской помощи населению крупного промышленного региона". - Донецк, 1993. - С. 20-21.

12. Окушко В.Р., Губанова О.И. Изучение связи краудинга и мезиального сдвига на материале двух краниологических серий // Матеріали доповідей Республіканської наукової конференції "Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтії". - Полтава, 1993. - С. 202-203.

Размещено на .ru