Діагностика банкрутства підприємства - Дипломная работа

Пройшло більш двох років з часу вступу в силу Закону України від 30.06.2008 року № 784 - XIV “Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом”, що є новою редакцією Закону України від 14.05.1992 року №2343-XII “Про банкрутство”. Якщо раніше порушення виробництва в справі про банкрутство в більшості випадків приводило до ліквідації боржника, то тепер сам факт порушення виробництва за задумом законодавця відкриває перед боржником великі можливості й у деяких випадках стає досить вигідним рішенням багатьох проблем. Боржник виграє, одержуючи шанс використовувати інструменти Закону для відновлення платоспроможності, а кредитори в тому випадку можуть одержати більше, ніж вони одержали б при ліквідації боржника. Відповідно до Закону після порушення виробництва в справі про банкрутство до боржника можуть застосовуватися такі судові процедури, як розпорядження майном боржника, санація, ліквідація і світова угода. Виробництво по конкретній справі про банкрутство може закінчиться на першій стадії, якщо буде укладена світова угода; по закінченні другої стадії - стадії, санації, якщо остання закінчилася успішним виконанням плану санації, затвердженими кредиторами.У Франції, наприклад, у середньовіччя діяв указ, згідно якого винуватих у банкрутстві покладалося піддавати покаранню, надягти нашийник і помістити біля ганебного стовпа [35]. Від покарання неспроможного боржника тепер значною мірою залежить від того, з яких причин боржник став банкрутом. Якщо банкрутство настало в результаті дій обєктивних обставин, то покарання буде мінімальним, а якщо воно було результатом шахрайства, недбалості і занехаяності, то винуваті у цьому особи підлягають адміністративному і кримінальному покаранню. У вітчизняному законодавстві про банкрутство, що діяло до 2009 року, також передбачалася можливість санації підприємства в процесі проведення справи про банкрутство, однак це питання було не досить урегульоване. Цей Закон є революційним у сфері визнання банкрутства: Банкрутство - це визнання арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнання судом умови кредиторів не іншим як через застосування ліквідаційної процедури.Неспроможність субєкта господарювання може бути: · "нещасливою", не по власній провині, а внаслідок непередбачених обставин (стихійні лиха, воєнні дії, політична нестабільність суспільства, криза в країні, загальний спад виробництва, банкрутство боржників і інші зовнішні фактори); Міри спрямовані на оздоровлення фінансової системи України, можуть принести позитивні результати тільки за умови санації фінансової системи - базової ланки економіки - підприємств і організацій. Керівники багатьох субєктів господарювання за недостачею належної кваліфікації довели свої підприємства до границі банкрутства (табл.2). Істотним, є те, що серед підприємств, справи про банкрутство, що знаходяться в розгляд значний відсоток установлюють такі, що тимчасово потрапили в скрутне положення. Під фінансовою кризою мають на увазі фазу розбалансовану діяльності підприємства й обмежених можливостей впливу його на керування на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві.З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що його провокували і розробка проти кризових мір на підприємстві доцільно вводити систему раннього прогнозування і реагування. У такому випадку основний зміст прогнозування - передбачені й оцінені можливості негативних сценаріїв діяльності підприємства, що можуть привести до його неплатоспроможності і втраті ліквідності, а далі до неповернених кредитів - збитків для кредиторів. Адже, фундаментальний підхід до оцінювання кредитоспроможності і прогнозування банкрутства підприємства зорієнтовано на внутрішнє фінансове планування і бюджетування й оцінку перспективного розвитку субєкта господарської діяльності. Підставою для визнання структури балансу незадовільної, а підприємства неплатоспроможним є наявність однієї з умов: а) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (Україна - 2 ,3); Якщо Кв. п > 1, то у підприємства є реальна можливість відновити свою платоспроможність, і навпаки, якщо Кв.п <1 - у підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність найближчим часом.Результати розрахунків дозволяють зробити наступні висновки: За аналізований період відбулися значні зміни в складі активів і капіталі підприємства. а) різко виросла частка дебіторської заборгованості (по статті «Дебіторська заборгованість по виданих авансах») при відповідному зменшенні питомої ваги вартості засобів виробництва (основних засобів і виробничих запасів). б) значно збільшилася частка позикового капіталу (за рахунок росту кредиторської заборгованості) при відповідному зниженні питомої ваги суми збитків. За аналізований період фінансовий стан підприємства погіршилося, про що свідчать нижчеподані характеристики (таблиця 9): а) стійка тенденція нерентабельної роботи підприємства, збільш

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Необхідність і функції інституту банкрутства

1.1 Господарчо-фінансове законодавство України у банкрутстві

1.2 Оцінка впливу екзогенних і ендогенних факторів потенційного банкрутства

1.3 Система раннього прогнозування і реагування банкрутства

2. ВАТ “4-й експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт“

2.1 Аналіз фінансового стану підприємства

2.2 Аналіз складу джерел фінансування

2.3 Діагностика банкрутства підприємства

2.4 Фінансові операції при банкрутстві і ліквідації підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ