Діагностика агресивності старшокласників - Курсовая работа

Висловлювалися різко відмінні один від одного погляди відносно причин виникнення агресії, її природи і чинників, що впливають на її вияви. Агресія відноситься насамперед до: 1) природженим спонукам або завдаткам; 2) потребам, що активізуються зовнішніми стимулами; 3) пізнавальним і емоційним процесам; 4) актуальним соціальним умовам в поєднанні з попереднім навчанням. Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності емпіричного та теоретичного вивчення проблеми агресії. Обєктом дослідження курсової роботи виступає дослідження психологічного механізму агресії. Мета роботи передбачає виконання таких завдань: проаналізувати агресію як стан людської психіки, визначити основні мотиви агресії, а також теоретичне обґрунтування проблеми агресії у працях вітчизняних та зарубіжних психологів;У буденній мові слово "агресія" означає множину різноманітних дій, які порушують фізичну або психічну цілісність іншої людини (або групи людей), завдають їй матеріального збитку, перешкоджають здійсненню її намірів, протидіють її інтересам чи ж ведуть до її знищення. Розрізнення великої кількості схожих і несхожих один на одного способів поведінки лише тоді досягають своєї мети, коли наслідки, до яких прагне субєкт, здійснюючи дію, можна звести до одного спільного знаменника - навмисного спричинення шкоди іншій людині. Вже в 1939 році в своїй монографії "фрустрація і агресія" Ж.Доллард, Л.Дуб, Н.Міллер, О.Моурер, Р.Сирс у визначенні агресії відвели місце наміру пошкодити іншому своєю дією: "акт, цільовою реакцією якого є нанесення шкоди організму" [33]. "Агресія може бути визначена як специфічно орієнтована поведінка, направлена на усунення або подолання всього того, що загрожує фізичній і (або) психічній цілісності живого організму." Згідно обом визначенням, агресія завжди є реакцією ворожості на створену іншим фрустрацію (перешкода на шляху до мети, шкода інтересам субєкта) незалежно від того, чи була ця фрустрація, у свою чергу, зумовлена ворожими намірами чи ні.Агресія відноситься до: Природжених спонукань і завдатків. Зменшити вірогідність появи небезпечних дій може зовнішній прояв емоцій, супроводжуючих агресію [34]. Але, чим більша кількість агресивної енергії є в даний момент, тим менший стимул потрібен для того, щоб агресія виплеснулася зовні, тобто агресивна поведінка може виплеснутися спонтанно. Таким чином, людина, якої утримує від агресивності проти фрустратора сильний страх покарання, вдається до зсуву своїх наладок, направляючи на інші мішені - на тих осіб, по відношенню до яких у даного індивідуума не діє стримуючий чинник. Агресія провокується: Дією шаблонів (наприклад, збудження, увага) Неприйнятним зверненням (наприклад, нападки, фрустрація) Спонукальними мотивами (наприклад, гроші, захоплення) Інструкціями (наприклад, накази) Ексцентричними переконаннями (наприклад, параноїдальними переконаннями)Ними виступають: фізична або словесна (вербальна) агресія інших осіб (особливо, якщо вона сприймається як навмисна), ситуація неможливості реалізувати свої актуальні потреби, умови жорсткої конкуренції між взаємодіючими сторонами, присутність осіб, що провокують конфлікт і т.п. Більшість людей у міжособових відносинах використовують принцип "око за око, зуб за зуб", відповідаючи агресією на агресію. Для виявлення взаємозвязку між різними типами соціальних ситуацій, що провокують агресію, і особовими характеристиками індивідів у 2001 р. було проведено соціально-психологічне дослідження [11, 38-49]. Ряд соціальних ситуацій дійсно провокує агресію у більшості випробовуваних, але жодна з них не стала універсальною, що спростовує теорію деяких західних фахівців про існування феномена "влади ситуації" (power of situation) [7]. Можна виділити ситуації, в більшому ступені провокуючі агресивне поводження молоді: антипатія до людини (81% опитаних), навмисна вербальна агресія (стільки ж) і навмисна фізична агресія з боку іншої людини (73%).Бачивши агресивні наміри учня, його готовність перейти до дії або сам початок акту жорстокості чи насильства, вчитель буде: не роздумуючи рознімати дітей, відводити розгарячілу дитину, що рознервувалася, в таке місце, де та могла б побути якийсь час одна, поки не заспокоїться; Якщо його було навмисно спровоковано образливою поведінкою іншої сторони - вигуком образливих слів, плювками, киданням предметів - учинити строгий розбір поведінки, застосувати при необхідності "шокову терапію", повести справу так, щоб кривднику надалі неповадно було здійснювати подібні дії. Для того, щоб переконатися в агресивному стані дитини, її намірі, прихованому спонуканні, агресивній фантазії, можна використовувати спеціальні тести, твори на задану тему, бесіди з учнями. У всіх випадках діагностичні обстеження проводяться так, щоб діти не могли здогадатися, про що саме хоче дізнатися вчитель. Варіації: Можна ускладнити завдання і попросити дітей назвати одне або декілька своїх головних якостей, наприклад: "Я високий і сильний"

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Агресивність старшокласників та її діагностика як психологічна проблема

1.1 Поняття агресії

1.2. Природа і структура агресії у вітчизняній і зарубіжній літературі

1.3. Агресивна поведінка сучасної молоді в контексті соціальної ситуації

1.4 Діагностика агресивної поведінки

Розділ 2. Методики дослідження агресивності старшокласників

2.1 Опис методики дослідження

2.2 Аналіз отриманих результатів

Висновки

Література

Додатки