Діагностика і терапія розацеа, демодикозу, дерматиту періорального з урахуванням спільних чинників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів - Автореферат

У звязку з цим ряд дослідників (Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С., 2003) пропонують виділити розацеа, демодикоз і дерматит періоральний в окрему групу - акнеподібні дерматози. демодикоз пероральний дерматит обстеження Незясованість етіопатогенезу та недостатня ефективність методів терапії розацеа, демодикозу і дерматиту періорального сприяють їхньому хронічному, рецидивуючому перебігу та є суттєвим психотравмуючим фактором для хворих, який призводить до розвитку психоастенічних станів і неврозів, що вказує на медичне та медико-соціальне значення проблеми цих дерматозів. Разом з тим встановлена рядом дослідників наявність кліщів-демодицид у значної кількості хворих із типовою клінічної картиною розацеа, дерматиту періорального, вугрової хвороби, а також у хворих на деякі захворювання очей та їхніх придатків - (Антоньев А.А., 1988; Васильева М.С., 1989; Машкиллейсон А.Л., 1990; Ковалев В.М., 1991; Майчук Ю.Ф., 1988) викликала наукові дискусії стосовно обґрунтованості запровадження нової нозології - демодикоз. Таким чином, актуальність медичної та медико-соціальної проблеми розацеа, демодикозу, дерматиту періорального вказує на необхідність дослідження низки питань їхнього етіопатогенезу, клініки, діагностики і диференційної діагностики, а також розробки нових і вдосконалених методів терапії, що визначало мету дисертаційної роботи. На основі поглиблення уявлень про етіопатогенез розацеа, демодикозу і дерматиту періорального підвищити ефективність лікування та зменшити частоту виникнення рецидивів дерматозів за рахунок комплексних індивідуалізованих терапевтичних заходів, спрямованих на ерадикацію кліщів-демодицид, санацію вогнищ хронічної інфекції, корекцію судинних і нейровегетативних реакцій, нормалізацію показників систем гемостазу та імунітету, а також корекцію рівня статевих гормонів в організмі хворих.Залежно від віку хворі на демодикоз розподілялися таким чином: 30-39 років - 14 (7%), 40-49 років - 29 (15%), 50-59 років - 84 (43%), 60-69 років - 63 (32%), старші від 70 років - 6 (3%). У 58 (25%) хворих на розацеа, у 43 (22%) хворих на демодикоз та у 11 (20%) хворих на дерматит періоральний було діагностовано вегетосудинну дистонію. Крім того, у 64 (28%) хворих на розацеа, у 49 (25%) хворих на демодикоз, а також у 7 (12%) пацієнтів, які страждали на дерматит періоральний, було діагностовано варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Імунологічне обстеження 66 хворих на розацеа, 80 хворих на демодикоз і 34 хворих на дерматит періоральний передбачало дослідження показників клітинного та гуморального імунітету. Крім того, вегетосудинну дистонію виявлено у 58 (25%) хворих на розацеа, у 43 (22%) хворих на демодикоз та в 11 (20%) хворих на дерматит періоральний, а також варикозне розширення вен нижніх кінцівок виявлено у 64 (28%), 49 (25%) і 7 (12%) хворих із відповідними нозологічними діагнозами вказувало на імовірність порушень судинного тонусу в цих пацієнтів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення ефективності діагностики, лікування та запобігання розвитку рецидивів розацеа, демодикозу і дерматиту періорального з урахуванням подібних та прикметних чинників і механізмів етіопатогенезу, а також особливостей клінічної картини та характеру перебігу цих дерматозів. Києва з акнеподібними запальними процесами на шкірі обличчя, серед яких у 227 (47%) встановлено діагноз розацеа, в 196 (41%) - демодикоз і в 56 (12%) - дерматит періоральний. Крім того, кліщі-демодициди були діагностовані на віях та повіках очей у 71 (36%) із 196 хворих на демодикоз, у 42 (19%) з 227 хворих на розацеа та у 18 (32%) з 56 хворих на дерматит періоральний, що в більшості відповідних пацієнтів супроводжувалося клінічними проявами блефароконюнктивіту. Розроблено стандартну комплексну програму й алгоритми первинного клінічного, лабораторного і спеціального обстеження хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний, що з урахуванням поліпатогенетичних гіпотез розвитку цих дерматозів передбачає проведення консультацій ряду лікарів суміжних спеціальностей та додаткових клініко-лабораторних досліджень. При реалізації розробленої програми у 195 (86%) хворих на розацеа, 174 (89%) хворих на демодикоз та у 35 (63%) хворих на дерматит періоральний було діагностовано наявність у шлунку інфекції Helicobacter pylori.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення ефективності діагностики, лікування та запобігання розвитку рецидивів розацеа, демодикозу і дерматиту періорального з урахуванням подібних та прикметних чинників і механізмів етіопатогенезу, а також особливостей клінічної картини та характеру перебігу цих дерматозів.

1. Комплексному клініко-лабораторному обстеженню було піддано 479 мешканців м. Києва з акнеподібними запальними процесами на шкірі обличчя, серед яких у 227 (47%) встановлено діагноз розацеа, в 196 (41%) - демодикоз і в 56 (12%) - дерматит періоральний. Серед 227 хворих на розацеа було жінки

133 (59%) і чоловіки 94 (41%), при цьому середній вік жінок становив 47,8 року, чоловіків - 53,7 року. Серед 196 хворих на демодикоз жінок було 122 (62%), чоловіків - 74 (38%), середній вік жінок становив 46,3 року, а чоловіків -

51,6 року. Серед 56 хворих на дерматит періоральний жінок було 47 (84%), чоловіків - 9 (16%), при цьому середній вік жінок становив 37,4 року, а чоловіків - 41,2 року. Проведені дослідження вказують на досить значне поширення розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, зокрема серед населення молодого та працездатногої віку, а також на переважаючу чисельність жінок у порівнянні з чоловіками, які страждають на ці дерматози. Ураховуючи хронічний перебіг розацеа, демодикозу і дерматиту перорального, обстеження хворих на ці дерматози має передбачати комплексні заходи, які дозволяють своєчасно визначати можливі чинники і механізми їхнього розвитку.

2. Доведено існування ряду подібних екзогенних і ендогенних чинників виникнення та розвитку розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, серед яких на особливу увагу заслуговує інвазія кліщів Demodex folliculorum, Demodex brevis. Підтвердженням вагомості ролі цих паразитів в етіопатогенезі відповідних дерматозів є виявлення кліщів-демодицид у ділянках запального процесу на шкірі обличчя не тільки у всіх 196 (100%) обстежених хворих на демодикоз, а й у всіх 227 (100%) хворих на розацеа та в 18 (32%) із 56 хворих на дерматит періоральний. Крім того, кліщі-демодициди були діагностовані на віях та повіках очей у 71 (36%) із 196 хворих на демодикоз, у 42 (19%) з 227 хворих на розацеа та у 18 (32%) з 56 хворих на дерматит періоральний, що в більшості відповідних пацієнтів супроводжувалося клінічними проявами блефароконюнктивіту. Установлено також ряд подібних клінічних ознак розацеа, демодикозу і дерматиту періорального. З урахуванням аналізу проведених досліджень визначено диференційно-діагностичні ознаки клінічної картини цих дерматозів.

3. Розроблено стандартну комплексну програму й алгоритми первинного клінічного, лабораторного і спеціального обстеження хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний, що з урахуванням поліпатогенетичних гіпотез розвитку цих дерматозів передбачає проведення консультацій ряду лікарів суміжних спеціальностей та додаткових клініко-лабораторних досліджень. При реалізації відповідної програми у частини обстежених хворих було виявлено патологічні зміни з боку різних органів і систем організму, серед яких переважали захворювання системи органів травлення, захворювання судинної і нервової систем, захворювання очей та їхніх придатків, а також гінекологічні захворювання в жінок, що має вагоме значення для розробці тактики комплексної індивідуалізованої терапії.

3.1. При реалізації розробленої програми у 195 (86%) хворих на розацеа, 174 (89%) хворих на демодикоз та у 35 (63%) хворих на дерматит періоральний було діагностовано наявність у шлунку інфекції Helicobacter pylori. Ураховуючи певне значення відповідного інфекційного чинника в патогенезі цих дерматозів, своєчасна терапевтична ерадикація бактерій Helicobacter pylori сприяє підвищенню ефективності лікування хворих.

4. На основі комплексного вивчення морфологічних і функціональних екологічних особливостей кліщів D. folliculorum і D. brevis встановлено, що їх спеціалізація щодо паразитизму зумовлена значною редукцією та субституцією органів і функцій, а також низкою взаємозалежних відносин із хазяїном - гостальною, топічною, статевою, віковою та сезонною формами специфічності.

4.1. Доведено, що кліщі D. folliculorum і D. brevis здатні викликати патологічні зміни в шкірі людини, зокрема в ділянках їхнього паразитування, а також зрушення в імунному статусі організму хазяїна. Відповідні патологічні зміни зумовлені механічною дією паразитів на фолікулярний, а також залозистий епітелій сальних та мейбомієвих залоз, яким вони живляться, а також ферментативною активністю й антигенними властивостями секрету їхніх слинних залоз в процесі екстраінтестинального травлення.

4.2. Доведена можливість використання топічної, а також сезонної специфічності кліщів D. folliculorum і D. brevis (якісні і кількісні відмінності весняно-літніх і зимових генерацій кліщів, наявність двох сезонних морфотипів самиць та їхня зимова репродуктивна діапауза) для розробки оригінальних терапевтичних заходів, спрямованих на повну ерадикацію цих паразитів.

5. Установлено наявність кліщів-демодицид у ділянках запального процесу на шкірі обличчя у 441 (92%) з 479 обстежених хворих. Паразитування одного виду, зокрема Demodex folliculorum, діагностовано у 357 (81%) хворих, і кліщів Demodex brevis - у 58 (13%) хворих, а поєднане паразитування обох видів кліщів - у 26 (6%) пацієнтів. При цьому у 196 обстежених хворих чисельність цих паразитів у дослідному матеріалі, взятому з обмеженої ділянки (1 см2) шкірного покриву, становила понад 5 особин, що, згідно з існуючою на даний час концепцією, є визначальним критерієм для встановлення нозологічного діагнозу демодикоз. В інших 245 пацієнтів чисельність кліщів-демодицид, виявлених на відповідній обмеженій ділянці шкірного покриву, була менш ніж 5 особин. Критеріями встановлення остаточного діагнозу в цих хворих слугували дані анамнезу, клінічна картина і тип локалізації запального процесу на шкірі обличчя. З урахуванням відповідних критеріїв у 227 хворих було встановлено діагноз розацеа, а у 18 - дерматит періоральний.

5.1. Визначено нераціональність існуючих концепцій, які ґрунтуються на підрахунку певної кількості кліщів-демодицид та є критеріями для встановлення нозологічного діагнозу. Ураховуючи взаємовідносини кліщів-демодицид із людиною, які ґрунтуються на низці взаємоповязаних і взаємозалежних форм специфічності, ступінь патогенності їхньої певної генерації для організму хазяїна може швидко зростати, що потребує проведення терапевтичних заходів, спрямованих на досягнення ерадикації паразитів незалежно від діагностованої їх чисельності на обмеженій ділянці шкірного покриву.

6. Встановлено ряд подібних зрушень показників імунного статусу організму в хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний, зокрема зниження рівнів Т-лімфоцитів і CD4 T-лімфоцитів та зростання рівнів природних кілерів, що відображає зміни міграційних властивостей

Т-лімфоцитів за рахунок їхньої локальної інфільтрації. При цьому відповідні зрушення зростають паралельно поглибленню тяжкості клінічних проявів дерматозів.

6.1. Доведено, що присутність кліщів-демодицид на шкірі обличчя у хворих на демодикоз, розацеа і дерматит періоральний є імуносупресивним чинником, який викликає певні зміни характеру запального процесу, зокрема пригнічується продукція фактору некрозу пухлин (ФНП), що посилює Th2 тип імунної відповіді, яка сповільнює характер запалення та сприяє його хронічному перебігу.

7. Доведено певне значення судинного компоненту на локальному та системному рівнях у патогенезі розацеа, демодикозу і дерматиту періорального. Це підтверджується наявністю телеангіектазій у ділянках ураження шкіри обличчя у більшості обстежених хворих. Крім того, вегето-судинна дистонія була виявлена у 58 (25%) хворих на розацеа, у 43 (22%) хворих на демодикоз та у 11 (20%) хворих на дерматит періоральний, а варикозне розширення вен нижніх кінцівок - у 64 (28%), 49 (25%) і 7 (12%) хворих із відповідними нозологічними діагнозами. За методикою реоенцефалографії та ультразвукової доплерографії у відповідної частини хворих виявлено наявність гіпертонусу артерій голови дрібного та середнього калібру та ознаки клапанної недостатності вен нижніх кінцівок, а методом тромбоеластографії - зміни у системі гемостазу, зокрема тенденцію до гіперкоагуляції. Проведені дослідження вказують на подібність патологічних судинних реакцій, судинних захворювань та зрушень у системі гемостазу у хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний, що має враховуватися при розробці тактики комплексної терапії.

8. Установлено порушення балансу рівнів статевих гормонів в організмі хворих на розацеа, демодикоз та хворих на дерматит періоральний, що характеризувалося підвищенням рівня тестостерону та підвищенням рівня андрогенної насиченості організму. Показники рівня андрогенізації організму хворих зростали паралельно поглибленню тяжкості клінічної картини дерматозів. Виявлені порушення вказують на певне значення дисбалансу рівнів статевих гормонів у патогенезі розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, що потребує врахування при розробці індивідуалізованої тактики комплексної терапії хворих на ці дерматози.

9. Аналіз результатів психологічного тестування, проведеного за допомогою частково модифікованого опитувальника Спілберга-Ханіна, вказував на наявність у більшості обстежених хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний реактивної тривожності та емоційної напруженості, які були найвиразнішими у хворих на папуло-пустульозну і пустульозно-вузлувату стадії розацеа та у хворих на пустульозну і комбіновану стадії демодикозу. Ступінь виявленої реактивної тривожності у хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний потребує обовязкового врахування при проведенні комплексного індивідуалізованого лікування.

10. Розроблено удосконалену комплексну програму лікування розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, яка передбачає проведення антипаразитарної терапії незалежно від виявленої чисельності кліщів-демодицид на обмеженій ділянці ураженої шкіри обличчя, а також індивідуалізоване врахування особливостей клінічної картини запального процесу та наявності супутньої патології з боку різних органів і систем організму, в тому числі зрушень стану клітинного і гуморального імунітету, судинного тонусу і системи гемостазу, балансу статевих гормонів (андрогенів, естрогенів) та психосоматичних порушень, що суттєво підвищує ефективність лікування хворих.

11. Розроблено оригінальний терапевтичний метод, спрямований на досягнення повної ерадикації кліщів-демодицид. Розроблений метод ґрунтується на притаманній кліщам-демодицидам сезонній специфічності і певній залежності біологічного циклу їхнього розвитку від балансу рівнів статевих гормонів в організмі хазяїна та передбачає проведення терапевтичних заходів, спрямованих на створення штучних умов, які сприяють активації життєдіяльності зимової генерації паразитів та зсуву репродуктивного циклу кліщів у бік неприродних для них термінів із подальшим проведенням комбінованої акарицидної терапії. Досягнення повної ерадикації кліщів-демодицид дає змогу запобігати поглибленню тяжкості перебігу запального процесу та розвитку рецидивів розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, що має важливе медичне та медико-соціальне значення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для широкого впровадження в практику роботи лікарів-дерматовенерологів України рекомендується розроблена науково обґрунтована комплексна програма первинного клініко-лабораторного та спеціального обстеження хворих з акнеподібними запальними процесами на шкірі обличчя. Реалізація відповідної програми дає змогу своєчасно виявляти чинники розвитку розацеа, демодикозу і дерматиту періорального, а також проводити диференційну діагностику цих дерматозів та виявляти наявність патологічних зрушень із боку різних органів і систем організму хворих.

З урахування певного значення в патогенезі розацеа, демодикозу і дерматиту періорального бактерій Helicobacter pylori рекомендовані обовязкове обстеження хворих з акнеподібними запальними процесами на шкірі обличчя на наявність відповідних інфекційних чинників та їх терапевтична ерадикація.

Отримані новітні дані стосовно деяких морфологічних, функціональних і екологічних особливостей кліщів D. folliculorum і D. brevis та взаємовідносин цих паразитів із хазяїном, а також доведене значення кліщів-демодицид в етіопатогенезі демодикозу, розацеа і дерматиту періорального визначають доцільність проведення акарицидної терапії, спрямованої на досягнення ерадикації цих паразитів незалежно від діагностованої їх чисельності на обмеженій ділянці ураженої шкіри обличчя.

Комплекс терапевтичних заходів при лікуванні розацеа, демодикозу і дерматиту періорального має включати антипаразитарну терапію, а також індивідуалізовану патогенетичну і симптоматичну терапію з урахуванням особливостей клінічної картини ураження та наявності супутньої патології з боку різних органів і систем організму хворих.

Для впровадження в практику рекомендовано оригінальний метод запобігання рецидивів розвитку розацеа, демодикозу і дерматиту періорального за рахунок досягнення повної ерадикації кліщів-демодицид. Ураховуючи притаманну кліщам D. folliculorum і D. brevis сезонну специфічність і певну залежність їхнього біологічного циклу розвитку від балансу рівнів статевих гормонів в організмі хазяїна пропонується проведення терапевтичних заходів, спрямованих на активізацію життєдіяльності зимової генерації паразитів з подальшим проведенням комбінованої акарицидної терапії.

1. Коган Б.Г. Демодикоз: раціональна класифікація клінічних форм захворювання. Вплив імунних та гормональних зрушень на перебіг дерматозу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002. - №1 (4). - С. 62-66.

2. Коган Б.Г. Особенности биологии возбудителей демодикоза человека и характер взаимоотношений паразит - хозяин // Актуальные проблемы медицины и биологии. - К., 2002. - № 1. - С. 280-283.

3. Коган Б.Г. Современные аспекты патогенеза и клинического течения демодикоза. Усовершенствованные методы лабораторной диагностики демодикоза // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2001. - № 2-3. - С. 78-81.

4. Коган Б.Г. Рациональные подходы к диагностике и лечению розацеа и демодикоза с учетом некоторых общих механизмов этиопатогенеза дерматозов // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. - 2002. - № 3-4 (5). - С. 70-75.

5. Коган Б.Г. Антипаразитарная терапия демодикоза с применением препарата Спрегаль // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002. - № 2 (5). - С. 50-52.

6. Коган Б.Г. Спільні аспекти етіології патогенезу демодикозу, розацеа, періорального дерматиту та раціональні підходи до терапії цих демодикозів // Актуальные проблемы медицины и биологии. - К., 2002. - № 2. - С. 149-151.

7. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Морфологічні, біологічні та функціональні особливості збудників демодикозу людини - кліщів Demodex folliculorum і Demodex brevis на сучасному етапі // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. - 2001. - № 2-3 (4). - С. 70-76.

8. Коган Б.Г., Горголь В.Т. Специфичность клещей Demodex folliculorum и D.brevis - возбудителей демодикоза человека // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2001. - № 1. - С. 37-41.

9. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Удосконалена лабораторна діагностика і сучасні підходи до лікування демодикозу // Галицький лікар. вісник. - 2001 - Т. 8, № 4. - С. 58-62.

10. Коган Б.Г., Горголь В.Т., Степаненко В.І Токсическое влияние некоторых видов клещей на организм человека // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002. - № 2 (5). - С. 42-50.

11. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіологічна і патогенетична роль кліщів-демодицид в дерматологічній патології людини. Гіпотези, факти та перспективи подальших досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002. - №3 (6). - С. 57-64.

12. Коган Б.Г., Горголь В.Т., Степаненко В.І. Розацеа, демодикоз, періоральний дерматит - спільні аспекти етіології і патогенезу. Нові підходи до комплексної терапії дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2002 - №4 (7). - С. 50-55.

13. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Показники стану імунологічної реактивності організму у хворих демодикозом та їх патогенетичний взаємозвязок з характером клінічного перебігу дерматозу // Укр. наук.-мед. молод. журн. - 2002. - № 1-2. - С. 52-57.

14. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Розацеа, демодикоз, дерматит периоральный- обоснование стандартных подходов к диагностике и рациональной терапии // Дерматовенерол, косметол., сексопатол. - 2003. - №1-4 (6). -С. 57-71.

15. Коган Б.Г., Горголь В.Т., Степаненко В.І. Обґрунтування раціональної системи алгоритмів обстеження та стандартів комплексного лікування хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2003. - №2 (9). - С. 17-28.

16. Коган Б.Г., Степаненко В.І., Горголь В.Т. Современные подходы к антипаразитарной терапии при розацеа, демодикозе и дерматите периоральном с учетом этиопатогенетического значения клещей-демодицид в развитии этих дерматозов // Журн. дерматол. и косметол. им. Н.А. Торсуева. - 2004. - № 1-2 (8). - С. 51-54.

17. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Порушення імунного статусу організму хворих на розацеа, демодикоз і періоральний дерматит з урахуванням патогенетичного значення інвазії шкіри кліщами демодицидами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - №1 (16). - С. 33-39.

18. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Стан судинного тонусу, показники системи гомеостазу та імунного статусу організму хворих на розацеа, демодикоз і дерматит періоральний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 2 (17). - С. 20-25.

19. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіопатогенетичні та клінічні аспекти розацеа, дерматиту періорального і демодикозу на сучасному етапі. Раціональні клініко-лабораторні алгоритми діагностики та диференційної діагностики цих дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 4 (19). - С. 22-36.

20. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Раціональна комплексна терапія розацеа, демодикозу і дерматиту періорального з урахуванням етіопатогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2006. - № 1 (20). - С. 14-28.

21. Патент України № 61609 А від 17.11.2003 р. “Спосіб комплексного лікування розацеа”. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Опубл. Бюл. № 11/03.

22. Патент України № 62639 А від 15.12.2003 р., “Спосіб комплексного лікування конглобатної форми розацеа”. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Опубл. Бюл. № 12/03.

23. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Демодикоз-патоморфоз клинического течения и рациональные подходы к диагностике // Центральноаз. научн.-практ. журн. “Новости дерматол. и венерол.” - 2002. - № 2. - С. 44-46.

24. Коган Б.Г., Степаненко В.И., Горголь В.Т. Усовершенствованная антипаразитарная терапия при демодикозе и обоснование проведения при розацеа и периоральном дерматите // Актуальные проблемы дерматологии и венерологии - Самарканд, 2004. - С. 68-71.

25. Коган Б.Г., Степаненко В.И. Нарушение иммунного статуса организма у больных розацеа, демодикозом и дерматитом периоральным. Гипотезы общности некоторых факторов возникновения и механизмов развития // Актуальные проблемы дерматовенерологии и венерологии. - Узбекистан: Карши шахри, 2005. - С. 183-189.

26. Коган Б.Г., Барабанчик Т.В. Лікувально-реабілітаційні заходи при лікуванні розацеа, ускладненого кліщем залізицею // Тез. доп. І Нац. конгр. дерматовенерол. та косметол. України “Сучасні питання дерматокосметології”. - Донецьк, 2000. - С. 11.

27. Коган Б.Г., Барабанчик Т.В., Горголь В.Т. Явление сезонного полиморфизма при демодикозе // Тез. доп. І Нац. конгр. дерматовенерол. та косметол. України “Сучасні питання дерматокосметології”. - Донецьк, 2000. - С. 11.

28. Коган Б.Г. Усовершенствованный метод диагностики демодикоза // Зб. наук.-практ. робіт “Актуальні питання в дерматовенерології та косметології”. - Донецьк, 2002. - С. 32-34.

29. Коган Б.Г., Горголь В.Т. Усовершенствованная антипаразитарная терапия демодикоза препаратами группы пиретроидов // Зб. наук.-практичних робіт “Актуальні питання в дерматовенерології та косметології”. - Донецьк, 2002. - С. 34-35.

30. Коган Б.Г., Степаненко В.І. Обґрунтування доцільності антипаразитарної терапії при розацеа, демодикозі і дерматиті періоральному. Новітні антипаразитарні засоби та раціональная методика лікування // Зб. наук. праць “Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охорони здоровя”. - Харків, 2004. - Вип. 3. - С. 295-297.

31. Коган Б.Г., Горголь В.Т. Антипаразитарна терапія в комплексному лікуванні розацеа, демодикозу і дерматиту періорального // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2004. - №1 (12) - С. 83-84.

32. Коган Б.Г., Горголь В.Т. Раціональна акарицидна терапія та антибіотикотерапія при розацеа, демодикозі та дерматиті періоральному з урахуванням етіопатогенетичного значення кліщів-демодицид у розвитку дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 3 (18). - С. 152.

33. Коган Б.Г., Горголь В.Т. Пути становления паразитизма в семействе Demodicidae // Тези доповідей І (8) зїзду УАЛДВК // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 3 (18). - С. 168.

34. Коган Б.Г. Демодикоз: новые возможности в терапии // Еженедельник аптека. - 2005 - № 43 (514) - С. 94.

35. Kogan B.G., Barabanchik T.V. Seasonal polymorphism of drmodex mite found in skin of rosacea disease sufferers // Abst. of the 10th Congr. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. // Journ. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. - 2001. - V. 15, Suppl. 2. - P. 185.

36. Kogan В., Gorgol V. Demodicosis therapy with perithroids // Abst. of the 11th Congr. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. // Journ. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. - 2002. - V. 16, Suppl. 1 - P. 119.

37. Kogan B., Gorgol V. Harmfullness of the pathogens of human demodicosis Demodex folliculoum and D. brevis mites Journ. Of European academy of dermatology and venereology // Abst. of the first EFDY Intern. Spring Sympos - Malta, 2003. - P. 65.

38. Kogan B.G., Stepanenko V.I., Gorgol V.T., Pavlychin A.V. Role of Demodex mites and Helicobacter infection in etiopathogenesis of rosacea, demodicosis, perioral dermatitis and acne disease // JEADV. - 2003. - Vol. 17, Suppl. 4. -P. 165.

39. Kogan B.G. Antiparasitic therapy of demodicosis // Journ. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. - 2003. - Vol. 17, Suppl. 4. - P. 165.

40. Kogan B.G., Stepanenko V.I., Pavlychin A.V. Rosacea, demodecosis, perioral dermatitis:rational approach to their treatment // Abstr. of the Sec. EADV Intern.tional Sprsng. Congr. // Journ. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. - 2004. - V. 18, Suppl. 1. - Р. 65.

41. Kogan B., Stepanenko V., Gorgol V. Improved acaricide therapy for rosacea, demodicosis and dermatitis perioral // Journ. of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol. - 2004. - Vol. 18, Suppl. 2. - P. 165.