Розробка методики ранньої клініко-інструментальної діагностики неврологічних проявів у хворих на неврогенну аміотрофію. Аналіз електронейроміографічних особливостей нервово-м"язового апарату при больових синдромах плечового пояса в гострий період.
При низкой оригинальности работы "Діагностика і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Основну групу склали 60 пацієнтів з діагнозом неврогенна аміотрофія, з яких 40 хворих знаходилися на обстеженні і лікуванні в неврологічному відділенні ІНВХ, 20 осіб знаходилися на обстеженні в інших лікувальних установах. За віком і статтю хворі розподілялися таким чином: 7-15 років - 2 (чоловіків 1, жінок 1), 16-20 років - 2 (2 чоловіка), 21-35 років - 3 (чоловіків 3), 36-50 років - 32 (чоловіків 21, жінок 11), 51-70 років - 21 (чоловіків 11, жінок 10). Група порівняння хворих була представлена 20 пацієнтами із шийним остеохондрозом з больовим, нейродистрофічним, вегетативно-іритативним, корінцевим синдромами. Найбільша кількість хворих звязувало початок захворювання з переохолодженням - 18 пацієнтів (30,0%), з перенесеними інфекційними захворюваннями чи загостреннями хронічних інфекційних захворювань (хронічний тонзиліт, аднексит, холецистит) - 14 чоловік (23,3%) і фізичними навантаженнями - 10 (16,7,%), з вакцинацією - 2 (3,3%), у 4 (6,7%) хворих мав місце вплив декількох факторів, і 12 пацієнтів (20,0%) не змогли звязати початок захворювання зі впливом будь-якого фактора. Біль носив менш інтенсивний характер, ніж у хворих в основній групі, зона локалізації болю була більш велика: найчастіше за все пацієнтів турбував біль комбінованого ураження - 8 пацієнтів (40,0%); у шийному відділі хребта - 3 пацієнти (15,0%); у плечовому суглобі, верхній і нижній третині плеча - по 2 пацієнта (по 10,0%); в інших випадках у надпліччі, лопатці і середній третині плеча по 1 пацієнту (по 5,0%).За результатами дисертаційного дослідження, подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення важливої наукової задачі - діагностики, лікування і прогнозування перебігу неврогенної аміотрофії плечового поясу. Мета була досягнута обєднанням критеріїв ранньої діагностики досліджуваного захворювання і його терапії - шляхом проведення цілеспрямованих інструментальних (електронейроміографії, допплерографії) та імунологічних досліджень Неврогенна аміотрофія плечового поясу являє собою самостійне захворювання периферичної нервової системи з визначеними хворобопровокуючими чинниками (переохолодження і перенесені інфекційні захворювання) та чітко окресленою клінічною картиною, що має характерну стадійність і послідовну зміну фаз. Воно починається з поновлення інтенсивного больового синдрому, помітного і швидкого прогресування наявної раніше аміотрофії, появи нових аміотрофій і виникнення імунного дисбалансу. Голчасте ЕМГ-дослідження дозволяє розділити хворих з больовим синдромом плечового поясу на групу хворих з неврогенною аміотрофією і на групу з патологією корінця і/чи мотонейронів.
Вывод
1. За результатами дисертаційного дослідження, подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення важливої наукової задачі - діагностики, лікування і прогнозування перебігу неврогенної аміотрофії плечового поясу. Мета була досягнута обєднанням критеріїв ранньої діагностики досліджуваного захворювання і його терапії - шляхом проведення цілеспрямованих інструментальних (електронейроміографії, допплерографії) та імунологічних досліджень
2. Неврогенна аміотрофія плечового поясу являє собою самостійне захворювання периферичної нервової системи з визначеними хворобопровокуючими чинниками (переохолодження і перенесені інфекційні захворювання) та чітко окресленою клінічною картиною, що має характерну стадійність і послідовну зміну фаз. Для першої гострої (алгічної) стадії характерне виникнення вираженого болю в області плечового поясу. Другій стадії притаманне зменшення больового синдрому, що супроводжується розвитком атрофій мязів плечового поясу, переважно в дельтоподібному, двоголовому і надостному мязах.
3. Рецидивування є характерною ознакою даного захворювання. Воно починається з поновлення інтенсивного больового синдрому, помітного і швидкого прогресування наявної раніше аміотрофії, появи нових аміотрофій і виникнення імунного дисбалансу.
4. Голчасте ЕМГ-дослідження дозволяє розділити хворих з больовим синдромом плечового поясу на групу хворих з неврогенною аміотрофією і на групу з патологією корінця і/чи мотонейронів. Стимуляційне ЕНМГ є основною методикою ранньої діагностики НА у фазі алгії. Для мієлінопатії при неврогенній аміотрофії характерне зниження ШПЗ більше ніж на 40%, а амплітуди М-відповіді не більше ніж 20%. Для аксонопатії типовим є зниження ШПЗ не більше ніж на 25%, а амплітуди М-відповіді не менше ніж на 60%, характерним для змішаної форми (аксоно-мієлінопатія) є ШПЗ від 25% до 40%, і амплітуди М-відповіді від 20% до 60%.
5. При допплерографії у хворих на НА визначається дистонія з підвищенням чи зниженням тонусу стінок магістральних артерій, дефіцитом кровообігу по них, а також дистонії магістральних він верхніх кінцівок з помірно вираженим венозним застоєм.
6. Для хворих на НА у гострій і підгострій стадії захворювання характерна перевага Т-супресорної активності над її Т-хелперною активністю, а також кількісне зниження В-клітин при їхньому функціональному дисбалансі за рівнем імуноглобулінів М і G і приєднання аутоімунного процесу за показниками циркулюючих імунних комплексів.
7. Диференційованою терапією гострого періоду НА є тимчасова іммобілізація, протибольові і протизапальні препарати, курси фізіотерапії, при мієлінопатії - кортикостероїди; фолієва кислота, метіонін, вітамін В12, при аксонопатії - мілдронат, розчин прозерину чи галантаміну. Розроблена схема диференціального лікування приводить до зниження тривалості захворювання, виразності залишкових явищ після видужання, сприяє запобіганню рецидивів і прискорює реабілітацію хворих.
Список литературы
1. Евтушенко С.К., Гончарова Я.А. Особенности электромиографических показателей у больных с рецидивирующей невралгической амиотрофией плечевого пояса Персонейдж-Тернера // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т.8, №3 (25). -С.16-17.
4. Евтушенко С.К., Гончарова Я.А. Клинико-электромиографическая диагностика миелино- и аксонопатий как маркер невралгической амиотрофии // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоровя. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2001. - С. 297-300.
5. Гончарова Я.А. Особенности электромиографических изменений у больных рецидивирующей невралгической амиотрофией Персонейдж-Тернера // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. (Сборник статей). - Донецк. - 1999. - Выпуск 3. - Т.1. - С. 36-39.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
