Діагностика і хірургічне лікування гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей - Автореферат

Гідронефроз підковоподібної нирки належить до одного з найчастіших захворювань при даній аномалії. Частота гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей, за даними різних авторів, варіює від 14,2% до 64% (Е.М. Діагностика гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей являє собою значні труднощі. У діагностиці гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей використовувалися: анамнестичні дані, результати обєктивного обстеження, клініко-лабораторні і біохімічні дослідження - для визначення особливостей клінічної картини гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей; ретгеноурологічні, ультразвукові, радіоізотопні методи дослідження - для визначення ступеня гідронефротичної трансформації, показань до хірургічного лікування, у тому числі для визначення виду оперативного втручання, а також для зясування функціонального стану гідронефротично зміненої підковоподібної нирки; уродинамічні - для визначення стану уродинаміки нижніх сечових шляхів при гідронефрозі підковоподібної нирки у дітей; ангіографічні - для визначення стану ангіоархітектоніки підковоподібної нирки, для зясування функціонального стану гідронефротично зміненої підковоподібної нирки у дітей, у тому числі її окремих сегментів, а також для визначення показань до того чи іншого виду оперативного втручання; морфогістологічні методи дослідження - для підтвердження діагнозу при гідронефрозі підковоподібної нирки у дітей, а також для визначення морфо-функціонального стану різноманітних сегментів гідронефротично зміненої підковоподібної нирки; статистичний аналіз - для визначення достовірності отриманих результатів дослідження. Розроблена методика ультразвукового дослідження при гідронефрозі підковоподібної нирки і компютерна ренангіографія обєктивізують та істотно підвищують ефективність діагностики гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей.У дітей із гідронефрозом підковоподібної нирки виявлено такі причини гідронефротичної трансформації: високе відходження сечовода - 19 ниркових одиниць (67,9%), стеноз пієлоуретерального сегмента - 8 ниркових одиниць (28,6%), додаткова судина - 1 ниркова одиниця (3,5%). Ультразвукова діагностика гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей складається із діагностики гідронефротичної трансформації і діагностики власне аномалії. 2) робилося у положеннях: а) лежачи на спині досліджувалися права нирка і пієлоуретеральний сегмент, а також сечовий міхур і дистальні відділи сечоводів; б) лежачи на боці досліджувалися нирки і початкові відділи сечоводів по аксилярних лініях; в) лежачи на животі досліджувалися нирки і початкові відділи сечоводів по паравертебральних, лопаткових і задніх аксилярних лініях шляхом проведення подовжніх, поперечних і косих зрізів; г) стоячи досліджувалися положення і зміщуваність нирок за допомогою лінійного датчика частотою 3,5 МГЦ; д) лежачи на животі або на спині шляхом обертання датчика визначалися наявність аномалії ротації, напрямок обертання і кут незавершеного повороту; е) лежачи на животі або на спині з використанням секторальних і лінійного датчиків, що встановлювалися на межі з реберною дугою або декілька вище її у проміжках між середньоключичними і передніми аксилярними або у зоні між лопатковими і задніми аксилярними лініями. Наша методика проведення УЗД при підковоподібній нирці відрізняється від загальноприйнятих: 1) додатково виконують сканування з боку спини у проміжках між лопатковими лініями і задніми аксилярними лініями на межі або декілька вище реберної дуги, а сканування з боку передньої черевної стінки проводять у проміжках між середньоключичними і передніми аксилярними лініями на межі або декілька вище реберної дуги; 2) сканування виконують поліпроекційно, точку найкращої візуалізації визначають шляхом обертання датчиків у 3-х площинах; 3) результати оцінюють по 8 ознаках; 4) наявність ознаки з одного боку оцінюють як 0,5 бала, а з двох боків - як 1,0 бал, а при сумі балів 6 і більше діагностують підковоподібну нирку. При цьому частіше усього визначалися такі рентгенологічні ознаки: затримка виведення контрастної речовини, розширення миски, зниження щільності і гомогенності нефрограми, збільшення у розмірах половини нирки, заповнення пієлоуретерального сегмента до рівня перешкоди, ділатація та деформація чашок, потоншення паренхіми, РКІ 0,4 і більше, зниження функції нирки, нерівність контурів нирки, зближення елементів збиральної системи нирки, огрубіння форніксів, нерівномірне потоншення паренхіми і нерівномірність контрастування різноманітних ділянок нирки.Частота гідронефрозу підковоподібної нирки серед хворих дитячого урологічного стаціонару складає 0,4%, а серед усіх дітей із природженим гідронефрозом - 8,1%, серед дітей із підковоподібною ниркою - 35%. Загальноприйняті методи діагностики гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей (екскреторна урографія та УЗД за звичайною методикою) більш ніж у 30% випадків призводять до помилкових діагнозів. Загальноприйняті методи лікування гідронефрозу підковоподібної нирки у дітей більш ніж у 50% випадків призводять до незадовільних результатів і

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ