Аналіз частоти та генезісу розвитку гестаційної гіпертензії при наявності високого преплацентарного опору плину крові. Показники судинної резистентності в артеріях стовбурових ворсин у вагітних з розладами трансформації кровообігу, біопараметри плода.
При низкой оригинальности работы "Діагностично-прогностичне значення дослідження пре- та внутрішньоплацентарного кровоплину у другому триместрі вагітності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливості перебігу вагітності багато в чому визначаються станом гемодинамічних процесів в єдиній функціональній системі мати-плацента-плід (ФСМПП). На становлення матково-плацентарно-плодової гемодинаміки суттєво впливають процеси гестанційної трансформації судин плацентарного ложа матки, які завершуються у ІІ триместрі вагітності (Л.И. Дисертація виконується згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми «Моніторинг матковоплацентарного кровообігу при ускладненнях гестаційного процесу» (№ державної реєстрації 0107U001049). Мета даного дослідження - визначити діагностичну та прогностичну цінність дослідження пре-і внутрішьоплацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності, вдосконалити здійснення пренатального прогнозу. Вивчити основні показники судинної резистентності в артеріях стовбурових ворсин у вагітних з розладами гестаційної трансформації кровообігу у функціональній підсистемі мати-плацентарне ложе матки.Основну групу спостереження склали 50 вагітних, у яких була виявлена наявність високого преплацентарного опору плину крові при 21-24-тижневому терміні вагітності. С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевою діастолічної швидкості кровообігу (С/Д = А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ = (А - Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкістю до максимальної систолічної швидкості кровообігу (ІР = (А-Д)/А), де А - максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д - кінцева діастолічна швидкість кровообігу, М - середня швидкість кровообігу. Визначали кількість і тривалість ГР. за 30 хв спостереження, частоту виявлення і тривалість постійних ДРП плода. З метою обєктивізації дослідження застосовували відносні показники: індекс ГРП, який визначається як процентне співвідношення часу ГРП та загальної тривалості дослідження; індекс ДРП - процентне співвідношення часу постійних ДРП і загальної тривалості дослідження (30 хв) (Л.Б. Дослідження показників центральної гемодинаміки у вагітних виявило збільшення обємних показників кровообігу, таких, як УО та ХО серця (відповідно 85,8 ± 3,3 мл та 6,8 ± 0,4 л/хв), порівняно з аналогічними показниками у жінок з неускладненою вагітністю (в нормі УО становить 65,8 ± 3,2 мл, а ХО серця - 5,6 ± 0,4 л/хв) (р0,05).У дисертації наведені результати дослідження особливостей перебігу гестаційного прцесу з урахуванням даних доплерометричного вивчення пре - та внутрішньоплацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності. В нормі до кінця ІІ триместру вагітності СА перебудовуються в матково-плацентарні судини і в басейні маткової артерії формується низькорезистентний кровоплин. У 34% вагітних з високим плацентарним опором плину крові, переважно у 32-34 тиж, спостерігається розвиток гестанційної гіертензії, обумовленої гіперфункцією міокарду, збільшенням обємних показників серцевої діяльності материнського організму. У 72% випадків при розладах гестаційної перебудови кровообігу у функціональній підсистемі мати-плацентарне ложе матки спостерігається затримка формування низькорезистентної судинної системи в плодовому басейні. Порушення плодово-плацентарного кровоплину спостерігаються у 75% вагітних із утрудненням формування низькорезистентної судинної системи в плодовій частині плаценти.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведені результати дослідження особливостей перебігу гестаційного прцесу з урахуванням даних доплерометричного вивчення пре - та внутрішньоплацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності. Теоретичне узагальнення одержаних результатів являє собою нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології здійснення пренатального прогнозу.
1. В нормі до кінця ІІ триместру вагітності СА перебудовуються в матково-плацентарні судини і в басейні маткової артерії формується низькорезистентний кровоплин. При розладах гестаційної трансформації матковоплацентарного кровообігу показники судинної резистентності в судинах плацентарного ложа перевищують такі, як при неускладненому перебігу вагітності на 27-33%.
2. У 34% вагітних з високим плацентарним опором плину крові, переважно у 32-34 тиж, спостерігається розвиток гестанційної гіертензії, обумовленої гіперфункцією міокарду, збільшенням обємних показників серцевої діяльності материнського організму. Остання є компенсаторною реакцією, яка направлена на посилення припливу крові до плацентарного ложа матки та покращення оксигенації плода.
3. У 72% випадків при розладах гестаційної перебудови кровообігу у функціональній підсистемі мати-плацентарне ложе матки спостерігається затримка формування низькорезистентної судинної системи в плодовому басейні. При цьому в кінці ІІ триместру вагітності ПІ в АСВ перевищує норму на 24%, КШК характеризується стабільним зниженням діастолічного компоненту.
4. Порушення плодово-плацентарного кровоплину спостерігаються у 75% вагітних із утрудненням формування низькорезистентної судинної системи в плодовій частині плаценти. При цьому у 63% випадків розвивається субкомпенсований дистрес плода. Індекс судинної резистентності у АП перевищують нормативні величини на 17-24%. БПП складає 5,3 ± 0,6 балів. Ведення вагітності в цих випадках передбачає проведення моніторингу основних біопараметрів плода.
5. У 37% випадків наявність високого судинного опору плаценти обумовлює критичні порушення кровоплину в АП. При доплерометрії реєструється відсутність діастолічного компоненту чи реверсивний кровоплин. Як правило, ультразвукова плацентографія виявляє затримку розвитку плаценти, фетометрія - асиметричну форму ЗРП. БПП складає 3, 1 ± 0, 3 бали. В цих випадках показане термінове оперативне розродження.
6. Дослідження пре - та внутрішньо плацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності дозволяє прогнозувати особливості становлення гемодинамічних процесів в ФСМПП, виникнення різних ускладнень гестаційного процесу (гіпертензивних розладів, плацентарної дисфункції, дистресу плода, ЗРП). Останнє дає можливість своєчасно здійснити профілактично-лікувальні заходи, вибрати оптимальну лікарську тактику ведення вагітності, забезпечити сприятливі перинатальні наслідки.
Список литературы
1. Маркін Л.Б. Вплив особливостей формування матково-плацентарно-плодових геодинамічних відношень у ІІ триместрі вагітності на подальший перебіг гестаційного процесу/ Л.Б. Маркін, Л.Л. Ткачук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №3. - С. 81 - 84.
2. Маркін Л.Б. Діагностично-прогностичне значення дослідження пре плацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності/Л.Б. Маркін, Л.Л. Ткачук // Практична медицина. - 2008. - №4 (том XIV). - С. 3 - 6.
3. Маркін Л.Б. Основні параметри біофізичного профілю плода при наявності високих показників резистентності в артерії пуповини/Л.Б. Маркін, Л.Л. Ткачук // Практична медицина. - 2008. - №6 (том XIV). - С. 10 - 13.
4. Маркін Л.Б. Вплив розладів гестаційної трансформації матковоплацентарного кровоплину на перебіг процесів «деталізації» плаценти/Л.Б. Маркін, Л.Л. Ткачук // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: інтермед. - 2008. - С. 26 - 29.
5. Маркін Л.Б. Особливості внутрішньоплацентарного кровоплину у ІІ триместрі вагітності/Л.Б. Маркін, Л.Л. Ткачук // Труды Кримского медицинского университета им С.И. Георгієвского «Проблеми, достижения и перспективи развития медикобиологических наук практического здравохранения». - Сімферополь: Издательский центр КГМУ, 2008. - том 144, часть IV. - С. 288.
