Ехогенність в різні терміни вагітності при фізіологічному та ускладненому перебігу гестаційного процесу. Діагностично-профілактичні заходи при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти забезпечити зниження фетальної патології.
При низкой оригинальности работы "Діагностично-профілактичні заходи при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У процесі прогресування вагітності плацента поступово змінюється, забезпечуючи роль специфічного виконавчого органу матері і плода (М.В. Вказані зміни називають «функціональним диференціюванням» плаценти, оскільки вони скеровані на забезпечення збільшених потреб організму, що росте, у кисні та необхідних поживних речовинах. Незважаючи на наявність чисельних публікацій, присвячених дослідженню функціональної системи материнський організм-плацента-плід, питання впливу особливостей розвитку дитячого місця на перебіг гестаційного процесу залишається далеким від остаточного вирішення. Нарешті, потребує вдосконалення пренатальна оцінка розвитку плаценти, перш за все, стану її функціонального диференціювання (М.А. Розробити бальну шкалу пренатальної оцінки функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця на основі результатів дослідження звукопровідності плацентарної тканини та кровоплину в АП.Першу групу спостереження склали 50 вагітних, у яких при 28-30-тижневому терміні гестації була виявлена затримка функціонального диференціювання плодової частини плаценти. З метою обєктивізації дослідження рухової активності плода використовували відносні показники: індекс ГР, який визначався як процентне співвідношення загальної тривалості ГР і часу дослідження, та індекс ДР - процентне співвідношення тривалості постійних ДР плода і часу дослідження. При аналізі КТГ враховували наступні показники: базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду миттєвих осциляцій (АМО), амплітуду повільних осциляцій (АПОВО), частоту повільних осциляцій (ЧПОВО), частоту виявлення і тривалість ділянок монотонності ритму, кількість, амплітуду і тривалість акцелерацій і децелерацій частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода. Другу групу спостереження склали 50 вагітних із затримкою функціонального диференціювання плодової частини плаценти при 28-30-тижневому терміні гестації, яким призначали антигіпоксант актовегін та донатор оксида азоту глутаргін. Кров від плода до плаценти поступає по двох АП.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти. Одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться в причинному звязку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки. Провідними чинниками ризику затримки феталізації плаценти є вік матері до 18 і більше 30 років, соціальне неблагополуччя, у тому числі нутрітивна недостатність, високі психоемоційні навантаження, важка фізична праця і професійні шкідливості, тютюнопаління, порушення менструального циклу, хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів, захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз і TORCH-комплекс, декілька дитячих інфекцій в анамнезі, захворювання нирок, щитоподібної залози, предіабет, анемія, гострі інфекційні захворювання під час даної вагітності, загроза невиношування. Скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації. Використання антигіпоксанта актовегіну та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця сприяє феталізації плаценти, формуванню низькорезистентного кровоплину в басейні АП, забезпечує зниження частоти розвитку дистреса плода в 1,8 рази.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти.
1. Одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться в причинному звязку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки.
2. Єдиним периферичним руслом АП є мікроваскулярна сітка плодової частини плаценти. Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається зниження судинного опору дитячого місця, показників резистентності в АП.
3. Бальна оцінка ехогенності плацентарної тканини та стану кровоплину в АП дозволяє судити про розвиток плаценти, перебіг процесів її функціонального диференціювання.
4. Провідними чинниками ризику затримки феталізації плаценти є вік матері до 18 і більше 30 років, соціальне неблагополуччя, у тому числі нутрітивна недостатність, високі психоемоційні навантаження, важка фізична праця і професійні шкідливості, тютюнопаління, порушення менструального циклу, хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів, захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз і TORCH-комплекс, декілька дитячих інфекцій в анамнезі, захворювання нирок, щитоподібної залози, предіабет, анемія, гострі інфекційні захворювання під час даної вагітності, загроза невиношування.
5. Скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації.
6. При затримці феталізації плаценти у 36% випадків спостерігається розвиток дистресу плода.
7. Використання антигіпоксанта актовегіну та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця сприяє феталізації плаценти, формуванню низькорезистентного кровоплину в басейні АП, забезпечує зниження частоти розвитку дистреса плода в 1,8 рази.
Практичні рекомендації
1. Оцінку феталізації дитячого місця слід проводити на основі результатів дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в АП. Для визначення ступеню функціонального диференціювання плодової частини плаценти доцільно використовувати бальну оцінку розвитку дитячого місця, запропоновану Л.Б. Маркіним та О.О. Михайлів (патент № 25603).
2. Скринінгове дослідження феталізації плаценти слід проводити при 28-30-тижневому терміні вагітності.
3. При наявності затримки функціонального диференціювання плодової частини плаценти доцільно призначати антигіпоксант актовегін (200 мг на добу) та донатор оксида азоту глутаргін (250 мг 3 рази на добу).
Список литературы
1. Маркін Л.Б. Діагностично-профілактичні заходи при затримці функціонального диференціювання плаценти / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №5. - С. 63-67.
2. Маркін Л.Б. Особливості гестаційної трансформації плодово-плацентарного кровоплину при ускладненому перебігу вагітності / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №1. - С.118-120.
5. Маркін Л.Б. Ехографічна оцінка перебігу феталізації плаценти / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед. - 2007. - С. 441-442.
6. Михайлів О.О. Доплерометричні та ехографічні ознаки передчасного дозрівання плаценти / О.О.Михайлів // Матеріали наукової конференції з міжнародною участю. - Львів, 2007. - С. 61.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
