Діагностичне значення показників метаболізму ліпідів і білків у пацієнтів з хронічними ураженнями печінки та щитоподібної залози - Автореферат

Певні біохімічні показники можуть інформувати про етіологічний чинник ураження печінки. Серед хворих із автоімунними тироїдитами (АІТ) можуть бути пацієнти, які хворіють на ХВГ, оскільки віруси мають здатність інфікувати тироцити і лімфоцити (Ganne-Carrie N. et al., 2000). Вивчити клініку тироїдиту та частоту ураження печінки при ньому, оцінити діагностичні можливості вивчення вмісту гормонів ЩЗ у хворих з хронічною патологією печінки. Визначити основні відхилення у метаболізмі ліпідів та вивчити їх при різних клінічних проявах хвороби печінки, дослідити взаємозвязки між показниками метаболізму ліпідів і білоксинтезуючою функцією печінки. Оцінити показники метаболізму ліпідів при наявності морфологічних змін у біоптатах печінки пацієнтів з мінімальними клінічними проявами її ураження. метаболізм ліпід печінка щитоподібнийЧастоту ураження ЩЗ та її клінічні прояви аналізували в хворих на ХЗП і 20 хворих на гемофілію, інфікованих HCV. Перша (I) група вміщувала 54 хворих із ХВГ В і С, друга (ІІ) - 54 пацієнти з АХП. Пацієнти чотирьох груп з патологією печінки суттєво не відрізнялися за віком, лише у IV групі 39% осіб мали понад 60 років. Астенічний синдром діагностувався з частотою 86-96% пацієнтів І, ІІ і IV груп, геморагічний - найчастіше спостерігався у пацієнтів з ХВГ (І група) - у 41%. Симптоми, які могли б вказувати на хворобу печінки серед хворих на АІТ (астенічний синдром, дискомфорт у правому підреберї, гепатомегалія, відхилення у функціональному стані печінки) діагностовано у 25% хворих.Ознаками надуживання алкоголю у хворих на ХВГ можуть бути супутній хронічний панкреатит, вищий рівень ХС і ТГ, ІР>1. Супутня патологія (хронічний панкреатит, кардіоміопатія, цукровий діабет ІІ типу) частіше зустрічаються у хворих на АХП. Частина хворих на АХП (47%) мають ГІПОХС, низький рівень альбуміну, вищий вміст гаммаглобулінів та ІР до 1, що може вказувати на недіагностовану скринінговими методами HCV чи HBV-інфекцію. Хворі з ХНАГ в анамнезі мають вживання гепатотоксичних ліків, професійні шкідливості; у клініці в одних можна виявити симптоми АХП, в інших - клінічні ознаки вірусного ураження при відсутності серологічних маркерів вірусних гепатитів В і С. Серед хворих на ХВГ підвищені титри ANTITG та ANTITPO зустрічалися в 42% хворих і поєднувались з відносним лімфоцитозом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Традиційне клініко-лабораторне обстеження дає можливість диференціювати ХВГ, АХП та ХНАГ. Для ХВГ характерними є позапечінкові вияви інфікування, в тому числі АІТ. Біохімічними маркерами ХВГ можна вважати ГІПОХС, низький рівень ХС-ЛНГ і ТГ, гіпергаммаглобулінемію, дуже низький ІР. Ознаками надуживання алкоголю у хворих на ХВГ можуть бути супутній хронічний панкреатит, вищий рівень ХС і ТГ, ІР>1. У 73% хворих на ХВГ з ГІПОХС діагностується віремія. Зміни коефіцієнта Т3/Т4 для хворих на ХВГ не характерні.

2. Супутня патологія (хронічний панкреатит, кардіоміопатія, цукровий діабет ІІ типу) частіше зустрічаються у хворих на АХП. Вищий рівень ХС, ТГ, вищий ІР - ознаки надуживання алкоголю в цій групі хворих. У частини хворих на АХП є зменшений коефіцієнт Т3/Т4 (< 6); у тих, хто має вищий ІР виявлено більші Т3 і Т4, але у межах норми. Частина хворих на АХП (47%) мають ГІПОХС, низький рівень альбуміну, вищий вміст гаммаглобулінів та ІР до 1, що може вказувати на недіагностовану скринінговими методами HCV чи HBV-інфекцію.

Хворі з ХНАГ в анамнезі мають вживання гепатотоксичних ліків, професійні шкідливості; у клініці в одних можна виявити симптоми АХП, в інших - клінічні ознаки вірусного ураження при відсутності серологічних маркерів вірусних гепатитів В і С.

3. Ушкодження ЩЗ може бути обумовлене хронічною HCV- чи HBV-інфекцією. Серед пацієнтів, які лікувалися з приводу АІТ у 44% спостерігалася гепатомегалія, у 20% були позитивні маркери хронічної HCV-інфекції з помірними ознаками порушення функції печінки при відсутності тиротоксикозу. Серед хворих на ХВГ підвищені титри ANTITG та ANTITPO зустрічалися в 42% хворих і поєднувались з відносним лімфоцитозом. Величина титру антитироїдних антитіл була в прямому істотному кореляційному звязку з гаммаглобулінами, Т4, ТТГ і оберненому з ХС-ЛВГ, ?-ЛП, ПІ. У пацієнтів з невірусними ХЗП і підвищеними антитироїдними антитілами не спостерігався лімфоцитоз, вище названі звязки були відсутні.

Пацієнти з ХВГ і позитивними антитілами до ЩЗ мали ГІПОХС і нижчий рівень ТГ, ніж хворі на невірусні гепатити. У хворих на ХВГ не було суттєвих відхилень у кількості Т4, Т3 і ТТГ в крові і коефіцієнту Т3/Т4. Частина пацієнтів з АХП і ХНАГ мали істотно нижчий Т3/Т4, ніж пацієнти з ХВГ.

4. Мінімальні клінічні ознаки ураження печінки у 18 з 20 обстежених асоціюються з макро- та мікровезикулярною інфільтрацією гепатоцитів, поодинокими їх некрозами, фокальною інфільтрацією портальних трактів, гіпертрофією клітин Купфера, ознаками фіброзу, ВЧДЗ. Неалкогольний стеатогепатит супроводжувався ГІПОХС, ІР до 1, алкогольний - ІР понад 1. Більшому ступеню жирової дистрофії відповідав вищий рівень ХС і ТГ крові. У хворих з ГІПОХС був важчий ступінь ВЧДЗ. Підвищений рівень ХС-ЛВГ спостерігався у більшості хворих без гістологічних ознак фіброзу.

5. Незалежно від чинника, який спричинив ураження печінки, клінічно стан хворих з ГІПОХС був важчий, ніж з ГІПЕРХС. Вміст ХС був у прямому корелятивному звязку з альбуміном (r = 0,276), гемоглобіном (r = 0,387) та оберненому - з гаммаглобулінами (r = - 0,416), СРП (r = - 0,540). Низький вміст ХС-ЛВГ супроводжував анемію, виражений інтоксикаційний і цитолітичний синдроми, гіпоальбумінемію, гіпергаммаглобулінемію, вищі титри антитироїдних антитіл. ХС-ЛВГ був в прямому істотному корелятивному звязку з альбуміном (r = 0,407), гемоглобіном (r = 0,376) та оберненому з гаммаглобулінами (r = - 0,513).

6. Альбумінсинтезуюча функція печінки порушена у хворих всіх груп: гіпоальбумінемія виявлена у 53-65% пацієнтів. Альбумін знаходиться в прямому корелятивному звязку з ХС-ЛВГ (r = 0,407, р<0,05), протромбіновим індексом (r = 0,289, р<0,05), гемоглобіном (r = 0,454, р<0,05), Т3 (r = 0,446, р<0,05) та зворотному - з гаммаглобулінами (r = - 0,656, р<0,05), ШОЕ (r = - 0,398, р<0,05), ТТГ (r = - 0,242, р<0,05). Гіпоальбумінемія супроводжується анемією, вираженим запальним та цитолітичним синдромами, гіпергаммаглобулінемією і зустрічається частіше у пацієнтів з ГІПОХС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Визначення рівня ХС і ТГ в крові хворих з ознаками ураження печінки дає можливість у випадку ГІПОХС, низького рівня ТГ, ІР до 1 з великою ймовірністю допускати ХВГ. ГІПОХС у таких хворих асоціюється з високою частотою гіпоальбумінемії, гаммаглобулінемії та анемії.

Серед хворих на АХП та ХНАГ інфікування HBV і особливо HCV може не виявлятись скринінговими методами. Критеріями відбору хворих до проведення підтверджуючих тестів (імуноблотингу та ПЛР) на інфікованість вірусами В і С у таких хворих є ГІПОХС, гіпоальбумінемія, анемія та ІР до 1.

У хворих на ХВГ і ХНАГ поєднання ГІПЕРХС та гіпоальбумінемії, ГІПЕРХС та ГІПЕРТГ, ГІПЕРХС та ІР понад 1 вказують на надуживання алкоголю.

Хворих з автоімунним тироїдитом необхідно обстежувати на предмет ураження печінки.

Гук-Лешневська З.О. До питання етіології і діагностики автоімунного тироїдиту // Український медичний альманах. - 2002. - № 3. - С. 39-41.

Гук-Лешневська З.О. Стан ліпідного та білкового обміну при алкогольній хворобі печінки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004. - № 2. - С. 74-83.

Панчишин М.В., Комариця О.Й., Гук-Лешневська З.О. Гіпохолестеролемія - ознака реплікаційної фази хронічних вірусних гепатитів? // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2003. - С. 775-780. (Здобувач - набір тематичних хворих, аналіз отриманих даних).

Панчишин М.В., Панчишин Ю.М., Гук-Лешневська З.О. Неалкогольний стеатоз і стеатогепатит: причини, патогенез, клініка і наслідки // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 114-117. (Здобувач - літературний пошук).

Павловський М.П., Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Морфолоґічні зміни в печінці при мінімальних клінічних ознаках її ураження // Галицький лікарський вісник. - 2004. - № 4. - С. 54-56. (Здобувач - набір тематичних хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

Панчишин Ю.М., Гук-Лешневська З.О. Клініко-гістологічні паралелі у хворих з ознаками гепатиту невірусної етіології // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 6. - С. 41-45. (Здобувач - набір тематичних хворих).

Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Особливості клінічного перебігу хронічних хвороб печінки різної етіології // Практична медицина. - 2004. - № 2. - С. 23-30. (Здобувач - набір тематичних хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

Гук-Лешневська З.О., Стасишин О.В., Панчишин М.В. Автоімунний тироїдит як можливий позапечінковий прояв вірусного гепатиту С // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. - Киев, 2001. - С. 189-191. (Здобувач - набір тематичних хворих, огляд літератури, статистична обробка матеріалу, підготовка статті).

Гук-Лешневська З.О. Патологічна анатомія хірургічних захворювань ЩЗ в Прикарпатті: зоб, автоімунний тироїдит // Тези 58-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції: тези доповідей. - 1997. - С. 21-22.

Проблема зобу у Прикарпатті в аспекті патоморфозу / Лукавецький О.В., Макар Р.Д., Вовк В.І., Гук-Лешневська З.О. // Матеріали науково-практичної конференції, присвячені 50-літтю ЛОЕД, Львів. - 1997. - С. 37-40.

Гук-Лешневська З.О., Лукавецька М.О. Автоімунні ураження ЩЗ у Прикарпатському ендемічному вогнищі зоба за даними архіву патогістологічних досліджень післяопераційного матеріалу // Тези 60-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції: тези доповідей. - 1999. - С. 23.

Гук-Лешневська З.О. Порівняльна характеристика обміну ліпідів у хворих хронічними гепатитами різної етіології // Тези доповідей VII зїзду всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль. - 2003. - С. 91.

Гук-Лешневська З.О. Автоімунний тироїдит і хронічний вірусний гепатит С - поєднання чи взаємозвязок? // Матеріали пленуму Асоціації ендокринологів України, присвяченого 25-річчю кафедри ендокринології ЛДМУ імені Данила Галицького, Львів. - 2003. - С. 32.

Гук-Лешневська З.О. Характеристика деяких біохімічних параметрів у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки // Матеріали XV зїзду терапевтів України: тези доповідей, Київ. - 2004. - С. 36-37.

Рівень холестеролу крові та віремія при хронічних вірусних гепатитах В і С / М.В. Панчишин, О.Й. Комариця, З.О. Гук-Лешневська, Б.А. Герасун, Д.Є. Телєгін // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2003. - № 1. - С. 170-171.

Гук-Лешневська З.О., Пирогов В.А. Холестерол крові та його фракції у хворих з алкогольною хворобою печінки // Вісник Вінницького національного національного медичного університету. - 2004. - № 1. - С. 48.

Частота гіпохолестеролемії серед хворих з внутрішньою патологією / М.В.Панчишин, Ю.М.Панчишин, О.О. Сорокопуд, О.Й. Комариця, О.Я. Королюк, З.О. Гук-Лешневська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - № 1. - С. 93-94.

Комариця О.Й., Гук-Лешневська З.О., Панчишин М.В. Низький рівень холестеролу й тригліцеридів як маркери стеатозу печінки при ХВГ // Сімейна медицина. - 2004. - № 3. - С. 119.