Діагностична інформативність системної електрометрії шкіри при гострому апендициті - Автореферат

Гострий апендицит - найбільш розповсюджене хірургічне захворювання органів черевної порожнини, яке виникає протягом життя у 7% населення земної кулі. Шалімова, які були висвітлені в доповіді на ХХ зїзді хірургів України у вересні 2002 року, спостерігається зростання кількості хворих із проявами деструктивних і ускладнених форм гострого апендициту, що повязано з його пізньою діагностикою. Складною залишається диференційна діагностика гострого апендициту, особливо при його атиповому перебігу, з іншими ургентними захворюваннями органів черевної порожнини (Р. Будь-які зміни стану внутрішніх органів функціонального або органічного характеру відбиваються на електропровідності відповідних проекційних зон шкіри і можуть верифікуватися як стан здоровя або хвороби в цілому, так і фізіологічний або патологічний стан його окремих систем та органів (Ф.Г. Мета дослідження: розробити на основі електрометрії шкіри комплексну систему додаткової діагностики гострого апендициту, динамічної оцінки загального стану організму і перебігу ранового процесу в післяопераційному періоді.Оскільки гостра хірургічна патологія представлена пацієнтами всього вікового діапазону, дослідження з розробки нормативів електропровідності шкіри проводились у чоловіків і жінок з трьох вікових груп: 1 - від 15 до 35 років, 2 - старші 35 років до 60 років чоловіки та до менопаузи жінки, 3 - чоловіки старші 60 років та жінки після менопаузи. Клінічну групу склали хворі на катаральну (72 пацієнти) та деструктивні форми (флегмонозний, гангренозний) гострого апендициту (162 пацієнти). Клінічні дослідження проведені також у 37 хворих із іншими захворюваннями органів черевної порожнини, з якими доводилось диференціювати гострий апендицит (табл. Основою для постановки діагнозу гострого апендициту на основі використання електрометрії шкіри є уявлення про іннерваційно-сегментарну сполученість стану внутрішніх органів зі станом шкіри відповідних дерматомів і уявлення про те, що в основі електрометричної характеристики шкіри (за електропровідністю) лежить стан шкірного кровотоку. Комплексне використання розробленої бальної оцінки стану хірургічних хворих за “загальним синдромом” і “апендикулярним синдромом” на основі єдності клінічного та інструментального підходів ще більш підвищує діагностичну інформативність повного електрометричного тесту (оцінка за “загальним синдромом” і “апендикулярним синдромом”) до 99% при деструктивних апендицитах і, що особливо важливо, розширює можливості оцінки гостроти стану при катаральних апендицитах. діагностична матриця інтегральної бальної оцінки стану пацієнтів із деструктивним апендицитом за характеристикою “апендикулярного синдрому” і “загального синдрому”.Достовірне зменшення фонового шкірного кровотоку від 1 до 3 вікових груп, а також відміни за фоновим кровотоком між чоловіками і жінками визначили необхідність відповідних нормативних характеристик для коректного використання методики вимірювання електропровідності шкіри як у здорових осіб, так і, особливо, у хірургічних хворих. Діапазон відносних значень по 24 зонах профілю електропровідності до медіани цих значень (62-138%) визнано специфічною і стабільною характеристикою нормативного стану здорових осіб різної статі і віку в різних положеннях тіла незалежно від методу електрометрії шкіри. Комплексне врахування температури тіла, фонового кровотоку і показника системної збалансованості в рамках “загального синдрому” дозволило додати клінічну оцінку загального стану організму хворого при гострому апендициті та “інших” захворюваннях. Крім того, характеристика “загального синдрому” дозволила виявити статеві особливості - важчий клінічний перебіг гострого апендициту у чоловіків, виразніший прояв лихоманкового стану з одночасним неадаптивним і дизрегуляторним станом терморегуляції, а також виразніше зниження рівня збалансованості по основних системах і органах. Комплексна електрометрична характеристика шкірних зон дистальних відділів кінцівок і передньої черевної стінки на основі зіставлення індивідуального фонового кровотоку з локальним кровотоком по парах симетричних черевних зон дозволила виділити характерний для гострого апендициту комплекс зон, який топографічно збігався з точками Кюмеля, Мак-Бурнея і Ланца.

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - покращення діагностики гострого апендициту, яке включає обґрунтування, розробку та оцінку діагностичної інформативності системної електрометрії шкіри при цій патології.

1. Специфічною індивідуальною характеристикою фонового кровотоку поверхні тіла визначено 0,145- і 0,855-персентильний діапазон значень електропровідності 24 шкірних зон дистальних відділів кінцівок. Більшість з виміряних величин локального кровотоку (за електропровідністю) по шкірних зонах передньої черевної стінки виявились збіжними з діапазоном фонового кровотоку або виходили за його нижню межу.

Достовірне зменшення фонового шкірного кровотоку від 1 до 3 вікових груп, а також відміни за фоновим кровотоком між чоловіками і жінками визначили необхідність відповідних нормативних характеристик для коректного використання методики вимірювання електропровідності шкіри як у здорових осіб, так і, особливо, у хірургічних хворих.

2. Діапазон відносних значень по 24 зонах профілю електропровідності до медіани цих значень (62-138%) визнано специфічною і стабільною характеристикою нормативного стану здорових осіб різної статі і віку в різних положеннях тіла незалежно від методу електрометрії шкіри. Відповідно розподілу 17 і більше з 24 виміряних величин у цьому діапазоні (71% і вище) визначено рівень системної збалансованості стану по основних системах і органах, при меншому розподілі констатувався незбалансований стан організму.

3. Комплексне врахування температури тіла, фонового кровотоку і показника системної збалансованості в рамках “загального синдрому” дозволило додати клінічну оцінку загального стану організму хворого при гострому апендициті та “інших” захворюваннях. Крім того, характеристика “загального синдрому” дозволила виявити статеві особливості - важчий клінічний перебіг гострого апендициту у чоловіків, виразніший прояв лихоманкового стану з одночасним неадаптивним і дизрегуляторним станом терморегуляції, а також виразніше зниження рівня збалансованості по основних системах і органах.

4. Комплексна електрометрична характеристика шкірних зон дистальних відділів кінцівок і передньої черевної стінки на основі зіставлення індивідуального фонового кровотоку з локальним кровотоком по парах симетричних черевних зон дозволила виділити характерний для гострого апендициту комплекс зон, який топографічно збігався з точками Кюмеля, Мак-Бурнея і Ланца. Обєктивною діагностичною характеристикою цих зон прийнято збільшення локального черевного шкірного кровотоку в порівнянні з фоновим і прояв правобічної латеральної асиметрії за відношенням черевного кровотоку правої зони до лівої. Чітка відмінність гострого апендициту по цих характеристиках від інших захворювань органів черевної порожнини визначила виділення цього комплексу зон із відповідними електрометричними характеристиками в “апендикулярний синдром”.

5. Опрацьовані діагностичні критерії рівня клінічної гостроти стану за “апендикулярним синдромом” обєктивізують діагноз у пацієнтів із гострим катаральним апендицитом і додатково обґрунтовують або виключають показання до хірургічного лікування. Такі селективні можливості ранньої діагностики гострого апендициту підсилюються комплексною синдромальною оцінкою стану з використанням критеріїв за “апендикулярним” і “загальним” діагностичними синдромами.

6. Комплексне використання розробленої бальної оцінки стану хірургічних хворих за “загальним синдромом” і “апендикулярним синдромом” на основі єдності клінічного і інструментального підходів, включаючи проведення вимірювань за двох умов - лежачи і стоячи, підвищило інформативність повного діагностичного тесту з використанням електрометрії шкіри до 98%.

7. У загальній динаміці загоєння ран первинним і вторинним натягом визначені гіперемічна й ішемічна складові мікроциркуляторного стану рани з певними фазовими співвідношеннями між ними. Початкова гіперемія з наступним швидким встановленням відповідності кровотоку в ділянці післяопераційної рани індивідуальному фоновому кровотоку є ознакою неускладненого загоєння післяопераційних ран. Наступна в подальшому фаза відносного зниження кровотоку в ділянці рани відповідає фазі формування післяопераційного рубця. Пролонгована більше 4 діб первинна гіперемія або вторинний прояв гіперемії, а також ранні ішемічні прояви в зоні рани відповідали гнійним ускладненням. Ішемічні прояви були основною мікроциркуляторною характеристикою післяопераційного рубця і у віддалені строки після лапаратомії.

8. Розроблена комплексна методика з використанням електрометрії шкіри дозволила реалізувати цілісний підхід в оцінці загального стану організму (“загальний синдром”), органоорієнтовану топічну діагностику (“апендикулярний синдром”) і мікроциркуляторне відображення ранового процесу як у найближчому післяопераційному, так і у віддалені строки після перенесеної лапаротомії (“мікроциркуляторний синдром”). Інтегральна оцінка за трьома рівнями стану організму чітко проявила особливості загальної клінічної динаміки в ускладненому і неускладненому перебігу гострого апендициту, інших захворювань, а також післяопераційного ранового процесу.

1. Багрій О.С., Годлевський А.І., Бєлканія Г.С. Діагностична інформативність системної електрометрії шкіри у хворих на гострий апендицит // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - № 2. - С. 293-300 (дисертант впроваджував і оцінював ефективність нової діагностичної методики, провів статистичну обробку матеріалу).

2. Багрій О.С., Годлевський А.І., Бєлканія Г.С. Динаміка мікроциркуляторного відображення загоєння післяопераційних ран // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - №2. - С. 416-422 (дисертант виконав збір матеріалу та провів статистичну обробку матеріалу).

3. Годлевський А.І., Багрій О.С., Белканія Г.С. Діагностична інформативність електрометрії шкіри в оцінці ранового процесу // Галицький лікарський вісник. - 2002. - № 3. - С. 65-67 (дисертант оцінював ефективність опрацьованого методу, провів статистичну обробку матеріалу).

4. Патент на винахід України 38117А, А61В5/04. Спосіб діагностики стану при гострому апендициті // А.І. Годлевський, Г.С. Белканія, О.С. Багрій. - Заявл. 30.05.2000; Опубл. 15.05.2001; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2001. - №4 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).

5. Патент на винахід України 43564А, А61В5/01, А61В5/04. Спосіб діагностики загального стану організму // А.І. Годлевський, Г.С. Белканія, О.С. Багрій, С.І. Саволюк - Заявл. 19.02.2001; Опубл. 17.12.2001; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2001. - №11 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).

6. Патент на винахід України 48466А, А61В5/04. Спосіб оцінки стану організму після хірургічної операції // О.С. Багрій, А.І. Годлевський, Г.С. Белканія. - Заявл. 21.08.2001; Опубл. 15.08.2002; Промислова власність. Офіційний бюлетень 2002. - №8 (дисертантом виконано опрацювання літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).

7. Багрий А.С., Белкания Г.С. Кожный кровоток как индикатор состояния организма. Сообщение 1. Основные возможности использования электрометрии кожи // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. - Вінниця: “Логос”. - 1999. - С. 5 (дисертантом виконано аналіз літературних джерел, збір матеріалу)

8. Багрий А.С., Годлевский А.И. Кожный кровоток как индикатор состояния организма. Сообщение 2. Диагностическая информативность электрометрии кожи в клинике острого аппендицита // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. - Вінниця: “Логос”. - 1999. - С. 6 (дисертантом виконано аналіз літературних джерел, збір матеріалу, статистична обробка).

9. Белкания Г.С., Багрий А.С., Любченко А.А. Антропофизиологический подход в диагностике гемодинамического обеспечения соматического состояния. Сообщение 1. Компьютерная лечебно-диагностическая система “АНТРОПОС” // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. - Вінниця: “Логос”. - 1999. - С. 7-8 (дисертантом виконано збір матеріалу).

Размещено на .ru