Діагностична інформативність комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії і дистанційної інфрачервоної термографії при новоутвореннях ЛОР-органів - Автореферат

Аналіз основних представницьких публікацій по використанню компютерної томографії (КТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ) в діагностиці пухлин ЛОР-органів з погляду доказової медицини й реального знання технологій медичної візуалізації свідчить про досить лімітовану інформативність інтерпретації й опису їх КТ і МРТ зображень: обмеженість опису винятково топографо-анатомічним аспектом; використання мізерного набору якісних майже ідентичних і для КТ, і для МРТ елементів семіотики, що недостатньо відображає біофізичні властивості пухлинної тканини: денсність (КТ), інтенсивність (МРТ) структури, чіткість-нечіткість контурів, гетерогенність-гомогенність структури, наявність включень; зміни елементів семіотики після контрастування; субєктивний фактор інтерпретації через відсутність чітких дефініцій елементів семіотики; обєктивні кількісні елементи семіотики представлені рентгенівською щільністю (КТ), лінійними розмірами (КТ, МРТ); незначна еволюція характеру й обсягу опису та інтерпретації зображень за час застосування технологій у світовій і вітчизняній медицині (А.А. Автандилов, 1996) зобовязує до проведення системного аналізу томограм ЛОР-органів і головного мозку хворих з урахуванням впливу осередкової патології ЛОР-органів на старіння головного мозку, стану головного мозку, артерій головного мозку та шиї. Дистанційна інфрачервона термографія (ДІТ) використовувалась для обстеження хворих зі злоякісними пухлинами деяких локалізацій (молочна залоза, шкірні покриви, нирки, ЛОР-органи та ін.) протягом 1980-1990 р.р. за час практично повної відсутності КТ і МРТ в Україні (А.Ф. Коломійченка АМН України: “Розробити способи термографічної оцінки клінічної ефективності лікарських препаратів і пошуку нових фармакологічних засобів” (1994-1996 рр., № держреєстрації 0194U015995); “Розробити методи лікування хворих поліпозним риносинуситом з використанням нових препаратів: антиоксиданти, нейропептиди й деяких фізичних факторів” (1998-2000 рр., № держреєстрації 0198U007514); “Вивчити КТ і МРТ критерії проростання й проникнення навколоносових пазух у порожнину черепа” (2000-2002 рр., № держреєстрації 0100U003095); “Вивчити можливості магнітно-резонансної спектроскопії в діагностиці доброякісних і злоякісних пухлин ЛОР-органів” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U000899); “Вивчити можливості КТ і МРТ у диференціальній діагностиці захворювань скроневої кістки” (2004-2006 рр., № держреєстрації 0104U003598). Розробити спосіб ідентифікації різних нозологічних форм доброякісних і злоякісних пухлин ЛОР-органів на основі кольорового картування КТ, МРТ зображень новоутворень.Набір функцій складав: вибір кількості зображень, що переглядають одночасно, серій та масштабування зображень (Zoom, Magnify); настроювання яскравості й контрастності зображень; зміна орієнтації зображення (Flip, Rotate); вибір форми зони інтересу (круглої, прямокутної, довільної) з виміром її площі; вимір лінійних і кутових розмірів анатомічних структур (Measure distance, Angle); гістографічний аналіз зони інтересу за рентгенівською щільністю (КТ) або інтенсивністю (МРТ) - Evaluate ROI (region of interest); вимір рентгенівської щільності піксела в од. Рентгеноконтрастування збільшує надмірність пікселя зображень 4 нозологічних форм доброякісних пухлин (Р<0,05, за винятком невріноми), зменшує надмірність пікселя зображень 15 нозологічних форм злоякісних пухлин (Р<0,05, крім гемангіоперицитоми). Дослідження інформативності опису контурів пухлин виконували на КТ зображенні 12 нозологічних форм доброякісних і злоякісних пухлин гортані, вуха, носового й гортанного відділів глотки, слухового нерва, навколоносових пазух. За характером зміни рентгенівської щільності пухлини після введення рентгеноконтрастного засобу хворі ретроспективно були розділені на 2 групи: перша - 15 хворих, для яких характерно достовірне підвищення рентгенівської щільності на 20 од.Х і більше на всіх томограмах (високий ступінь васкуляризації новоутворення); друга - 14 хворих, у яких відсутні зміни рентгенівської щільності або визначено її незначне підвищення не більш ніж на (5-15) од.Х (слабий ступінь васкуляризації новоутворення). Проведено аналіз мультиспіральних компютерних і магнітно-резонансних ангіографічних зображень артерій голови й шиї у 178 хворих віком від 22 до 74 років, які були розподілені на чотири групи: 1 група - 71 пацієнт з підозрами на початкові прояви недостатності мозкового кровообігу або на обємний процес ЛОР-органів, головного мозку (ретроспективно всі ці пацієнти виявилися відносно здоровими); 2 група - 48 хворих на плоскоклітинний рак гортані (Т3N0М0); 3 група - 28 хворих на плоскоклітинний рак гортані з метастазами в регіонарні лімфатичні вузли шиї (Т3N1-2М0); 4 група - 31 хворий на злоякісні пухлини навколоносових пазух.Середня власна інформація 1 піксела, коефіцієнт стиснення, надмірність (інформаційні показники КТ зображення пухлини) складають 1,35±0,04 біт, 0,41±0,03, 59,20±0,09% для доброякісних пухлин та 2,10±0,05 біт, 0,63±0,09, 36,75±0,09 % для зл

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ