Чорнобильська катастрофа: особливости висвітлення в друкованих ЗМІ - Курсовая работа

2.3 Аналіз публікацій з приводу закриття Чорнобильської АЕСДля написання будь-якого журналістського матеріалу треба в першу чергу розрізняти терміни, які будеш використовувати у роботі. Аварія - (від іт. avaria, з араб. аварy - пошкодження, збитки, пошкодження корабля чи вантажу) - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на обєкті, території або акваторії загрозу для життя і здоровя людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби»); пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин. У сучасному виробництві із підвищеними параметрами технологічного прогресу періодично створюються умови, що викликають несподівані порушення роботи чи вихід з ладу машин, споруд, комунікацій, систем. Якщо аварія несе загрозу для життя людини чи призводить до людської смерті, то її називають катастрофою. Монохроматичне - випромінення визначеної довжини хвилі, характеризується потужністю або потоком; складне - випромінення, що складається або з кінцевого числа монохроматичних випромінювань (переривчастий лінійчатий спектр), повна характеристика якого визначається потужністю монохроматичних випромінювань, що увійшли до його складу, або з безперервного ряду монохроматичних випромінювань.Отож головними причинами катастрофи було: a) Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого електричного експерименту. b) Низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки. c) Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000. d) Помилки персоналу. Вивчивши надані матеріали, у серпні 1986 р. вона доповіла у Відні на засіданні МАГАТЕ, що першопричиною аварії явилися, по суті, непрофесійні дії персоналу. У доповіді також вказувалося на «недбалість в управлінні реакторною установкою», недостатнє розуміння «персоналом особливостей протікання технологічних процесів у ядерному реакторі» і втрату персоналом «відчуття небезпеки». Крім цього, були вказані і деякі «недоліки» у конструкції реактора 4-го блока, що «допомогли» персоналу довести крупну аварію до розмірів катастрофи. Зокрема, розробники реакторної установки не передбачили створення захисних систем безпеки, здатних запобігти аварії при наборі навмисних відключень технічних засобів захисту і порушень регламенту експлуатації, оскільки вважали таке сполучення подій неможливим [8].Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула одна людина. У 134 співробітників ЧАЕС та членів рятувальних команд, що знаходились на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, 28 з них померли. Деякі дії персоналу, такі як гасіння локальних джерел пожеж у приміщенні станції (міри, направлені на попередження можливого вибуху водню) були в момент після вибуху необхідними. За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня.Джерела інформації з даного питання можуть бути різні. До того ж можливі «вкраплення» такого інтервю в будь-яку статтю, але за умов, що інформація буде перевірена. b) Державний департамент - Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обовязкового) відселення (далі - державний департамент). Офіційна урядова установа, котра займається безпосередньо питаннями 30-тикілометрової зони. Така установа може надати дані по стану території на даний момент, відповісти на питання позитивних чи негативних змін у ліквідації наслідків аварії. c) Міністерство надзвичайних справ.Потім певний сплеск можемо спостерігати 2004-го року, коли Європейський банк реконструкції і розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в дію нового саркофага для ЧАЕС. Хочеться відзначити, що до 1991-го року про катастрофу було вкрай мало згадок, оскільки СРСР не хотів надавати повну та чесну інформацію як своїм громадянам, так і міжнародній спільноті. Тому журналісти не могли собі дозволити будь яку критику в її сторону, а, значить, ухилялися від висвітлення істинних причин виходу з ладу 4-го енергоблоку, таких як неправильне проектування самої споруди, помилки ще при будівництві, тиск на персонал з вимогами підвищити виробництво до критичної відмітки. Цього року, як було вже зазначено, ми можемо помітити сплеск кількості публікацій, що повязано з повною зупинкою роботи електростанції. У своєму матеріалі автор торкається не тільки екологічної точки зору, хоча є й така, а і економічної: «Залишаюч

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Особливості висвітлення наслідків катастрофи у ЗМІ

1.1 Понятійний апарат журналіста

1.2 Аспекти висвітлення причин аварії

1.3 Аспекти висвітлення наслідків Чорнобильської катастрофи

1.4 Основні джерела інформації

Розділ 2. Аналіз публікацій

ВСТУП

Чорнобильська катастрофа - одна з найбільших екологічних катастроф сучасності як по кількості померлих та постраждалих, так і по економічним збиткам. Окрім величезної шкоди, яку подія завдала Україні (на той момент УРСР), катастрофа мала величезний вплив на населення сусідньої держави Білорусії. До того ж радіоактивна хмара пройшла над Європейською частиною СРСР, Східною Європою, Скандинавією, Великобританією, східною частиною США [1].

Спершу комуністичне керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація мешканців із заражених районів. У радянські засоби масової інформації ж інформація про подію потрапила тільки 28 квітня.

Не зважаючи на те, що минула майже чверть сторіччя ЗМІ не дають повної картини того, що відбулося і зараз. Отож доти, доки засоби масової інформації будуть мовчати про наслідки чорнобильської катастрофи чи згадуватимуть про неї лише раз на рік, проблема лишатиметься актуальною для суспільства, в якому тільки ліквідаторами аварії було близько 600 000 осіб.

Для України найважливішими елементами стратегії, повязаної з проблемами навколишнього середовища, є: a) усунення наслідків чорнобильської катастрофи;

b) відшкодування завданої навколишньому середовищу шкоди та припинення зловживань природними ресурсами;

c) розвиток екотехнологій;

Усі ці проблеми неможливо розвязати без тісного міжнародного співробітництва [2, 18].

Мета роботи - простежити як висвітлюються в друкованих засобах масової інформації наслідки катастрофи, підкреслити негативні і позитивні риси роботи їх із матеріалами, що стосуються чорнобильської катастрофи, простежити історію питання від часу трагедії до сучасності на прикладі матеріалів періодичної преси.

Завдання роботи: - Систематизувати різні погляди на причини катастрофи;

- Визначити основні аспекти, які висвітлюються журналістами при описанні наслідків аварії на ЧАЕС;

- Дати короткий опис основних термінів, якими користуються при написанні матеріалів на дану тему;

- Визначити основні джерела інформації для написання матеріалу на тему аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків;

- Провести детальний аналіз матеріалів, які висвітлюють наслідки катастрофи.

Новизна роботи полягає в тому, що раніше науковці намагалися визначити причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС лише з якоїсь певної точки зору. У роботі ж класифікація причин і наслідків подається на основі узагальнення цих визначень.

Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що класифікація причин та наслідків, визначення термінів може використовуватися журналістом для полегшення написання матеріалу на тему аварії на ЧАЕС.