Структура шварцшільдовської чорної діри, її розмір та температура, процес виникнення. Сутність випромінювання ними квантів. Еволюція зірок: природа білих карликів як "мертвих" зірок; крабоподібна туманність як приклад залишку вибуху наднової.
У наш час важко знайти людину, яка не чула б про чорні діри. Втім, для фахівців чорні діри вже перестали бути фантастикою - астрономічні спостереження давно довели існування як «малих» чорних дір (з масою порядку сонячної), які утворилися в результаті гравітаційного стиснення зірок, так і надмасивних (до 109 мас Сонця), які породив колапс цілих зоряних скупчень в центрах багатьох галактик, включаючи нашу. В даний час мікроскопічні чорні діри шукають в потоках космічних променів надвисоких енергій (міжнародна лабораторія Pierre Auger, Аргентина) і навіть припускають «налагодити їх виробництво» на Великому адронному коллайдері (LHC).Вдалині від чорної діри простір-час майже плоске, і там світлові промені поширюються прямолінійно. Ця сфера навколо чорної діри іноді називається «Фотон сферою» або - фотонів окружністю »; вона утворена світлом, оббігали навколо чорної діри по всіляких кругових орбітах. Кожна зірка у Всесвіті посилає хоч трохи світла саме на таку відстань від чорної діри, що цей світ захоплюється на фотонних сферу. Однак коли промінь світла хоч трохи відхилиться від свого ідеального кругового шляху на фотонів сфері, то він дуже швидко піде по спіралі або всередину чорної діри, або назад в космічний простір. Якби чорна діра виникала при колапсі обертається зірки, то у неї були б якесь «привілейоване» напрям, а саме діра мала б віссю обертання.Зоряні рештки можуть бути трьох різновидів: це білі карлики, нейтронні зірки і чорні діри. У міру стиснення вмираючої зірки електрони піддаються тиску до такої міри, що врешті-решт виявляються заповненими всі вакансії можливого розташування і швидкостей електронів. Ці зірки настільки звичайні, що до недавніх пір всі вважали їх кінцевим станом усіх вмираючих зірок. Якщо ж маса вмираючої зірки істотно більше 1,25 сонячної, то навіть потужних сил між виродженими електронами недостатньо для того, щоб протистояти нищівного тиску горішніх шарів зірки. Так як білі карлики вельми звичайні і так як не було відомо інших типів «мертвих» зірок, то астрономи вважали, що всі вмираючі зірки примудряються так чи інакше скинути достатню кількість речовини, щоб їх маси опинилися в межах маси Чандрасекара і дали нейтрони.В останні роки наші уявлення про чорні діри помітно змінилися. Тепер астрономи впевнені, що Всесвіт рясніє чорними дірами. Однак механізм колапсу разюче нагадує схему формування чорної діри. На місці зірки утворюється неймовірно щільний обєкт - чорна діра. Чорна діра - їх жива модель, що замінює космологам складні математичні формули, якими вони описують Великий Вибух.
План
Зміст
Вступ
1. Структура чорної діри
2. Випромінювання чорної діри
3. Еволюція зірок
Висновок
Список використовуваної літератури
Вывод
В останні роки наші уявлення про чорні діри помітно змінилися. Ще недавно ці обєкти вважалися екзотичними. Тепер астрономи впевнені, що Всесвіт рясніє чорними дірами. За розрахунками вчених, їх не менше 400 мільйонів. Парадоксально, але факт: майже половина всього світла у Всесвіті породжена самими похмурими космічними обєктами - чорними дірами. Вони перетворюють речовину в енергію світла ефективніше, ніж будь-яка зірка.
Однак механізм колапсу разюче нагадує схему формування чорної діри. Коли зірка «вигорає», її руїни під дією власної ваги стискаються. На місці зірки утворюється неймовірно щільний обєкт - чорна діра. Навіть світло неповинно вирватися з її надр. У той же час лише на її прикладі можна вивчати процеси, які передували Великого Вибуху і привели до народження нового Всесвіту. Чорна діра - їх жива модель, що замінює космологам складні математичні формули, якими вони описують Великий Вибух.
Складнішим стає і уявлення про чорних дірах. Астрономи навчилися розрізняти в цих згустках мороку кілька різновидів: * Мініатюрні чорні діри діаметром кілька кілометрів; вони утворюються при колапсі зірки, і їх маса незначно перевищує масу Сонця;
* Чорні діри середніх розмірів; вони утворюються при злитті мініатюрних чорних дірок, і їх маса в10 - 100 тисяч разів перевищує масу Сонця;
* Надмасивні чорні діри, вони в мільйони, а то і в мільярди разів важчі за Сонце; подібні прірви розверзаються в центрі галактик.
Будь-яка чорна діра здається настільки дивним обєктом, що навіть уяви бракує нам, коли ми намагаємося подумки зазирнути в її надра, адже вона ні на що не схожа - ні на зірки, ні на комети.
Список литературы
1. Вайнсберг С. Перші три хвилини. М.: Энергоиздат. 1981
2. Кауфман У. Космічні рубежі теорії відносності. М.: Мір.1981
3. Новіков І.Д. Чорні дірки у Всесвіті. М.: Знание. 1977
4. Новіков І.Д. Енергетика чорних дір. М.: Знание. 1986
5. Знання - сила / / Волков А. Прямуючи в чорну діру. Б.м. - 2005. - № 4 С.19 - 25
6. Наука і життя / К. Чорні діри Б.М.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
