Ставлення до статків, багатства і фінансової стабільності в різних країнах. Протестантські традиції дотримання контрактів, що сприяли підвищенню рівня довіри та готовності до співпраці. Зміни в економічному плані у так званих "православних" країнах.
При низкой оригинальности работы "Чому "православні" держави є більш бідними ніж "католицькі" та "протестантські"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Український та світовий досвід економічного розвитку свідчать, що вихід з кризи залежить не тільки від матеріальних, технічних, фінансових ресурсів і тактики проведених реформ, а й від системи неекономічних чинників, що панує в суспільстві, усвідомлення вибраних цілей та шляхів його досягнення, відповідності цілей тій ментальності та системі цінностей, які є домінуючими. У реформуванні економічної системи досить рідко враховується такий елемент, як система неекономічних чинників, що є провідними в суспільстві цієї держави. А саме: економічна поведінка господарюючих субєктів і зумовлює економічні цінності, що складають основу економічного добробуту. Економічна поведінка ж, у свою чергу,цілком засновується на менталітеті, основу якого складають, так звані «неекономічні» чинники, що стосуються неформальних норм, правил, традицій. Католицькі країни - це країни, що мають дещо нижчі показники соціально-економічного розвитку: Іспанія, Італія, Португалія.Однозначну відповідь на поставлене питання дати важко, але є безліч фактів, що свідчать про тривалий вплив протестантів. Скажімо, Маркус Нолан стверджує, що протестантські традиції дотримання контрактів сприяли підвищенню рівня довіри та готовності до співпраці з незнайомими людьми і тим самим допомогли розповсюдженню більш широкої інформації в протестантських землях Північної Європи. Що й спричинило економічне зростання та становлення промислового капіталізму[3]. Роберт Барро розділив наявність віри в Бога, віру в загробне життя, віру в рай і пекло. Наприклад віра в рай, робить набагато менший вплив на зростання економіки, ніж віра в пекло.За Вебером, православні країни в Європі обєктивно будуть економічно найбільш відсталі, а отже, бідні, саме через свій релігійний вибір. І що змінилося за останні сто років в економічному плані у так званих «православних» країнах? Вебера, є сильні патріархальні традиції, різні види інфофобії, наявна схильність до традиціоналізму (перш за все, визначається релігією), а відтак менший рівень інновацій, нових ідей, більша стійкість до змін. Проте Вебер вперто не хотів зауважувати, що практично у всіх так званих «православних країнах» православні віруючі століттями перебували в умовах іновірної державної влади - ісламської чи католицької (чотири Східні патріархати, всі Балканські країни, Україна, Білорусія). Відтак ідеологічний тиск (спонукання до зміни віри) не міг не вилитися в економічний (збільшення податків для православних, додаткові соціальні обовязки тощо).Православя як найбільш консервативна і ортодоксальна гілка християнства, не пішла по дорозі модернізації, як це зробив протестантизм. Якщо протестантизм засуджував бажання бути бідним, вважаючи його подібним бажанню бути хворим, то в православній традиції матеріальна бідність традиційно протиставлялась духовному багатству.
Вывод
Православя як найбільш консервативна і ортодоксальна гілка християнства, не пішла по дорозі модернізації, як це зробив протестантизм. Якщо протестантизм засуджував бажання бути бідним, вважаючи його подібним бажанню бути хворим, то в православній традиції матеріальна бідність традиційно протиставлялась духовному багатству.
Професійні обовязки для протестанта - це борг беред богом і суспільством, для католика -спокута перворідного гріха. Для православного праця, в першу чергу, повинна бути духовною, а матеріальна праця, якщо вона повязана з жагою вигоди або гординею, визнається метушнею. Російське православя также багато в чому було звязано зі своєю роллю офіційної релігії в жорстких умовах монархічного ладу. Так накопичення духовного символічного капіталу стало для простих мирян переважаючим, а думи про матеріальні блага в умовах кріпосного ладу і примату держави над приватною підприємницькою діяльністю часто були безрадісними.
Список литературы
Вплив релігії на економіку. Електронний ресурс / Режим доступу: http://ukrbukva.net/page,8,63671-Vliyanie-religii-na-ekonomiku.html
Іващенко М. В. Вплив релігії як суспільної інституції на економічну поведінку / М. В. Іващенко // Економіка: проблеми теорії та практики.: зб. Наук. Статей. - Випуск 239: В 5 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 629 - 640.
Чому "православні" держави є біднішимивід "протестантських" країн. Електронний ресурс / Режим доступу: http://ipress.ua/mainmedia/chomu_pravoslavni_derzhavy_bidnishymy_protestantskyh_krain_94554.html
ЯКУНИНГЛЕБ. Подлинный лик Московскойпатриархии / ЯКУНИНГЛЕБ. - М., 1995.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
