Чайка (vanellus vanellus l.) на заході України: біологія, динаміка чисельності, біотопічний розподіл - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ.Робота виконана на кафедрі зоології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Царик Йосиф Володимирович Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри зоології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Серебряков Валентин Валентинович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри зоології Черничко Йосиф Іванович Мелітопольський державний педагогічний університет, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Захист відбудеться "_21_"квітня_2005 р. о _10____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д2 6.153.01 при Інституті зоології ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту зоології ім.Чайка (Vanellus vanellus L.) - єдиний вид монотипового роду Vanellus Brisson, 1760 в орнітофауні світу і до останнього часу залишалася найчисельнішим представником ряду Сивкоподібні в Україні. Вивчення окремих аспектів гніздової біології цього виду, його етології та трофіки, дає багатий матеріал для виявлення складної системи внутрішньо - та міжвидових звязків, для розвязання деяких теоретичних проблем щодо колоніальності тварин, наслідіків екологічної ізоляції та ролі в екосистемах. На заході України тривалий час залишалися не вивченими особливості біології виду, біотопічні закономірності поширення, сезонна і географічна мінливість нідологічних та оологічних показників, терміни і напрямки міграцій, бюджет часу і добова активність чайок, вплив різноманітних чинників на успішність розмноження та життєздатність популяцій. Метою роботи було вивчення сучасного поширення, екології, біології, біоценотичних звязків, бюджету часу та енергії чайки; зясування впливу людини на успішність її розмноження і розробка шляхів оптимізації взаємовідносин чайки і людини. зясувати вплив людської діяльності на вид в сучасних умовах і запропонувати заходи охорони виду в межах західних областей України.Наводиться інформація про стан дослідженості чайки у Західній Палеарктиці, зокрема: поширення, чисельність, біологію та успішність гніздування, стандартну і не характерну форми поведінки, бюджет часу, міграції та місця зимівель на основі аналізу літературних даних. Опрацювання та аналіз значної кількості публікацій стосовно чайки свідчать, що на заході України цей вид вивчений недостатньо.У Західній Палеарктиці трапляються 6 видів з роду Vanellus, серед яких 5 гніздові і один випадково залітний; відсутні у Північній Америці. Спочатку птахів було згруповано у велику кількість родів - 19 (Peters, 1934), з яких 14 монотипові. Сімонз (Cremp, Simmons, 1983), з метою впорядкування орнітофауни Західної Палеарктики, виділяють 6 родів: Hoplopterus - 17 видів (Африка, Євразія, Австралія), Anomalophrys - один вид (Африка), Chettusia - 2 види (Євразія), Belonopterus - 2 види (Південна Америка), Hoploxypterus - один вид (Південна Америка), Vanellus - один вид (Євразія). Морфологічні характеристики чайок, що населяють західну Україну, ми встановлювали під час роботи з фондами ННПМ НАН України (м. Уніфікувавши дані та здійснивши їх кластерний аналіз за чотирма морфометричними показниками (довжина крила, дзьоба, цівки та хвоста), ми спробували встановити "цілісність" популяцій і їх територіальний розподіл в межах досліджуваного регіону (рис.1).Аналіз даних щодо чисельності особин виду в різних частинах ареалу свідчить про нерівномірність розселення чайки в Європі. Гніздова популяція в Україні, оцінюється майже у 140000 гніздових пар і за чисельністю займає 9 місце в Європі. Виявлено, що максимальна чисельність виду гніздиться у Поліській провінції, приблизно 22,5 тис. гніздових пар, з яких 19,7 тис. гніздяться на території Волинського Полісся і 2,7 тис. на Малому Поліссі. На території ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ лісостепової провінції гніздиться біля 7,5 тис. пар, з максимальною чисельністю на території Волинської височинної та Середньо-Подільської височинної областей, які характеризуються розчленуванням поверхні широкими долинами рік з переважанням на їх території сільськогосподарського та гірничодобувного типу природокористування. У першу чергу, рельєф малопридатний для заселення чайкою оскільки цей вид обирає для свого гніздування рівнинні ділянки, а висока інтенсивність ведення сільського господарства призводить до низької успішності гніздування.Висотний розподіл чайок над спостережними пунктами вказує на невеликі висоти в час весняної міграції на Волині, що узгоджується зі спостереженнями проведеними в околицях Києва (Фесенко, 1992) - (59% птахів пролітало на висотах 100-150 м, решта нижче). Добовий пік такої міграції, відносно весняної, зміщений (переважно зграї спостерігаються в період з 11год.30 хв. до 14 год.30 хв.) Чисельно, зграї під час цієї міграції подібні i навіть ще малочисельніші, ніж весною.

Основний зміст роботи