Частково гідрогенізовані піразоло- та 1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідини: синтез, хімічні властивості, таутомерія - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукУ дисертаційній роботі досліджено спрямованість взаємодії а-аміноазолів з a,b-ненасиченими кетонами, арилметиліден-та алкілметиліденпохідними кислоти Мельдрума і димедону в залежності від умов проведення процесу циклоконденсації. Розширено набір відомостей про властивості дигідропохідних піразоло-і 1,2,4-триазоло[1,5-а]піримідинів, що дозволило виявити нові шляхи їх хімічної модификації та проаналізувати вплив різних чинників на положення імін-єнамінної таутомерної рівноваги. Виявлено умови, за яких 3-аміно-5-метилтіо-, 3,5-діаміно-і 3,4,5-триаміно-1,2,4-триазол в реакціях з ароматичними альдегідами та/або циклоалканонами утворює частково гідрогенізовані [1,2,4]триазоло[5,1-b]-або [1,5-а]хіназолінові системи. Частично гидрированные пиразоло-и 1,2,4-триазоло[1,5-а]пиримидины: синтез, химические свойства, таутомерия. Диссертация посвящена исследованию реакций циклоконденсации а-аминоазолов с рядом карбонильных 1,3-биэлектрофилов как метода направленного синтеза частично гидрированных азолоазиновых систем, изучению их свойств, в том числе оценке различных факторов, определяющих положение имин-енаминного таутомерного равновесия, поиску путей модификации полученных соединений.За участю цих реагентів було одержано дигідро-та тетрагідропохідні імідазо[1,2-а]-, піразоло[1,5-а]-, 1,2,3-і 1,2,4-триазоло-, тетразоло[1,5-а]піримідинів та піримідо[1,2-а]бензімідазолів. Проте у звязку з підвищеним інтересом до методів синтезу, що ґрунтуються на багатокомпонентних конденсаціях, тандемних реакціях або каскадних перетвореннях з використанням синтетичних попередників 1,3-біелектрофільних сполук і забезпечують однореакторне “складення” цільових продуктів при мінімальній кількості стадій синтезу, витрат і відходів, проблема селективності процесів утворення вищевказаних гетероциклічних систем не втратила актуальності. Данилевського АМН України у межах бюджетних тем: “Пошук сполук з антидіабетичними властивостями серед арил-і гетерилпохідних янтарної кислоти та розробка на їх основі нових лікарських засобів” (№ держреєстрації 0100U001600); „Визначення потенційних фармакологічних засобів для корекції метаболічного синдрому серед оригінальних похідних азотовмісних гетероциклів” (№ держреєстрації 0104U002205) та НДР, що фінансується ФФД України (проект 0307/00154) “Нові ансамблі гідрогенізованих піразоло-, 1,2,4-триазоло-та тіазолоазинів” (№ держреєстрації 0102U004547). У звязку з цим були поставлені наступні завдання: - синтез нових похідних дигідро-і тетрагідроазолопіримідинів з вузловим атомом азоту циклоконденсацією дериватів a,b-ненасичених кислот та кетонів або їх синтетичних еквівалентів з 3-аміно-5-метилпіразолом, 3-аміно-4-карбетоксипіразолом, 3-амінопіразоло-4-карбонітрилом, 3-аміно-5-метилтіо-, 3,5-діаміно-і 3,4,5-триаміно-1,2,4-триазолом; У роботі вперше: - досліджено реакції циклоконденсації 3-аміно-4-карбетоксипіразолу, 3-амінопіразоло-4-карбонітрилу і 3-аміно-5-метилтіо-, 3,5-діаміно-і 3,4,5-триаміно-1,2,4-триазолу з похідними a,b-ненасичених кислот та кетонів (ефірами коричних кислот, арилметиліденпохідними кислоти Мельдрума і димедону, 1,3-діарилпропен-1-онами), а також їх синтетичними попередниками або еквівалентами і розроблено на їх основі способи синтезу дигідро-, тетрагідропіразоло-і 1,2,4-триазолоазинових систем, які характеризуються високою регіоселективністю;Відсутність у ІЧ спектрах (KBR) смуг поглинання NH-групи 3400-2850 см-1 та валентних коливань С=С звязку дигідропіримідинового кільця 1642-1664 см-1 дає підставу стверджувати про існування всіх сполук у твердій фазі в імінній 6,7-дигідроформі Б. У порівнянні з аналогічними похідними тетразоло-, 1,2,4-, 1,2,3-триазоло[1,5-а]піримідинів і піримідо[1,2-а]бензімідазолів, що за літературними відомостями знаходяться переважно в єнамінній дигідроформі А, існування сполук 3 у дигідроформі Б пояснюється зменшеним електроноакцепторним впливом азольного ядра на р-систему дигідроциклу. Виходячи з припущення, що підвищення електроноакцепторних властивостей азольного фрагмента сприяє стабілізації єнамінної таутомерної форми у дигідроазолопіримідинах, ми провели синтез 3-ціано-і 3-карбетокси-5,7-діарилдигідропіразоло[1,5-а]піримідинів і вивчили таутомерний склад їх розчинів. Наявність у ІЧ спектрах (KBR) сполук 7г,е-и смуг поглинання HNH 3320-3248 та НС=С 1668-1676 см-1 свідчить про їх існування у твердій фазі в єнамінній дигідроформі А. Для імінних таутомерів Б (сполуки 7а-в,д,к) та гетероароматичних похідних 9а,в,ж спостерігається набір смуг поглинання, притаманний конденсованим азолоазиновим системам, які містять декілька-С=N-звязків; для карбетоксипохідних 8а,б,д,ж характеристичними є коливання HNH 3421-3425 та НСО 1678-1698см-1.

2. Основний зміст роботи