Часова дистантність художнього твору як проблема перекладу (на матеріалі перекладів "кентерберійських оповідей" Дж. Чосера сучасною англійською, німецькою, українською та російською мовами) - Автореферат
Визначення кола ознак хронологічно віддаленого першотвору, що потребують застосування додаткових перекладацьких прийомів. Опис головних способів передачі специфічних ознак твору. Встановлення особливостей вирішення лексичних та граматичних проблем.
Аннотация к работе
Часова дистантність художнього твору як проблема перекладу (на матеріалі перекладів «кентерберійських оповідей» Дж.На підставі аналізу оригінального твору та його перекладів сучасною англійською, німецькою, українською та російською мовами в дисертації проведено системне дослідження специфіки перекладу хронологічно віддалених творів художньої літератури з урахуванням його відмінностей від перекладу текстів, здійснених сучасною мовою. У дослідженні визначено коло специфічних ознак першотвору, повязаних з його часовою віддаленістю, що потребують застосування додаткових перекладацьких прийомів для адекватного відтворення в перекладі, описано можливі способи їх передачі та своєрідність передачі таких ознак при перекладі українською мовою. В диссертации выявлен круг специфических характеристик оригинала, связанных с его временной отдаленностью, которые требуют применения дополнительных переводческих приемов для адекватного воспроизведения в переводе, описаны возможные способы их передачи и своеобразие передачи таких характеристик при переводе на украинский язык. In this connection, a critical generalization of different approaches to the transfer of historical colour in translations of chronologically remote fiction texts becomes a topical problem, as does an investigation of the originals historical, social and cultural background influence on its translation. To get a comprehensive view of the problem of chronologically remote literary work translation, a ange of the originals characteristics connected with its chronological remoteness has been defined; methods of such characteristics transfer in translation have been described; peculiarities of the solution of pertinent lexical, grammatical and stylistic problems in translation of chronologically remote fiction texts have been determined; limits to pragmatic adaptation of an old belles-lettres text have been revealed.Актуальність цього дослідження визначається: 1) потребою в критичному узагальненні розрізнених і суперечливих підходів до передачі історичного колориту при перекладі хронологічно віддалених творів; 2) недостатнім вивченням впливу історико-соціального та культурного контекстів хронологічно віддаленого першотвору на його переклад; 3) потребою системного вивчення способів вирішення мовних проблем перекладу хронологічно віддалених творів. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) визначення кола ознак хронологічно віддаленого першотвору, що потребують застосування додаткових перекладацьких прийомів для адекватного відтворення в перекладі; 2) опис способів передачі специфічних ознак твору, повязаних з його хронологічною віддаленістю, при перекладі; 3) встановлення особливостей вирішення лексичних, граматичних та стилістичних проблем перекладу хронологічно віддалених творів; 4) окреслення меж прагматичної адаптації перекладу художнього твору, віддаленого значною часовою дистанцією. Матеріалом для дисертаційного аналізу слугував оригінальний текст “Кентерберійських оповідей” Джеффрі Чосера середньоанглійською мовою (190 сторінок) і чотири варіанти його перекладу сучасною англійською мовою (переклади Н. В основі дослідження лежить перекладознавчий аналіз, що використовувався у вигляді двох процедур: 1) зіставлення оригінального тексту середньоанглійською мовою з текстами перекладів українською, сучасною англійською, німецькою та російською мовами, що дозволило отримати дані про ступінь близькості змісту та структури оригіналу й перекладів, способи досягнення еквівалентності та стандартні способи перекладу, використані при перекладі хронологічно віддаленого художнього твору; 2) зіставлення перекладів того самого оригіналу, виконаних різними перекладачами, що дозволило визначити загальні закономірності, що не залежать від рівня кваліфікації та індивідуальних особливостей кожного окремого перекладача. У дослідженні виявлено способи передачі специфічних ознак твору, повязаних з його хронологічною дистантністю, у перекладі; визначено своєрідність передачі таких ознак при перекладі українською мовою; переглянуто існуючі способи прагматичної адаптації перекладу старих творів, представлено власні пропозиції щодо виконання прагматично адекватного перекладу хронологічно віддаленого художнього твору.У перекладі такі ознаки можуть зовсім не передаватися, але можуть і відтворюватися, причому існує принаймні три способи їх відтворення: а) через використання часткової архаїзації перекладу, виконаного сучасною мовою; б) переклад мовою на тому етапі розвитку, що відповідає часу створення оригіналу; в) переклад штучно створеною мовою, яка комбінує в собі ознаки реально існуючих або мертвих мов та діалектів.