Експерименти німецького письменника Т. Манна з жанровою формою, створення власного варіанту неміметичного роману. Своєрідність художньої манери письменника та особливості поетики роману. Засоби та прийоми, що роблять характер роману Манна новаторським.
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Чорноморський державний університет імені П. Кафедра української філології,теорії на історії літератури Реферат з дисципліни: "Основи наукових досліджень"Актуальність даної теми полягає у творчому новаторстві письменників, що є одним з найважливіших чинників розвитку літератури у всі часи. Роман Томаса Манна "Чарівна гора" є наочним прикладом особливості поетики, що одночасно руйнує і зберігає традиційну форму роману. Окрім самого роману "Чарівна гора" ми послуговувались працею Еріха Ауербаха "Мімесис. Мета роботи: проаналізувавши твір "Чарівна гора", дослідити своєрідність художньої манери письменника та особливості поетики роману. Для реалізації мети виокремлюємо такі завдання: ? порівняти роман Т.Манн вважав, що роман "неповинен поступатися епосу в монументальності" [5: 285]) майже позбавлена подієвості: автор осмислює не події, а сутність своєї доби, яку він вважає перехідною, і проблеми історичного й духовного розвитку цієї доби є предметом полеміки у творі. Прагнення письменника проаналізувати стан перехідності зумовило побудову сюжету, коли "провідну сюжетоутворюючу роль стало відігравати не оповідне, а філософсько-аналітичне начало" [7: 55]. В основу сюжету "Чарівної гори" покладено давньогерманську легенду про міннезінгера Тангейзера, який, зачарований душею і тілом, перебував на горі Венери сім років. Молодий герой Ганс Касторп "на горі", своєрідній педагогічній провінції, відчуваючи на собі "спокуси" декадансу і вбираючи зовнішні враження, проходить шлях виховання. З цього приводу автор зауважує, що "Чарівна гора" "є романом про час у двоїстому сенсі слова; з одного боку, тому що я намагався змалювати зовнішню картину певної доби... і це робить її романом історичним, а з другого боку, тому, що в ній ідеться про час як такий, у чистому стані" [9: 169].Манн створює фікціональну дійсність, що сприяє реалізації принципу гри. Принцип гри є передусім одним із засобів конструювання "гори" як експериментальної педагогічної провінції: "...він (Ганс Касторп - Н.Є.) був готовий піддатися чужому впливу, бо йому було цікаво ставити над собою досліди" [12: 217]; "А тепер я хочу тобі подякувати... за те, що ти... допоміг мені у моїх вправах і експериментах..." [12: 459], - каже герой Сеттембріні, одному із своїх "учителів" (доречно зауважити, що така позиція героя - людини, яка свідомо піддає себе дослідам - дозволяє літературознавцям установлювати його генеалогічний звязок не лише з Вільгельмом Мейстером і більш давньою традицією - Парціфалем, героями авантюрно-шахрайського роману, але й із Фаустом). Коли ж принцип гри знаходить своє вираження лише в оповіді, що ведеться від імені оповідача, й нерідко в умовному способі, то зявляється можливість визначити особливості цієї постаті у Т. Манна не розчиняється у своїх персонажах, як, наприклад, у творах Ф. Якщо у класичному міметичному романі ХІХ століття "авторська оповідь монтувалася з драматично побудованими епізодами, де люди виступали... незалежно від автора зі своїм словом і вчинками" [14: 318], то у "Чарівній горі" такі драматичні епізоди є кульмінаційними, вони знаменують якісні зміни у процесі виховання героя, який переходить від споглядання до дії (освідчення Ганса у коханні Клавдії Шоша в кінці першої книги роману, рішення героя залишити "гору" і взяти на себе соціальні обовязки в кінці його другої книги).Вони зумовлені впровадженням митцем у художню практику принципів, які він вважав провідними для сучасного роману, - інтроспекції, "критики" (аналізу) і гри, що виявили себе, по-перше, у відмові митця від міметичного зображення соціально-історичного життя суспільства - відсутності епічної повноти зображення, граничному звуженні соціального радіусу класичного міметичного роману; по-друге, у сюжетобудові, яка забезпечила наявність двох планів - міметичного і неміметичного (реалістичного і символічного) - і відповідну їм двоїстість зображення; по-третє, у "сублімації" всієї багатогранності світу у свідомість, рефлексії, монологи й діалоги. Тому "Чарівна гора" має всі ознаки неміметичного роману: інтенсивний час і простір (хоч і не настільки інтенсифікований, як у відомих романах письменників-модерністів), інтроспективність, мінімум фабули, сюжету, дії, сюжет роману підпорядковано асоціативному руху авторської думки, широка наявність неоповідних елементів, символічність, абстрагування, літературні ремінісценції та асоціації.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. "Чарівна гора" і міметичний роман
Розділ ІІ. "Чарівна гора" як неміметичний роман
2.1 Побудова та контекст
2.2 Принцип гри
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
