Дослідження економічного підґрунтя бюджетного федералізму, визначення його переваг та недоліків. Проблема ефективного впровадження та управління вертикальними і горизонтальними міжбюджетними відносинами між різними рівнями бюджетної системи держави.
Бюджетний федералізм та фіскальне вирівнювання Сучасна світова фінансова наука вже не один рік намагається дослідити економічне підґрунтя бюджетного федералізму, визначити його переваги та недоліки. До головних причин такого інтересу, на наш погляд, можна віднести той факт, що характерною властивістю сучасного державного устрою більшості країн світу, незалежно від його форми, є наявність кількох рівнів державного управління: центрального уряду, відповідального за досягнення певних цілей і виконання завдань на рівні всієї держави в цілому, та інших ланок державної влади - на рівні регіону, штату, провінції, інших муніципальних утворень. Усі вони мають певні дохідні повноваження в межах делегованих їм законодавством витратних зобовязань. Отже, між різними рівнями бюджетної системи держави, які мають право справляти податки і витрачати бюджетні кошти, неодмінно постає проблема ефективного впровадження та управління вертикальними і горизонтальними міжбюджетними відносинами. Адже у зв язку з диференціацією фінансово-економічних потенціалів різних регіонів об єктивним стає переміщення фінансових ресурсів з однієї території (регіону) до іншої. Загалом бюджетна система обєктивно передбачає розподіл функцій коштів бюджету між різними рівнями влади за умови збереження певної фінансової самостійності. Проте більшість базових досліджень у цій сфері ґрунтується саме на працях Р. Масгрейва, Дж. Бюкенена та Ч. Тібу, які довели переваги різноманітних аспектів цієї моделі формування міжбюджетних відносин. Один з відомих дослідників у галузі федералізму A. Токвіль стверджував, що федеративна система виникла як результат бажання обєднати в одній державі різні переваги для різних націй, що проживають на різних територіях. З погляду фіскальних взаємовідносин гіпотезу Токвіля можна зрозуміти як припущення про те, що наявність кількох рівнів державного управління створює можливість централізації процесу прийняття рішень у тих галузях економіки, де необхідне проведення загальнонаціональної політики, а також можливість прийняття рішень на місцевому рівні там, де це виявляється найбільш ефективним1. Так, Дж. Бюкенен запропонував модель, що дістала назву економічної теорії клубів або спільнот (an economic theory of clubs). Отже, модель Б юкенена дає можливість зробити висновок, що досягнення ефективності від надання суспільних благ залежить не лише від цін та їх корисності, а й від кількості їх споживачів. На відміну від моделі Бюкенена друга модель, що лежить в основі досліджень економіки фіскального федералізму, - модель Тібу - доводить вигоди від децентралізованого надання суспільних благ органами влади. Так, запропонована модель доводить, що на рівні національного (центрального) уряду мають бути сконцентровані повноваження у сфері макроекономічного регулювання і ті, які повязані з перерозподілом доходів між індивідуумами у формі підтримки малозабезпечених верств населення. Розглянемо детальніше деякі аспекти бюджетного (фіскального) федералізму як децентралізованої моделі формування міжбюджетних відносин.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
