Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УЖГОРОДСЬКИЙ ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Кафедра фінансів КУРСОВА РОБОТА З дисципліни:»Бюджетна система» на тему: Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації Студентки IV курсу II групи Сидун Т.І. Науковий керівник к.е.н., доц. Лечига Р.Й. Ужгород 2013 Зміст Вступ 1. Поняття бюджетного дефіциту 1.1 Макроекономічна сутність бюджетного дефіциту 1.2 Види бюджетного дефіциту 1.3 Особливості впливу дефіциту бюджету і державного боргу на національну економіку 2. Бюджетний дефіцит в Україні 2.1 Стан бюджетного дефіциту в Україні за останні три роки 2.2 Фінансування дефіциту бюджету за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень 3. Методи ліквідації бюджетного дефіциту 3.1 Макроекономічні методи ліквідації дефіциту бюджету 3.2 Оптимізація бюджету в Україні Висновки Список використаних джерел Вступ бюджет дефіцит борг запозичення Бюджетний дефіцит - це перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явищ в економіці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці. Причинами виникнення дефіциту є: - спад виробництва, зниження ефективності функціонування окремих галузей; - несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення; - великі воєнні витрати; інші обєктивні та субєктивні фактори, що впливають на економічну й соціальну політику держави. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. Однак нині в більшості країн світу дефіцит бюджету становить від 2% до 15% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величині 4,5%. Таким чином, важливість проблеми, що винесена в заголовок курсової роботи, для повноцінного і неперервного розвитку економіки будь-якої країни зумовлюють актуальність дослідження саме цієї теми в сучасних умовах. Поняття бюджетного дефіциту 1.1 Макроекономічна сутність бюджетного дефіциту Бюджетний дефіцит- перевищення видатків над постійними доходами (податки та податкові доходи бюджету).За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей). Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше,ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто - скоротити видатки або збільшити податки. Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок за максимальної надійності - за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика - це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому. В широкому понятті під податками розуміють всі фіскальні вилучення, встановлені державою, в тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів (наприклад, внески до державного пенсійного фонду). Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулюючою бюджетно-податковою політикою. Державний борг України за три попередні роки Таблиця 1 Державний борг України №п/п РІК 2010 2011 2012 1 Державний борг: 38,92 44,51 48,99 2 В т.ч.внутрішній внутрішній 16,99 19,11 23,94 3 в т. ч. зовнішній борг 21,94 25,39 25,05 4 Гарантований державою борг: 12,31 14,59 12,68 5 в т. ч. внутрішній борг 1,75 1,67 1,50 6 в т. ч. зовнішній борг 10.56 12,91 11,48 7 Відхилення 26,61 29,92 36,31 Аналізуючи дані показники зовнішнього боргу сектору загального державного управління потрібно зазначити, що за період 2010-2012 років обсяг державного та гарантованого державою боргу України має тенденцію до зростання, а саме, з 51,23 млрд. дол. у 2010 році до 61,68 млрд. дол. у 2012 році. Сьогодні український уряд здійснює політику відстрочення погашення платежів за кредити МВФ або здійснює їх погашення новими кредитами, тому політика реструктуризації боргу, перенесення строків оплати не вирішує проблем обслуговування державного боргу, а навпаки посилює їх. Аналізуючи зарубіжний досвід, фахівці виділили наступні напрями удосконалення механізму регулювання державного боргу: - визначення та законодавче закріплення напрямку боргової стратегії, зокрема щодо співвідношення внутрішньої та зовнішньої складової державних запозичень; - створення агентства з управління державним боргом, що підзвітне міністерству фінансів та зорієнтоване на управління ризиками боргової діяльності; - різке припинення запозичення коштів.