Суспільство – категорія філософії, самостійна одиниця історичного розвитку, сукупність соціальних організмів. Природа як матеріальна передумова виникнення і розвитку суспільства. Соціальна система об’єктивних умов існування людства; біосфера та ноосфера.
Реферат З дисципліни «Соціальна філософія» Тема: Буття суспільства ЗМІСТ 1. Специфіка соціального пізнання 3. Соціальна філософія в системі суспільних наук 4. Природа як матеріальна передумова виникнення і розвитку суспільства 5. Тому поняття «суспільство», «суспільне», «соціальне», «соціум» широко розповсюджені, але вони багатозначні й нечіткі. Ще й на сьогодні поняття «суспільство» вживається у різних значеннях у філософській, історичній та економічній літературі: - Суспільство як окреме суспільство, як самостійна одиниця історичного розвитку (суспільство стародавнього Єгипту чи Афін, середньовічної Флоренції, сучасної України, Польщі чи Німеччини). Кожне таке суспільство є єдиною, притаманною лише йому, системою суспільних відносин, розвивається відносно незалежно від інших суспільств, або ж, як часто можна зустріти в літературі, є «соціальним організмом». Насамкінець, як сукупність усіх соціальних організмів, що існували й існують на земній кулі, тобто людство в цілому. Надзвичайна складність, динамізм суспільного життя створюють для дослідників-суспільствознавців чимало труднощів. Яка природа цих зв’язків і виникаючих між людьми відносин?. У філософії Нового часу були розповсюдженими натуралістичні концепції суспільного життя, тобто пояснення суспільних явищ виключно діями природних закономірностей: фізичних, географічних, біологічних тощо, або ж особливостями людини як природної істоти (раса, стать та ін.) Натуралізм зводить вищі форми буття до нижчих, людину - лише на рівень природної істоти, як «соціального атома», а суспільство - до механічного поєднання атомів (тобто індивідів), які замкнені лише на власних інтересах. ХХ ст. продовжується розвиток теорій, заснованих на натуралістичному підході до пояснення суспільних явищ і людини. Або хід історії і долі народів визначаються ритмами Космосу чи сонячної активності (точки зору А. Чижевського, Л. Гумільова), або особливостями природно-кліматичного середовища (Л. Мечніков), або ж еволюцією природної організації людини, її генофонду (соціобіологія). Ідеалістичний підхід до суспільства найчіткіше відображений у філософській системі Г. Гегеля, в якій абсолютний дух відображає себе в «усвідомленні свободи» в людській історії (тобто свобода є для духу матеріалом, в якому він пізнає себе й підіймається на новий, вищий ступінь). Характеристиками соціальної системи є наступні: - існує значне багатоманіття соціальних систем, адже індивід включений у різні соціальні групи: планетарне співтовариство людей; суспільство у межах певної країни; клас, нація, сім’я та інші. Звідси актуально й сьогодні звучать слова античних філософів: «Пізнай себе» і «Людина - міра всіх речей». Адже у минулому ми шукаємо відповідей, важливих для нашого сьогодення, ми заглядаємо у минуле, прагнучи зрозуміти теперішнє становище.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
