Бухгалтерський облік та аудит фінансових результатів - Курсовая работа

Фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та витрати. На жаль, в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними напрямами здійснюється без відповідної узгодженості, що призвело до значних відмінностей у методиці обліку доходів витрат, визначення фінансових результатів діяльності та відображення їх у звітності для використання різними групами користувачів. Тому питання бухгалтерського обліку доходів і витрат, методики визначення фінансових результатів, оподатковуваного прибутку та контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними, досліджуються як науковцями, так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами, менеджерами. Відсутність науково обґрунтованої та уніфікованої методики визначення фінансових результатів на основі даних бухгалтерського обліку для відображення їх у звітності та використання різними групами користувачів гальмує розвиток обліку, послаблює роль звітності, породжує нерозуміння та недовіру до аудиту фінансової звітності. Необхідність розробки науково-обґрунтованих підходів до формування інформації про фінансові результати у бухгалтерському обліку та відображення їх у звітності в умовах її стандартизації, з урахуванням напрацювань вітчизняної школи бухгалтерського обліку та господарського контролю визначили актуальність випускної роботи.Вивчення історії бухгалтерського обліку дозволяє розкрити динаміку перетворення практичної діяльності в систему наукових знань про методи, принципи і способи відображення фактів господарської діяльності, визначення фінансових результатів; ознайомитися з еволюцією формування основних категорій та елементів методу бухгалтерського обліку, виявити звязки та закономірності між ними; простежити зміну загальних концепцій; освоїти техніку наукового передбачення. Розвиток обліку фінансових результатів нерозривно повязаний з історією розвитку усього бухгалтерського обліку, оскільки протягом усього періоду розвитку бухгалтерського обліку визначення результату діяльності було одним з найважливіших обєктів бухгалтерського обліку. У цей період бухгалтерський облік розглядався здебільшого як галузь адміністративного права і тому предметом бухгалтерський обліку вважалося практична реалізація адміністративних функцій будь-якої організації. Для обліку прибутків та збитків передбачався рахунок 99 "Прибутки та збитки", на якому щомісяця відображалися прибутки або збитки від реалізації продукції, матеріальних цінностей та послуг. Загальна сума прибутку могла бути збільшеною або зменшеною за рахунок так званих позавиробничих доходів та втрат, які відображалися безпосередньо на рахунку 99 "Прибутку та збитки", обминаючи рахунок 46 "Реалізація".Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу національного доходу, його перерозподілу і кінцевого використання. Прибуток - це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми. На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності субєктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками: 791 «Результат основної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 794 «Результат надзвичайних подій». На дебет субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують: - собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації); - адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»); - витрати на збут (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»); - належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредита рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»). На кредит субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують: а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»; - доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в д

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку в ринкових умовах

1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів та використання прибутку

1.2 Сутність прибутку, його економічний зміст та значення

1.3 Загальна фінансово-економічна характеристика ДП «Трансгарант-Україна»

2. методика обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства (на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»

2.1 Особливості обліку фінансових результатів в сучасних умовах

2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів

2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки