Осмислення проблеми проявлення авторського психотипу та світоглядної позиції в оповідних структурах. Визначення наративної буфонади й карикатурної емблематичності як особливих риторичних типів оповідної манери Леся Мартовича, новаторство оповідної манери.
Буфонадно-емблематичні «Префігурації» Леся Мартовича Солецький О. М., кандидат філологічних наук, докторант кафедри української літератури ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» мартович авторський карикатурний Анотація. Відтак світоглядно-стильова текстуальна позиція письменника почасти вкладається в координати пост- модерної сприйнятливості: бачення повсякденного селянського життя як театру абсурду, акаліптичного карнавалу («Лумера»), зумисне химерне переплетення різних оповідних наративів - псевдоміфологічного, -класичного, -наукового («Винайдений рукопис про Руський край», «Стрибожий дарунок»), усепро- никна іронічність і пародійність («Іван Рило», «Народна ноша» тощо), буфонадний тон [3, с. Новаторство оповідної манери Леся Мартовича визнавав Іван Франко: «Як ніхто інший, уміє він підмітити в житті нашого народу ту іронію фактів, яка змушує людину цілу свою поведінку виявляти в зовсім іншому світлі, ніж вона є насправді. У спогадах В. Стефаника, В. Равлюка часто надибуємо згадки про дотепний хист Мартовича-гімназиста копіювати й пародіювати міміку та жести різних людей, тембр і ритм мовлення, інтонування. Зі слів В. Стефаника розуміємо, що сміх Леся Мартовича не знав заборон, авторитетів і обмежень, а «в його ставленні до життя, - як формулював М. Зеров, - переважає сувора мужня простота» [9, с. Мужик їм (представникам вищої соціальної «породи» - О. С.) кланяється, але боя перед ними не має.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
