Рентгенографічне дослідження локальної структури багатокомпонентних оксидів, що використовуються у зварюванні. Методичні розробки отримання експериментальних кривих інтенсивності розплавів. Закономірності хімічної будови багатокомпонентних речовин.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук Будова розплавів багатокомпонентних оксидних систем Спеціальність: Фізична хімія Сокольський Володимир Еммануїлович Київ, 2002 рік 1. Робота виконувалася в рамках програми “Сварка” держав - членів РЕВ, затвердженої постановою ГКНТ СРСР (1985-1991 рр.) та згідно держбюджетним темам №№97073 (1997-2000 гг.), 01БФ037-04 (2001-2002 рр.) Мета і задачі дослідження. Експериментальне дослідження та аналіз основних закономірностей формування структури розплавів багатокомпонентних оксидно-фторидних систем, оцінка ролі валентно-структурного стану катіонів для прогнозування властивостей означених систем з подальшім практичним застосуванням. Метод Фур’є - перетворення кривих структурного фактору для розрахунку кривих радіального розподілу атомів. Метод оберненого Монте-Карло (метод RMC) для генерації тривимірних структурних моделей досліджуваних розплавів з використанням експериментальних кривих структурного фактору. Запропонована методика визначення основності є перший прямий експериментальний метод оцінки основності складних оксидно-фторидних систем. На базі проведених досліджень виявлено залежність основності в інтервалі температур від плавлення до кипіння для розплавлених оксидних систем. В той же час, системи на основі MnO та SiO2 з невеликими додатками діоксидів титану та цирконію, які прогнозувались на роль базових, не виявили подібних властивостей. Результати досліджень, зокрема рентгенівська основність та модель будови оксидних розплавів можуть бути застосовані при розробці складів ОШРСП і використані в ІЕЗ імені Є.О. Патона. В другому розділі розглядаються основи методу інтегрального аналізу Фур’є, котрий використовується для розрахунку кривої радіального розподілу атомів (КРРА) розплаву із кутового розподілу інтенсивності рентгенівських променів - експериментальна крива інтенсивності (КІ) з використанням Фур’є - перетворення. Нормування експериментальних КІ проводилося з використанням методу Вайнштейна та методу Я.І. Стеціва, який є більш універсальним, оскільки дає можливість вилучити всі складові некогерентного розсіювання, в той час як в першому методі враховується лише Комптонівське розсіювання. Значення коефіцієнту нормування К знаходили двома шляхами - як середнє значення між максимальним і мінімальним значенням функцій когерентного та некогерентного розсіювання і з КРРА. Показано, що геометричні параметри тетраедра SiO4 (відстань Si-O, значення кута OSiO, координаційне число кремнію по кисню), як структурної одиниці склоподібного кремнезему залишаються незмінними в усьому температурному інтервалі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
