Прийняття Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, Німеччина). Обовязок усіх держав виступати захисниками мігруючих видів, що знаходяться на їхній території чи лише перетинають їхні кордони під час міграції. Основні принципи захисту.
Міністерство освіти і науки України Ужгородський національний університет Географічний факультет Кафедра лісівництва РЕФЕРАТ На тему: Бонська конвенція Підготувала студентка 2 курсу ЛГ Кленівська М.Ю. Прийняв проф. Потіш Л.А. Ужгород-2015 Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин 23 червня 1979 року - Прийняття Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, Німеччина) Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин - міжнародний договір, укладений у рамках Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP). Україна приєдналася до Боннської Конвенції в 1999 році. Додаток I містить перелік мігруючих видів, які перебувають під загрозою зникнення, до Додатку II занесено види, стан яких є несприятливим і для їх збереження потрібне міжнародне співробітництво. До конференції в Кіто сотню мігруючих видів, яким загрожувало знищення, вже було внесено у Додаток I до Боннської конвенції. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин Договірні Сторони, визнаючи, що дикі тварини в усьому їхньому різноманітті є незмінною частиною природної системи Землі і повинні бути збережені для блага людства; усвідомлюючи, що кожне покоління людей є хранителем ресурсів Землі для наступних поколінь і зобовязане забезпечити збереження цієї спадщини, а там, де вона використовується, її невичерпне використання; беручи до уваги наростаючу екологічну, генетичну, наукову, естетичну, рекреаційну, культурну, освітню цінність диких тварин, а також їхню цінність із соціальної та економічної точок зору; відчуваючи занепокоєння, особливо по відношенню до тих видів диких тварин, які мігрують через кордони або за межами кордонів національної юрисдикції; визнаючи, що держави повинні зберігати мігруючі види тварин, які живуть в межах кордонів національної юрисдикції або пересікають ці кордони; маючи впевненість, що збереження та ефективне регулювання використання мігруючих видів диких тварин потребує спільних зусиль всіх держав, у межах національної юрисдикції яких ці види проводять ту чи іншу частину свого життєвого циклу; нагадуючи про рекомендації 32-го Плану дій, який прийнятий на Конференції Організації Обєднаних Націй з проблем навколишнього середовища людини (Стокгольм, 1972) і з задоволенням взятого до відома двадцять сьомою сесією Генеральної Асамблеї Організації Обєднаних Націй домовились про наступне: Стаття I Визначення 1.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
