Напрями та зміст дослідницької діяльності істориків-богемістів Київського університету в ХІХ-ХХІ ст. у контексті становлення та розвитку історичного слов’янознавства. Оцінка ролі істориків-славістів, які працювали на ниві розвитку історичної науки.
При низкой оригинальности работы "Богемістика в Київському університеті (на прикладі діяльності А.М. Ясинського і А.Ф. Кізченка)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Богемістика в Київському університеті (на прикладі діяльності А.М. Ясинського і А.Ф. Кізченка) Світлана Мотрук Нинішній етап розвитку українського слов’янознавства актуалізує вивчення, критичне осмислення та узагальнення попереднього наукового досвіду. В контексті цієї проблематики важливого значення набуває об’єктивна оцінка ролі різних поколінь істориків-славістів, які працювали на ниві розвитку історичної науки упродовж минулих часів. Становлення вітчизняного слов’янознавства в цілому та богемістики зокрема значною мірою пов’язане з діяльністю університетів Російської імперії, де в 30-40-х рр. ХІХ ст. у відповідності із статутом 1835 р. (§ 11) були утворені кафедри історії та літератури слов’янських наріч1. Володимира, котрий був заснований 8 листопада 1833 р. та розпочав лекційну діяльність 28 серпня 1834 р., маючи у своїй структурі єдину історичну кафедру - всесвітньої і російської історії та статистики, де закладалися підвалини наукової розробки проблем історії слов’ян2. У другій половині ХІХ ст. Університет Св. Аж до початку ХХ ст. у вітчизняній історичній славістиці існувало три основних напрями: слов’янофільський, народницький та позитивістський. Дана проблема мала шанс бути вирішеною наприкінці 1919 р., коли передбачалося відкриття кафедри історії слов’ян, яка, однак, так і не розпочала свою роботу через реорганізацію університету в 1920 р.7 Незважаючи на перешкоди об’єктивного і суб’єктивного характерів, що гальмували розвиток університетського слов’ янознавства, загальні тенденції цього процесу мали прогресивний характер, вихованці та представники університету посідали чільне місце серед інших вітчизняних і зарубіжних славістів. Це повною мірою стосується й історії Чехії, одним з родоначальників вивчення якої став відомий історик-медієвіст Антон Микитович Ясинський (1864-1933) - доктор загальної історії, професор, член-кореспондент Чеського товариства наук, член Чеської академії наук та мистецтв (1907), академік АН БРСР (1928)8. Формування А.М. Ясинського як провідного вченого-славіста, фахівця із соціально-правової історії Чехії розпочалося саме в «український період» його життя, у стінах Університету Св.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
