Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI – середини XVII століть (генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі) - Автореферат

Національна академія наук України Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Інститут народознавства Автореферат Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI - середини XVII століть (генезис, еволюція та реформування організаційної структури січі) Стороженко Іван Сергійович Львів - 2008 Дисертацією є монографія. Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, академік НАН України Смолій Валерій Андрійович, Інститут історії України Національної академії наук України, директор інституту. Період кінця XV - середини XVII ст. є визначальним у становленні українського етносу та його державності. Характерними рисами цього періоду були: народження українського козацтва, його еволюція від розбійницьких ватаг до структурованого козацького війська, а від нього - до козацького субетносу як складової частини українського етносу і його домінанти; утворення першої Запорозької (Базавлуцької) Січі та козацької держави Б. Хмельницького - Війська Запорозького. Вважається, що цей період історії України, зокрема Хмельниччина, досить досліджений. Хмельницьким за період 1648-1652 рр., виявивши, що після знищення польською армією у 1638 р. Базавлуцької Запорозької Січі вона до 1652 р. не відновлювалася. Іншими словами, Микитинської Запорозької Січі упродовж 1638-1652 рр. не існувало, тобто повідомлення С. Величка про цю Січ, яке перейшло зі сторінок його літопису до української історіографії, має апокрифічний (підробний) характер. Автор дисертації також виявив, що відродження Запорозької Січі, яка отримала назву Чортомлицької (замість знищеної Базав-луцької Січі), здійснив у 1652 р. Б. Хмельницький за своїм проектом, але з іншою організаційною структурою, а отже, і з іншими функціями. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі наукові завдання: – визначити структурно-функціональну будову Великого Степового Кордону України (далі - Великий Кордон) кінця XV - середини XVII ст. як військової системи, акцентуючи увагу на тих його системотвірних компонентах (підсистемах), які сприяли генезису та еволюції українського козацтва: Дике Поле, українське прикордоння, Кримське ханство, а також на його гінтерланді - навколишньому середовищі - Речі Посполитій та Османській імперії; – висвітлити генезис та еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та його першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVІ - першої половини XVII ст. з урахуванням впливу на цей процес умов Великого Кордону та правових актів Речі Посполитої; – з’ясувати причини, що змусили Б. Хмельницького відродити в 1652 р. за своїм проектом Чортомлицьку Запорозьку Січ; відтворити її організаційну структуру і визначити її відмінності порівняно з попередньою - Базавлуцькою Січчю, знищеною польською армією в 1638 р.; – обгрунтувати рицарську гіпотезу утворення Запорозької Січі наприкінці XVI ст. як альтернативу існуючій в українській історіографії уходницько-промисловій (господарській) гіпотезі; – розглянути українське козацтво в контексті запропонованої гіпотези генезису та еволюції його етнічних структур кінця XV - середини XVII ст. в аспекті етногенезу. Крім вищезазначеного, для виконання дисертаційної роботи залучені результати аналізу джерел, які були здійснені М. Грушевським, А. Скальковським, М. Слабченком, О. Рябініним-Скляревським, М. Василенком, Д. Яворницьким, М. Петровським, І. Крип’якевичем, В. Голобуцьким, О. Апанович, В. Смолієм, В. Степанковим, Я. Дашкевичем, С. Леп’явком, В. Маєвським, Я. Виммером, Н. Яковенко, В. Щербаком, М. Ковальським, Ю. Мициком, В. Брехуненком, Т. Яковлевою, Я. Качмарчиком, Т. Чухлібом, О. Русіною, О. Толочком, О. Галенком, А. Гурбиком, Л. Гвоздик-Пріцак, В. Возгріним, Г. Саніним, І. Ворончук, Ю. Юргінісом, Є. Разіним, О. Бараном, Б. Крассовським, Я. Мадей, Л. Заборовським, Д. Вирським, А. Макаровим, Г. Сагановичем, В. Хензелем, С. Ярмусем, А. Кащенком, С. Іщенком та ін. Розгляд у дисертації генезису та еволюції українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. на засадах його етнічної історії, тобто в аспекті етногенезу, здійснено на основі концепцій А. Тойнбі, М. Чмихова, В. Ковальова, Р. Абдєєва та Л. Гумильова. Розгляд цих структур за ознакою підсистем українського козацтва, а його самого - за властивістю підсистеми Великого Кордону та етногенезу як вищих систем (з урахуванням взаємодії українського козацтва як системи з навколишнім середовищем - Річчю Посполитою) дозволив отримати відповідь на цілу низку питань, на які до цього часу не могла відповісти українська історіографія. Коли, де, за яких умов і з якою організаційною структурою виникла перша Запорозька (Базавлуцька) Січ, яка була знищена польською армією в 1638 році?. Хмельницький відродив у 1652 р. Чортомлицьку Запорозьку Січ, і який її зв’язок із організаційною структурою попередньої - Базавлуцької Запорозької Січі (1590-1638 рр.), а також останньої - Підпільненської (Нової) Запорозької Січі (1734-1775 рр.)?. Присвячена 10-річчю відновлення дипломатичних відносин між Туреччиною і Україною (Київ, травень 2002 р.); “Фо