Дослідження особливостей політики адміністрації Б. Обами на Близькому Сході. Переосмислення американських інтересів та стратегічних пріоритетів в нових глобальних та регіональних геостратегічних реаліях. Зменшення залежності США від близькосхідної нафти.
Постають закономірні питання: чи дійсно відбувається процес «залишення» Сполученими Штатами Близького Сходу чи має місце лише суттєва зміна близькосхідного курсу Вашингтону? У період „холодної війни” в американському політичному істеблішменті існувала згода щодо трьох життєво важливих інтересів США на Близькому Сході: 1) протидія встановленню гегемонії Радянського Союзу на Близькому Сході; Руйнування біполярної структури системи міжнародних відносин в звязку з дезінтеграцією Радянського Союзу внесло певні корективи в традиційні інтереси США на Близькому Сході: місце протидії встановленню гегемонії Радянського Союзу на Близькому Сході в вищезгаданій тріаді зайняла протидія міжнародному тероризму та поширенню в близькосхідному регіоні зброї масового знищення, зокрема, ядерної. Обама успадкував від республіканської адміністрації трансформоване регіональне середовище, яке характеризувалося посиленням антиамериканських настроїв в арабських країнах та підвищенням ступеню незалежності дій локальних акторів (зокрема, американських союзників), які в умовах зростання тенденції до становлення багатополярності світу нерідко своїми діями кидали виклик Сполученим Штатам в близькосхідному регіоні. Обами на Близькому Сході; період його президентства був позначений висуненням лише низки важливих ініціатив, які (на переконання американського президента) мали на меті захистити серцевинні національні інтереси в регіоні: ядерна програма Ірану; тероризм, ізраїльсько-палестинський конфлікт та війна в Іраку [9, р.Обами був характерний переважно прагматичний реактивний підхід, який передбачав ситуаційні відповіді на виклики, що поставали перед США. Більш того, реагування США на події в близькосхідному регіоні відбувалося в більші мірі в контексті використання «мякої сили», що, відповідно, і зумовило вибір необхідних зовнішньополітичних інструментів.
Вывод
Для близькосхідної політики адміністрації Б. Обами був характерний переважно прагматичний реактивний підхід, який передбачав ситуаційні відповіді на виклики, що поставали перед США. Більш того, реагування США на події в близькосхідному регіоні відбувалося в більші мірі в контексті використання «мякої сили», що, відповідно, і зумовило вибір необхідних зовнішньополітичних інструментів. В той же час, стабілізація Близького Сходу, як свідчить історичний досвід, завжди відбувалася за участю позарегіональних держав.
У цьому контексті близькосхідна політика адміністрації Б. Обами сприймається американськими регіональними союзниками та партнерами як процес «залишення» Сполученими Штатами Близького Сходу і стимулює їх до пошуку нової конфігурації звязків як на регіональному, так і на глобальному рівні з метою стабілізації Близького Сходу.
Список литературы
1. Гончар Б. М. Вашингтон і палестино-ізраїльський конфлікт: політика Барака Обами / Б. М. Гончар // Актуальні проблеми новітньої історії зарубіжних країн (до 105 -ї річниці з дня народження д.і.н., проф. В. Я.Тарасенка та 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Державою Ізраїль). - Зб. наук. праць. - К.: Логос, 2013. - С.67-68.
2. Демішева М. Ядерна угода з Іраном: перемога міжнародної дипломатії чи чергова помилка? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iac.org.ua/yaderna-ugoda-z-iranom- peremoga-mizhnarodnoyi-diplomatiyi-chi-chergova-pomilka/
3. Киссинджер Г. Мировой порядок / Г. Киссинджер. - Москва: АТС, 2015. - 512 с.
4. Саудовской Аравии пора научиться уживаться в одном регионе с Ираном - Обама [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nabat.in.ua/stat/saudovskoj-aravii-pora-nauchitsya- uzhivatsya-v-odnom-regione-s-iranom-obama/
5. Gerges F. A.The Obama approach to the Middle East: the end of Americas moment?/ F.A.Gerges // International Affairs. - 2013. - №89 (2). - P. 299-323.
6. Haass R. N. The Irony of American Strategy. Putting the Middle East in Proper Perspective / R. N. Haass // Foreign Affairs. - May/June 2013. - Vol. 92. - № 3. - Р. 57-67.
7. Kaplan F. Obamas Way. The President in Practice / F.Kaplan // Foreign Affairs. - January/February 2016. - Vol. 95. - №1. - P.46-63.
8. Krieg A. Externalizing the burden of war: the Obama Doctrine and US foreign policy in the Middle East / A. Krieg // International Affairs. - 2016. - № 92 (1). - P. 97-113.
9. Lynch M. Obama and the Middle East. Rightsizing the U.S. Role / M. Lynch // Foreign Affairs.September/October 2015. - Vol. 94. - № 5. - P. 18-27.
10. Malley R., Harling P. Beyond Moderates and Militants. How Obama Can Chart a New Course in the Middle East/ R.Malley, P. Harling // Foreign Affairs. - September/October 2010. - Vol. 89. - № 5.P. 18-29.
11. Mead W. The Return of Geopolitics. The Revenge of the Revisionist Powers / W. R. Mead // Foreign Affairs. - May/June 2014. - Vol. 93.- № 3. - P. 69-79.
12. Popular Uprising in the Middle East: The Implications for U.S. Policy. Hearings before the Committee on Foreign Relations United States Senate One Hundred Twelfth Congress 1st Session, March 17, 2011. - Washington: U.S. Government Printing Office, 2011. - 39 p.
13. 13.Simon S., Stevenson J. The End of Pax Americana. Why Washingtons Middle East Pullback Makes Sense / S. Simon, J. Stevenson // Foreign Affairs. - November/December 2015. - Vol. 94. - № 6. - P. 2-10.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
