Політичні передумови та обставини татарського вторгнення на територію Руського воєводства ногайських татар на чолі із Кантеміром-мурзою. Приготування сил під орудою польного гетьмана Станіслава Конецпольського до генерального бою під Мартиновим.
Битва з татарами під Мартиновим у 1624 р. Давня історія України знає чимало військових перемог і невдач, які описані очевидцями й сучасниками. Однією із них була переможна битва між відділами Станіслава Конецпольського (1592-1646), польного гетьмана коронного (1617-1632 роки гетьманства) та приватних корогв із татарським військом мурзи Кантеміра, який за особливу ревність і завзятість під час Хотинської війни 1621 р. отримав від султана титул паші та Сілістрійський еялет (м. Сілістрія у Болгарії. І. Т.) [10, с. Мета статті - розглянути стан вивчення цієї події у вітчизняній і польській історіографії, висвітлити джерельну базу проблеми, у хронологічній послідовності подати хід підготовки до битви, її перебіг, наслідки і значення. Хронологія першої битви під Мартиновим (друга відбулася у лютому 1699 р.) застережень не викликає. Ознайомившись із текстом джерела в окружній бібліотеці міста Синява, дослідник відзначив схожість стилю оповіді із описами битв хроніста Мартина Броньовського, зауважив відсутність місця події на титулі [34, с. Важливе значення для уточнення учасників битви та чисельності польсько-українських військ має Реєстр панів-волонтерів, які долучилися до літньої воєнної кампанії 1624 р. під Мартиновом зі своїми підрозділами. Цей документ, очевидно, був підготовлений гетьманом С. Конецпольським як подання королю для вшанування і нагородження переможців [39, с. Павел Пясецький (1579-1649) у своїй хроніці зазначив: «У місяці червні […] з Волощини зі сторони Снятина вторгся мурза Кантемір з 50-ма тисячами татар (кількість явно перебільшена. На зворотному шляху польний гетьман С. Конецпольський, який щойно повернувся із турецького полону, зібравши невелике військо (3 тис. кінноти, 700 піхоти), перестрів татар під Мартиновим неподалік Галича і в результаті переможного бою звільнив ясир та відібрав усю здобич, награбовану татарами» [26, с. Хроніст Бартоломей Зіморович (1595-1677 р.), фіксуючи події 1624 р., зауважив наступне: «Польний гетьман з кварцяним військом, що повільно пересувалося, переслідував [татар] до містечка Мартиново і примусив до втечі» [5, с. Цю книгу відшукав учитель історії Петро Мазурик із Мартинова [2, с. Як відомо, у 1624 р. у Кримському ханстві на престол повернувся Мегмед Гірей, який залучив на свій бік брата Шагін-Гірея і разом із ним розпочав розправу над своїми супротивниками, що викликало невдоволення султана. Перше повідомлення розвідки про виступ татарського війська з Буджака через волоську землю гетьман С. Конецпольський отримав у неділю (2 червня 1624 р.). На марші він отримав звістку про те, що орда уже побувала під Більшівцями та Бурштином і під Мартиновим (у неділю 9 червня), перейшла Дністер і далі, через Стрий, прямує до Перемишля [16, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
