Дослідження структурно-семантичних та лексико-граматичних ознак безсполучникових складних речень із компонентом обґрунтування. Виявлення поширеності та особливостей вживання аналізованих синтаксичних конструкцій у функціональних стилях української мови.
міністерство освіти і науки України харківський державний педагогічний університет імені г.с. Сковороди УДК 811.161.2’367.335 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук безсполучникові складні речення з компонентом обґрунтування 10.02.01 - українська мова Тєлєжкіна Олеся Олександрівна Харків 2002 загальна характеристика роботи Предмет дослідження становлять безсполучникові складні речення на зразок: Митцю не треба нагород, його судьба нагородила (Л. Костенко); Та стережімось: ворог не переможений (Р. Федорів); Мені не можна - служба (Е. М. Ремарк); Постаріла вже мудрість Божа, розтрощив її грізний час (В. Симоненко), в яких друга предикативна частина обґрунтовує зміст попередньої частини. Будучи поширеними в сучасній український мові як багатопланові щодо властивих їм відтінків значеннєвих відношень складні структури, розглядувані конструкції до сьогодні не піддавалися різнобічному вивченню. До того ж у прийнятій у підручниках і посібниках з української і російської мов класифікаційній системі безсполучникових складних речень вони не визнані як окремий вид, а кваліфікуються як один із варіантів причиново-наслідкових безсполучникових складних структур: конкретно - з оберненим вираженням відношення причини і наслідку. Тема дисертаційного дослідження відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди “Закономірності розвитку і функціонування української мови”, що передбачає вивчення проблем синтаксису української мови, зокрема питань функціонування безсполучникових складних речень. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше в синтаксичній науці піддано монографічному дослідженню безсполучникові складні речення з відношенням обґрунтування між предикативними компонентами, вперше сформульовані доказові ознаки безсполучникових складних речень із компонентом обґрунтування як окремого виду синтаксичних одиниць у системі складних безсполучникових конструкцій із відношенням детермінації, розкрито зміст поняття “обґрунтування” у застосуванні до безсполучникових складних речень, запропоновано нові підходи до їх класифікації. Усвідомлення цього зумовило називання їх то як речень мотиваційного пояснення (В. А. Бєлошапкова), то як речень із значенням мотивації (Н. В. Кирпичникова), то як речень обґрунтування з відтінком причини (С. І. Дорошенко).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
