Суть зайнятості населення, її економічні форми і їх розвиток. Соціально-економічний зміст, причини і масштаби процесу вивільнення працівників. Особливості формування українського ринку праці. Шляхи державного регулювання зайнятості і зниження безробіття.
Безробіття як економічне явище План Вступ. 1. Зайнятість населення в умовах ринкової економіки 1.1 Суть зайнятості, її економічні форми і їх розвиток 1.2 Соціально-економічний зміст, причини і масштаби процесу вивільнення працівників 2. Безробіття в Україні 2.1 Суть безробіття 2.2 Причини і основні форми безробіття 3. Особливості формування українського ринку праці 4. Шляхи державного регулювання зайнятості і зниження безробіття Висновок Список використаної літератури Вступ Здійснюваний в Україні в даний час перехід до ринкових відносин повязаний з великими труднощами, виникненням багатьох соціально-економічних проблем. Одна з них - проблема зайнятості, яка нерозривний повязана з людьми, їх виробничою діяльністю. Перехід до ринку не тільки загострив проблеми зайнятості, але і додав до них нові, повязані із структурною перебудовою російської економіки і виникненням нових трудових відносин, обумовлених різними формами власності. В результаті відбувся той, що неминуче вивільнення працівників з підприємств і поповнення, ними вже і без того численної армії безробітних. Вона повязана і з економічним розвитком, і із зміною потреби в робочій силі, і з соціальним статусом самого працівника. Людина попросту втрачає орієнтир і значення подальшої боротьби за життя. Зайнятість населення в умовах ринкової економіки 1.1 Суть зайнятості, її економічні форми і їх розвиток Зайнятість населення - складне соціально-економічне явище, виступаюче найважливішою складовою частиною суспільного виробництва. Так, наприклад, вони складали в 1990 році в промисловості близько 200 млрд рублів, а у всьому народному господарстві - приблизно в три рази більше, тобто близько однієї четверті всіх фондів, в народному господарстві країни залишалися вільним 1,5 млн. робочих місць, а в 1990 - майже 3 млн. По-друге, з дефіцитом робочої сили співіснували її надлишки на ряду підприємств. У результаті в країні сталі переважати жорстко фіксовані режим праці і тривалість робочого часу, не одержали розвитку такі форми зайнятості як неповний робочий день, робота по ковзаючому графіку, а професійно-кваліфікаційна структура не змінювалася 25 років. Таким чином, повна зайнятість переросла в зайву зайнятість. Своє негативне відношення до безробіття виказав римський тато Іоанн Павло II.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
