Поліпшення результатів лікування хворих на рак молочної залози. Впровадження органозберігаючих методик хірургічного втручання з урахуванням прогностичних факторів і ад"ювантних засобів впливу. Критерії відбору хворих для органозберігаючих операцій.
При низкой оригинальности работы "Безпосередні та віддалені результати органозберігаючого лікування раку молочної залози", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоров’я України Донецький державний медичний університет ім. М. Горького АВТОРЕФЕРАТ БЕЗПОСЕРЕДНІ ТА ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ 14.01.07 - онкологія дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук БЕЗРУК НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА Донецьк - 1999 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коссе Валентин Анатолієвич, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедрою онкології, променевої діагностики та променевої терапії. Захист відбудеться 17 ” листопада 1999 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному медичному університеті за адресою: 340003, м. Серед всіх злоякісних новоутворень у жінок України рак молочної залози складає 18,6% [Федоренко З.П. з співавт., 1996], в Росії цей показник дещо вище - 19,6%. Якщо в США 75% -80% вперше виявлених пухлин молочної залози відносяться до I-II стадії, з них 2/3 без метастазів в регіонарні лімфатичні вузли [Moore M.P. Kinne D.W., 1994], то в Україні цей показник значно нижче - 59,3% [Федоренко З.П. з співавт., 1996], a рак in situ є гістологічною знахідкою в препаратах після секторальної резекції, виконаної з приводу локалізованих форм фіброаденоматоза. Використання мамографічного скринінга в Швеції дозволило виявити 44% пухлин розміром менше 15 мм [Tabar L. et al., 1992]. Ні операція Холстеда, ні суперрадикальна мастектомія Урбана-Холдіна не дали очікуваного поліпшення виживаємості, зате значно погіршили безпосередні результати, призвели до інвалідизації більшості хворих. За кордоном органозберігаючі операції виконуються з 70-х років [Veronesi U. et al., 1986, Harris J. R. et al., 1986, Fisher E. R. et al., 1986, Blichert-Toft M. et al., 1988]. Незважаючи на майже 30-річний період спостереження, досі не склалося єдиної думки відносно відбору хворих для органозберігаючого лікування, оптимального обсягу резекції, необхідності ад’ювантного впливу. Це і розробка критеріїв відбору хворих для органозберігаючого лікування, і оцінка результатів лікування в залежності від обсягу операції на молочній залозі і регіонарному лімфатичному апараті, і доцільність застосування ад’ювантної променевої терапії з урахуванням ведучих прогностичних признаків (стан менструальної функції жінки, локалізація пухлини, її розмір, співвідношення розміру пухлини до розміру молочної залози, морфологічна структура пухлини, стан регіонарних лімфатичних вузлів). Робота є фрагментом тематики кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії Дніпропетровської державної медичної академії Органозберігаюче лікування раку молочної залози, N держреєстрації 01984007531.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
