Методологічні основи безпеки життєдіяльності, системний підхід у цьому питанні. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів, пандемій, епідемій, масових отруєнь людей. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
1. Модель життєдіяльності людини Відносини людини з природою, технікою та суспільством є багатогранними й складними і охопити їх в усій повноті та глибині дуже важко. Тому, розглядаючи основні питання безпеки життєдіяльності, доцільно використати модель життєдіяльності людини - спрощену систему, яка володіє сукупністю головних властивостей реального її існування. Життя - це особлива форма існування матерії, суттєвим моментом якої є постійний обмін енергією та речовинами. Організація живої матерії має декілька рівнів: від окремої клітини до цілісного організму, сукупності живих організмів. Модель побудована на рівні окремого людського організму. Довкілля умовно поділяють на природну сферу (все, що створено природою) та техногенну сферу (все, що створено людиною). Праця, навчання, сон, відпочинок, приймання їжі, заняття спортом, творчість та ін. це приклади різних видів активності людини на макрорівні. Наслідки будь-якої життєдіяльності людини стосовно довкілля можуть бути корисними і мати позитивний характер або шкідливими і мати негативний характер, проте найчастіше вони поєднують водночас обидва характери. Щоб уберегтись від цього шкідливого впливу природної сфери, людина освоїла печери, одягла хутро звірів, почала вирощувати рослини та приручати звірів. Це - перші елементи соціально-економічної системи безпеки, що були спрямовані на захист людини від шкідливого впливу природної сфери. Сьогодні ця сфера охоплює енергетику, промисловість, транспорт, армію, науку. Вона, на жаль, також характеризується небезпечними та шкідливими чинниками для життя людини. Тому для захисту від них створюється технічна система безпеки, яка складається із охорони праці, радіаційної та пожежної безпеки, безпеки руху, цивільного захисту. У широкому ж розумінні, тобто на рівні всього суспільства, її можна подати так “людина-діяльність-результат” на її еквівалент “суспільство-економіка-внутрішній валовий продукт (ВВП)” Не можна гарантувати безпеку окремій особі, не забезпечивши безпеки для всього суспільства, і, навпаки, - не можна гарантувати безпеку людству, не забезпечивши безпеки для окремої особи. Тому проблему безпеки життєдіяльності людини можна розглядати як проблему оптимізації її життя і діяльності у системі: природна сфера-людина-техногенна сфера. 2. Головні визначення - безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик Безпека (від грецького «володіти ситуацією»). Порівняно нечасте використання цього терміну протягом майже шести століть пояснюється, зокрема, тим, що з середини XII ст. більше розповсюдження отримав інший феномен - «поліція». Він трактувався як державний устрій, державне управління, мета якого - всезагальне благо та безпека. XVII-XVIII ст. практично в усіх країнах стверджується точка зору, що держава має за головну мету всезагальний добробут та безпеку. Тому термін «безпека» отримує в цей час нове трактування - стан, ситуація спокою, що зявляється в результаті відсутності реальної небезпеки, а також матеріальні, економічні, політичні умови, відповідні органи та організації, що сприяють утворенню такої ситуації. Стан захищеності особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, який ґрунтується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відбиття небезпек і загроз здатних їх знищіти позбавити фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятні збитки, закрити шлях до виживання та розвитку. 2. Тип динамічної рівноваги, характерний для складних саморегульованих систем, що полягає у підтриманні істотно важливих для системи параметрів у допустимих межах Небезпека це: 1) подія, умова або ситуація яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до фізичної, психічної моральної шкоди та різної тяжкості поранень (в плоть до смертельних). Небезпечний чинник - чинник життєвого середовища, що призводить до травм, опіків, обморожень, інших ушкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. Загроза - умова, процес чи потенційно можлива подія, що загрожує здоров`ю, безпеці та добробуту населення чи нормальному функціонуванню економіки й органів управління Ризик це: 1. частота виявлення небезпеки, ймовірність небезпеки. 2. усвідомлена можливість небезпеки, а також можлива невдача заходів, що вживаються, або самі дії пов’язані з небезпекою 3. існування або можливість виникнення ситуації, за якою формуються умови протидії реалізації цінностей, інтересів та цілей гарантування безпеки. 4. відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої кількості їх кількості за певний період часу Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на обєкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат. 3. Безпека людини, суспільства, національна безпека Безпека людини - невідємна складова характеристика стратегічного напряму лю
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы