Бароко, як явище в культурі, яке проникло на українські землі у XVII-XVIII ст. Відображення бароко у літературі, архітектурі, пластичному мистецтві. Меморіальна пластика, як одна з характерних рис доби бароко. Розум бароко – явище складне і суперечливе.
Зміст Вступ Літературне бароко на Україні Виникнення і розвиток бароко Бароко в Російській імперії Барокові надгробки в Україні Бароко і рококо на землях України Розум Бароко - явище складне і суперечливе Література Вступ 1.Саме поняття літературного бароко ввійшло в науку лише недавно, після першої світової війни. Пізніше помітили, що й стиль інших мистецтв (музика, література) має спільні риси із стилем мистецтв пластичних. Для освітлення української барокової літератури зроблено лише перші кроки, хоч матеріал зібрано почасти вже давно. 2. Хоч наука вже досягнула великою мірою єдності щодо характеристики барокового стилю в його конкретних рисах, але панує ще чимала розбіжність у розумінні основних, провідних мотивів, що зумовлюють характер барокового стилю. Бо, справді, культура бароко, не відмовляючись від досягнень епохи ренесансу, повертається багато в чому до середньовічних змісту та форми; замість прозорої гармонійності ренесансу зустрічаємо а бароко таку саму скомпліковану різноманітність, як у ґотиці; замість можливої простоти ренесансу зустрічаємо в бароко ускладненість ґотики; замість антропоцентризму, ставлення людини в центр усього в ренесансі, зустрічаємо в бароко виразний поворот до теоцентризму, до приділення центрального місця знову Богові, як у середньовіччі; замість світського характеру культури ренесансу, бачимо в часи бароко релігійне забарвлення всієї культури - знову, як у середньовіччі; замість визволення людини від пут соціальних та релігійних норм, бачимо в бароко знову помітне присилення ролі церкви й держави. І бароко знайшло живий інтерес та симпатію серед народу: не дивно, що надзвичайно сильні впливи бароко залишилися в усій народній поезії та народному мистецтві Європи й досі. 4. Єдиний, може, хто міг би боротися проти бароко, Іван Вишенський, сам у своїй літературній формі був до бароко дуже близький (див. далі) та радше сприяв його успіхові саме стилем своїх творів. І. Величковський, Стефан Яворський), але не бракувало й «поміркованих» поетів, а головне - духовні письменники лише як виняток доходять до такого літературного радикалізму, на який здатні світські поети. Є багато авторів, про яких ми нічого, крім імені, не знаємо або знаємо дуже мало. 7.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
