Банк як елемент економічної системи - Реферат

Історія виникнення банків. Поняття «Банк» 2. Становлення та розвиток банківської системи України 3. Сутність та структура банківської системи 4. Огляд ситуації стосовно ПАТ «Приватбанк» 7. Світова банківська система Висновки Список літератури Додатки Вступ Сучасні банки відіграють важливу роль у суспільстві, оскільки вони: 1) забезпечують передачу грошового капіталу зі сфер накопичення у сфери використання; 2) завдяки банкам діє механізм розподілу та перерозподілу капіталу за сферами і видами діяльності; 3) забезпечують економію суспільних витрат обігу; 4) раціоналізацію всіх процесів обігу товарів і капіталів; 5) сприяють подальшому зростанню концентрації виробництва та капіталу; 6) через банки мобілізуються великі капітали, необхідні для інвестицій, розширення виробництва тощо. Вони стають надзвичайно важливими суспільними інституціями, від діяльності яких значною мірою залежить економічне благополуччя держави, країни загалом і кожної людини зокрема. Вони стають важливим механізмом проведення державної грошово-кредитної політики, а через неї - впливу на всі основні економічні процеси в суспільстві. Нині банки перетворилися на «фінансові супермаркети», які пропонують широкий спектр послуг для юридичних і фізичних осіб - від обміну валют до кредитування гігантів української промисловості [1]. Мета роботи: порівняння банківської системи України із системами розвинених країн світу, визначення її проблем та окреслення можливих шляхів їх вирішення. Проводить кредитування організацій, підприємств і населення (надає кредити, позики) [3]. Слова banquier та bankier у французькій та німецькій мовах позначають власника капіталу, що має можливість одноосібно визначати стратегію і тактику використання фінансових ресурсів. Державними банками були храми. Стародавній Рим запозичив банківську справу в Греції. Після проголошення незалежності в Україні було створено дворівневу банківську систему, що спричинило стрімкий розвиток недержавних (комерційних) банківських установ. Одночасно з формуванням Національного банку України проводилась робота по створенню другого рівня банківської системи - комерційних банків. До таких напрямків належать: O закріплення фінансової стабілізації та зміцнення купівельної спроможності національної грошової одиниці; O здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси; O забезпечення купівельної спроможності національної валюти; O підтримка короткострокової ліквідності комерційних банків НБУ; O стимулювання процесів збільшення вкладів населення; O зростання кредитної активності комерційних банків; O стимулювання інвестиційної активності в діяльності КБ; O скорочення питомої ваги готівки в обігу; O покриття дефіциту державного бюджету; O підвищення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні; O поточне регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів. Однорівнева побудова можлива лише в тоталітарних економіках, де достатньо створити один державний банк, і він може здійснювати на адміністративно-командних засадах і емісійно-касову функцію, і кредитно-розрахункове обслуговування господарської клієнтури, як це було в СРСР [5]. У виконанні цієї функції беруть участь всі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки), вона стосується всіх напрямів банківської діяльності. Дворівнева банківська система є більш застосовною у світовій практиці фінансового будівництва, вона існує в більшості країн світу, і складається з таких рівнів: Верхній рівень представлений центральним банком, який є емісійним, кредитним, розрахунковим та касовим центром держави (наприклад, в США - Федеральна резервна система, в Україні - Національний банк України). НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, у своїй діяльності підзвітний Президентові України та Верховній Раді України, в межах їхніх конституційних повноважень.