Банківський кредит як джерело формування фінансових ресурсів підприємства - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти банківського кредитування підприємств 1.1 Роль кредиту у фінансовій діяльності підприємства 1.2 Форми і умови залучення банківського кредиту 1.3 Управління банківським кредитом 1.4 Спонтанне фінансування і управління комерційним кредитом Розділ 2. Дослідження платоспроможності підприємства тов «Русана» 2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Русана» 2.2 Аналіз майна підприємства 2.3 Оцінка платоспроможності ТОВ «Русана» Розділ 3. Напрями вдосконалення кредитування підприємств та вирішення проблемних ситуацій 3.1 Сучасні проблеми фінансового забезпечення реального підприємств України 3.2 Напрями вдосконалення кредитування підприємств Висновки Список використаних джерел Додаток А Додаток Б Додаток В Вступ У сучасних умовах розвитку економіки кредит є одним із основних елементів, які забезпечують її розвиток. Дослідження організаційного процесу банківського кредитування підприємств висвітлені в працях таких науковців: В. Лагутіна, І. Савлука, О. Филипенко [1 - 3]. Наслідки фінансової кризи - це спад виробництва, погіршення інвестиційного клімату в Україні, надто високі відсоткові ставки за кредитами поряд з проблемами оцінки надійності позичальників обумовлюють актуальність дослідження даної теми. Метою курсової роботи є оцінка стану банківського кредитування в Україні, аналіз проблем кредитування та розробка рекомендацій щодо його покращення. Можна спостерігати тенденцію погіршення фінансових результатів діяльності даних підприємств, що призводить до зростання їх зобов’язань. Залежно від того, які економічні операції покриваються за рахунок позикових засобів, банки надають підприємствам фінансові або комерційні кредити. Кредитування здійснюється традиційними методами (овердрафт, кредит вексельний, фірмовий, обліковий, акцептний, за відкритим рахунком) та нетрадиційними методами (факторинг, форфейтинг, лізинг). Потреба в кредитуванні викликана наступними загальними економічними і специфічними причинами: O лагом часу між інвестиціями і віддачею коштів від них; O розривом у часі між рухом товарної і грошової маси; O невідповідністю між видатками і надходженнями грошових коштів в окремі проміжки часу; O складністю точного прогнозування потреби в оборотних коштах, відхиленням фактичної потреби в оборотних коштах від нормативу; O характером виробничого процесу; O сезонністю виробництва і реалізації продукції. За ознакою періоду використання розрізняють: короткострокові кредити (до 1 року); середньострокові (від 1 до 3 років); довгострокові (понад 3 роки). Попит на короткостроковий кредит визначається потребами в забезпеченні дефіциту оборотних коштів і ставкою відсотка за короткостроковий кредит. Роль короткострокових кредитів особливо велика, тому що вони дозволяють: O компенсувати дефіцит оборотних коштів, викликаний уповільненням їх обороту на окремих стадіях кругообігу; O оплатити товарно-матеріальні цінності й створювати їхні запаси; O виплатити заробітну плату й погасити кредиторську заборгованість; O тимчасово вивільнити оборотні кошти, що знаходяться в розрахунках; O відкрити рахунок «Акредитив» і рахунок «Акцептовані доручення й чеки»; O покрити іншу тимчасову потребу в грошових ресурсах. Як забезпечення можуть виступати: рухоме і нерухоме майно, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні цінності і готова продукція, розрахункові документи, цінні папери, тощо. За цією ставкою Національний банк продає кредитні ресурси, визначаючи тим самим кредитну політику комерційних банків. Іпотечний кредит надають банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу необоротних активів чи всього майнового комплексу підприємства.