Банківське кредитування в Україні - Курсовая работа

Зміст Вступ 1. Сутність банківського кредитування 2. Перспективи розвитку банківського кредитування в Україні Висновок Список використаної літератури Вступ Останнім часом проблеми банківського кредитування дедалі більше впливають на розвиток економіки. Водночас протягом останніх років Україна дедалі гостріше відчуває проблеми кредитування. Безвідповідальність клієнтів банку спричиняє зростання рівня простроченої позичкової заборгованості. Велика кількість банків потерпають від недосконалої оцінки ризиків і вимушені завищувати відсоткові ставки за кредитами, від чого, своєю чергою, потерпають позичальники. Відсутність ефективного механізму кредитування, який би відповідав ринковим умовам господарювання, із загостренням світової фінансової кризи призвів вітчизняні підприємства до важкого фінансового стану. Природу кредиту ґрунтовно досліджували сучасні вчені, серед яких М. Дем’яненко, О. Гудзь, П. Лайко, А. Мороз, О. Непочатенко, С.Онисько, С. Осадець, М. Савлук, П. Саблук, А. Поддєрьогін. Предметом розгляду є сутність та види банківського кредиту, особливості його розвитку в українських реаліях. Другий розділ присвячено вивченню економічної сутності і суб’єктів банківського кредитування, дана характеристика методів банківського кредитування та класифікація банків. Строковість кредиту означає, що позики підприємствам видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств. Сучасна система кредитування побудована на ліберальній основі : клієнт не закріпляється за банком, а сам вибирає кредитну установу, послугами якої він хотів би користуватися; йому надано право відкривати позичкові рахунки не в одному, а декількох банках. Діюча система кредитування залежить не тільки від ресурсів, а й від встановлених НБУ економічних нормативів діяльності комерційних банків та вимог щодо формування обов’язкових, страхових та резервних фондів. В світовій практиці з точки зору забезпеченості повернення позики найбільш надійним рахується заставне право (в тому числі іпотека, застава, поручительства і гарантії, система страхування, що дає можливість банку закріпити свою незалежність і тим самим мінімізувати кредитний ризик. Розмір відсоткової ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно, залежно від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення і розміру витрат для утримання заходу, що кредитується, попит та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших факторів з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку у залученні коштів, необхідних для надання кредиту, витрати на ведення банківських справ і забезпечувала одержання доходу банку. Банк припиняє нарахування відсотків за простроченими кредитами у разі: - повного виконання зобовязань позичальником; - оголошення позичальника банкрутом; - ліквідації позичальника; - закінчення строку позовної давності; - вчинення нотаріального запису про примусове стягнення боргу; - рішення суду про примусове стягнення; - прийняття банком на баланс заставленого майна; - укладення угоди про заміну кредитного зобовязання іншим зобовязанням між тими ж сторонами (оформлений векселем, прийняття банком на баланс майна позичальника). Банк може призупинити нарахування відсотків за кредитами, які за класифікацією Національного банку України віднесені до небезпечних і безнадійних. Найбільш детальну класифікацію банківських кредитів дає А. Мороз.