Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків. Класифікація банківських ризиків та правомірне використання банківської гарантії. Оцінювання ризику неплатежу, непостачання товару для контрагентів при різних формах розрахунків.
ПВНЗ « ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» РІВНЕНСЬКА ФІЛІЯ Кафедра «Обліку і фінансів» КОНТРОЛЬНА РОБОТА З дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини» Варіант№15 Виконала студентка 5 курсу,52 групи спеціальність«Облік і аудит» Пузирко Наталія Іванівна Перевірила:Вікторія Станіславівна Артюшок Рівне 2010 рік План 1.Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків 2.Класифікація банківських ризиків 3.Використання банківської гарантії. 4.Задача. 1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків Дослідження валютно фінансових умов зовнішньоторговельних контрактів показали, що при проведенні торговельних операцій важливим є правильний вибір форми розрахунків, оскільки він дає змогу контрагентам зменшувати витрати і ризики невиконання протилежною стороною своїх зобов’язань за контрактом. При цьому порядок здійснення форм міжнародних розрахунків також регулюється міжнародними документами, які розробляються спеціально створеними організаціями - Міжнародною торговельною палатою, Комісією з права міжнародної торгівлі ООН тощо. Форми міжнародних розрахунків умовно поділяються на документарні (акредитиви, інкасо) і недокументарні (платіж на відкритий рахунок, авансові платежі, банківський переказ, векселі та чеки). По-перше, міжнародні розрахунки на відміну від внутрішніх регулюються не тільки національними нормативними і законодавчими актами, а тими міжнародними законами, банківськими правилами і звичаями, такими як: Єдиний чековий закон, затверджений Женевською конвенцією у 1931 р.; Єдиний закон про переказний та простий вексель, прийнятий Женевською вексельною конвенцією у 1930 р.; Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, остання публікація яких (№ 500) здійснена Міжнародною торговельною палатою (МТП) у 1993 р.; Уніфіковані правила для інкасо, остання редакція яких набула чинності з 1 січня 1996 р. (публікація МТП № 522); Уніфіковані правила для контрактних гарантій, виданих МТП у 1978 р. (публікація № 325); Уніфіковані правила для гарантій, що підлягають оплаті на вимогу, видані МТП у 1992 р. (№ 458), та інші, які регулюють окремі форми і способи міжнародних розрахунків, визначають характер взаємовідносин учасників розрахункових операцій. По-друге, міжнародні розрахунки здійснюються в різних валютах. А підлягають оплаті в іноземній валюті: через механізм конвертації здійснюється обмін національної валюти імпортера на потрібні інвалютні кошти платежу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
