Аналіз даних мистецтвознавчих джерел про культурну ситуацію в хореографічному мистецтві, основні принципи діяльності балетмейстерів. Характеристика "Російських сезонів" як історично-культурного явища та дослідження творчої спадщини їх балетмейстерів.
Зміст Вступ Розділ 1.Теоретичні основи дослідження 1.1 Історіографія та джерельна база дослідження 1.2 Російські сезони як історико-культурне явище Розділ 2. Балетмейстерська діяльність у Російських сезонах 2.1 Михайло Фокін 2.2 Вацлав Ніжинський Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність дослідження. Та якщо занепад був зумовлений низкою обєктивних причин, то нові витки розвитку багато в чому повязані з діяльністю відомих митців і очолюваних ними колективів, яка стала знаковим явищем у балетному мистецтві. Це можна простежити, зокрема, на прикладі Російських сезонів С.Дягілєва - мистецького проекту, який на початку ХХ століття дав поштовх створенню нових балетних труп і загалом сприяв оновленню традиційних форм класичного танцю. Але саме балет став найяскравішою сторінкою в творчості російських митців, представленій європейським глядачам. Творча діяльність балетмейстерів Російських сезонів сприяла оновленню не лише російського балетного театру, а й європейського, а також мала значний вплив на світове хореографічне мистецтво. Її ґрунтовно дослідили Ю.Бахрушин, Л.Блок, В. Ванслов, Г. Добровольська, В. Красовська, Ю. Слонімський та інші теоретики хореографічного мистецтва. Предмет дослідження - діяльність балетмейстерів Російських сезонів. Методи дослідження: теоретичне вивчення літератури з обраної теми (для зясування дослідженості проблеми), аналіз даних мистецтвознавчих джерел (для уявлення про культурну ситуацію в Росії та стан західноєвропейського хореографічного мистецтва); систематизація даних (для визначення основних принципів діяльності балетмейстерів), узагальнення даних (для написання висновків дослідження). Розділ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Історіографія та джерельна база дослідження Мистецький проект Російські сезони, створений Сергієм Дягілєвим, з самого початку свого існування привернув увагу критиків. Завідувач балету, режисер, репетитор, він відповідав за стан трупи й весь поточний репертуар, допомагав хореографам готувати спектаклі й відновлював напівзабуті, уводив у партії нових акторів і поповнював трупу молодими учасниками, яких потрібно було навчити, дати їм традиції, прийняті в цьому театрі, - він був професіоналом балету в найвищому значення слова, наводить слова критиків Т.Портнова [19]. Так, перша історіографія Російських сезонів С.Дягілєва була складена С.Григорєвим, де в хронологічному порядку представлені всі етапи гастролей російського балету, доповнена необхідним довідковим апаратом (автори спектаклів: хореограф-постановник, художник, композитор, рік створення, перша постановка, виконавці). Слідом за собою вони вели і російський балетний репертуар… Не лише російські виконавці, а й російські балети були відомі за кордоном, не вистачало лише російського оформлення спектаклів - декораційного живопису, що гармонійно поєднувався б із барвистою гамою костюмів і рухами ансамблю, - яке тепер зявилося в Парижі, тим самим завершивши боротьбу російських балетних артистів за світове визнання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
