Біомеханіка при контролі фізичного навантаження - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Біомеханіка та її роль у плануванні фізичних навантажень 1.1 Біомеханіка як наука, напрямки використання 1.2 Біомеханічні основи побудови фізичних вправ 1.2.1 Основні поняття 1.2.2 Фізичні вправи як кібернетичні системи 1.2.3 Біомеханічна структура фізичних вправ 1.2.4 Використання біомеханічних основ в навчанні фізичним вправам 1.3 Мета та значення біометрії в плануванні фізичних навантажень Розділ 2. Експериментальна частина 2.1 Загальна характеристика апаратурних комплексів та вимірювальних систем, що використовуються у біомеханіці 2.2 Біомеханічна діагностика оптимального виконання циклічних вправ Розділ 3. Аналіз результатів дослідження Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність даної теми полягає в тому, що біомеханічні технології дають можливість фахівцям не тільки проводити аналіз фундаментальних закономірностей процесу сучасного розвитку спорту, але й творчо осмислювати, а також прогнозувати його майбутні тенденції та перспективи. Загальні проблеми розвитку сучасного спорту спрямовані на постійне зростання результатів, розширення сфери інформаційного розповсюдження, можливостей його соціально-психологічного та естетичного впливу на різні прошарки сучасного суспільства. Повсюдне введення суворого антидопінгового контролю значно обмежило можливості біомеханічних методів стимуляції працездатності спортсменів. Існуючі фізіологічні методи розширення функціональних резервів організму сьогодні вже досягли певної досконалості й не дозволяють найближчим часом розраховувати на значний прорив щодо кардинального поліпшення методики підготовки спортсменів. Проблема: полягає в тому, щоб на основі знань біомеханіки рухових дій організму людини можна проводити контроль та коригування фізичних навантажень під час тривалих тренувань. Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим аспектом в області контролю та коригування фізичних навантажень особливе місце належить вмінню застосовувати знання біомеханіки побудови фізичних вправ. Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про особливості біомеханічної побудови фізичних вправ дають можливість контролювати та коригувати процес тренування та вибирати оптимальні навантаження для досягнення перспектив у великому спорті. Практична значимість: для організації контролю та коригування фізичних навантажень потрібно обов`язково керуватися знаннями біомеханіки рухових дій та використовувати апаратурні комплекси для дослідження основних біомеханічних показників. Незважаючи на те що біомеханіка вивчає переважно механічні форми рухів, вона не може не ураховувати біологічні (насамперед анатомічні та фізіологічні) особливості обєкта, котрий рухається (людина або тварина). Окремий напрям біомеханіки має забезпечити конкретні галузі рухової діяльності людини (біомеханіка трудових процесів, ергономічна біомеханіка, медична і клінічна біомеханіка, біомеханіка військової справи та космонавтики, біомеханіка рухової реабілітації та кінезитерапії, біомеханіка фізичного виховання та спорту тощо). Найважливішими напрямами наукових досліджень у сучасній біомеханіці є: • вивчення механічних якостей та структури клітин, біологічних рідин, мяких та твердих тканин (біореологія), окремих органів і систем; • вивчення руху біологічних рідин, тепло- і масопереносу, напруження та деформацій у клітинах, тканинах та органах; • вивчення механіки руху клітини та субклітинних структур (мембрани, цитоплазми, війки тощо), включаючи мітотичні рухи, фагоцитоз, везикулярний транспорт; • вивчення механіки опорно-рухового апарату (скелета, мязів) людини та тварин; • вивчення природних локомоцій людини та тварин (плавання, політ, наземні пересування), а також маніпуляційних рухів людини; • вивчення фізичних основ, механізмів та виявлень управління (регуляції) у біологічних системах; • вивчення фізичних основ психомоторики та закономірностей формування у людини і тварин складних рухових навичок та заданих моделей рухів і рухових дій; • вивчення рухової діяльності операторів людино-машинних систем з метою раціоналізувати її, оптимізувати та підвищити ефективність; • вивчення різних виявлень рухової активності та здібностей людини до розвязання складних рухових завдань в екстремальних умовах (в орбітальних польотах, у відкритому космосі, у стратосфері, під водою, за умов наднизьких та надвисоких температур); • розробка технологій і засобів (на основі фізичних методів) для дослідження якостей та явищ у живих системах для спрямованого впливу на них та їх захисту від впливу зовнішніх чинників; • створення замінників органів та тканин (переважно для потреб медицини); • розробка моделей ефективного розвязання людиною складних рухових завдань у різній професійній (трудовій), військовій, космічній практиці, у мистецтві, фізичному вихованні та спорті; • розробка методик та технологій ефективного навчання людини рухів та різних способів розвязання складних рухових завдань; • розробка технічних засобів (тренажерів) та іншого спорядження (у тому числі медичного обладнання та спортивного