Біохімічне дослідження процесу стомлення у підлітків - Курсовая работа

Величезний приріст інформації приводить до того, що учні не можуть зорієнтувати свою увагу на її засвоєнні, з великими труднощами відслідковують наукові досягнення та не завжди розуміють суть цієї інформації. І в першому і в другому випадку в учнів розвивається стомлення - природнє фізіологічне явище, що проявляється під час будь-якого навантаження: розумового, емоційного, фізичного. Термін «стомлення» давно і широко використовується у фізіології, психології, гігієні праці та спорті, інженерної психології та медицині. Актуальність науково-дослідницької роботи полягає у тому, що й донині в літературі не завжди чітко розмежовуються поняття фізичного і розумового стомлення і психічного виснаження, трудового, робочого стомлення, що ускладнює вивчення цієї досить складної області фізіології. Фахівці в галузі медицини (Платонов, Деревянко та ін.) виділяють три ступені стомлення: гостре - проходить після нічного сну; хронічне, яке не проходить після звичайного відпочинку і, накопичуючись, призводить до патологічного стану - психоневроз (третя ступінь).Cameron та інших, які визначили місце цієї проблеми у ряді інших напрямів вивчення трудової, навчальної, спортивної діяльності людини. Розвиток досліджень проблеми стомлення відбувався в кілька основних етапів. На початковому етапі вивчення стомлення, яке обумовлюється фізичним навантаженням, розглядалося як процес, що відбувається в робочому органі. Виникнення стомлення повязували з накопиченням в мязах відпрацьованих продуктів - молочної кислоти та продуктів розпаду білків та інших речовин, з нестачею в плазмі крові енергетичних речовин, необхідних для роботи[1]. З початком досліджень проблеми стомлення стали виникати уявлення про роль у цьому процесі нервової системи.У звязку з різноманіттям причин і ознак стомлення, складністю механізмів його розвитку до теперішнього часу не існує загальноприйнятої думки про види, форми, стадії його розвитку, що ускладнює створення єдиної класифікації втоми і перевтоми. У звязку з особливостями роботи виділяють фізичне і розумове стомлення, що відбиває перевагу того чи іншого виду діяльності, навантаження. Дослідники, як правило, звертають більше уваги на загальні риси фізичного і розумового стомлення, хоча, природно, зазначені види стомлення мають свої специфічні особливості як в причинах розвитку, так і в механізмах регуляції, симптоматиці, способі протидії його розвитку.Так, під час бігу на 100 м останній складає близько 7 л, а фактичне використання не більше 0,5 л. Точні механізми взаємозвязку всього комплексу структур мозку повністю не вивчені та потребують детального дослідження. Інтелектуальні процеси, що лежать в основі розумової праці, в цілому здійснюються в лобних частках кори великого мозку. Ступінь збільшення енерговитрат залежить від характеру нервово-емоційного напруження під час розумової праці. В стані спокою головний мозок утилізує 20% від загальних витрат кисню, що забезпечує більшу обємну швидкість кровообігу по судинах мозку, яка складає 15% від величини хвилинного обєму крові (700-800 мл)[4].Через деякий час працездатність починає знижуватися, розвивається фаза стомлення. На етапі різкого зниження працездатності ще стрімкіше погіршується функціональний стан центральної нервової системи: розвивається охоронне гальмування, яке зовнішньо виявляється у підлітків у млявості, сонливості, втраті інтересу до праці і відмові її продовжувати, часто в неадекватній поведінці[10]. Зміна розумової роботи на фізичну, переключення з одного виду діяльності на інший, припинення розумової праці підлітків у момент початку різкого зниження працездатності (ранньої стадії стомлення) і наступна організація активного відпочинку сприяють поновленню функціонального стану центральної нервової системи. Тривалість стійкого робочого стану залежить від віку: в учнів молодших класів він триває 15-20 хвилин, в учнів середнього шкільного віку - 25-30 хвилин, у старшокласників - 30-35 хвилин. Організм, не звертаючи увагу на стомлення, мобілізує всі ресурси, котрі має, що виражається у відносному підвищенні розумової працездатності, - явище так званого кінцевого пориву.Метою нашого дослідження було вивчення біохімічних основ стомлення у підлітків і його діагностування доступними засобами. Коло наших дослідницьких завдань полягало у ознайомленні з діагностикою процесу стомлення, а також його механізмами. І в тому і в іншому випадку в учнів розвивається стомлення - природне фізіологічне явище, і зявляється воно після будь-якого навантаження: розумового, сенсорного, емоційного, фізичного. Говорячи про біохімічні зміни в організмі при виконанні фізичних навантажень, ми спостерігали, що всяка мязова діяльність, у тому числі повязана зі спортивними навантаженнями, призводить до різкого посилення витрачання АТФ в мязах та збільшення потреби в кисні. Тому при виконанні короткочасних фізичних навантажень максимальної і субмаксимальної потужності організм використовує як субстрат окислення переважно вуглеводи, а при більш тривалих, але менш інтенсивних н

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття та біологічне значення стомлення

1.1 Історія розвитку вчення про стомлення

1.2 Види стомлення

1.3 Біохімічні зміни під час виконання роботи

Розділ 2. Стомлення та його діагностика

2.1 Фізіологічна динаміка працездатності учнів

2.2 Методика дослідження процесу стомлення

2.3 Шляхи боротьби зі стомленням та стимуляція дієздатності

Висновки

Список використаних джерел

Додатки